Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
Приведені вище поняття відповідають стандартам США та не повністю узгоджуються з вітчизняною практикою. Багато навчальних посібників, стандарти та навіть Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ототожнюють ризик з імовірністю небажаної події. Так, у законі приведені такі визначення: — "ризик — ступінь імовірності визначеної негативної події, що може відбутися у визначений час при визначених обставинах на території об'єкта підвищеної небезпеки та/чи за його межами; — прийнятний ризик — ризик, що не перевищує на території об'єкту підвищеної небезпеки та/чи за його межами граничне припустимого рівня; — управління ризиком — процес прийняття рішень та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику." Загальноприйняте визначення, на відміну від приведеного, більш відповідає навіть звичайному, побутовому розумінню ризику. Часто на питання "Чим ви ризикуєте?", ми відповідаємо: "Ризикуємо сотнею гривень" Тобто результат своїх дій чи бездіяльності ми можемо оцінити грошовим еквівалентом. У ДСТУ [76] ризик також визначається як імовірність небажаної події, але вже з урахуванням наслідків. Тільки при цьому не ясно, як враховувати наслідки. Викладене дає підстави для висновку про неправильне визначення у вітчизняній практиці ризику (точніше, початкових спробах), управління ризиком. Ризик необхідно визначати як добуток імовірності небажаної (негативної) події на збиток, що вона може принести. Виходячи з того, що імовірність величина безрозмірна, одиниця виміру ризику і потенційного збитку повинна бути однієї і тією ж. Оцінка ризику в атомній енергетиці
Загальні відомості Як будь-який інший великий промисловий комплекс, АЕС е джерелом ризику для навколишнього середовища. Ризик цей пов'язаний в основному з виробництвом, утриманням і збереженням радіоактивних речовин. Для того щоб ризик був прийнятним, приймаються різні заходи на всіх етапах життєвого циклу АЕС, починаючи з розробки і закінчуючи її демонтажем та утилізацією всіх радіоактивних відходів. Загальний підхід до безпеки заснований на такому принципі: чим більше імовірність небажаної події, тим менш значними повинні бути її наслідки. Наведене вище визначення ризику як добутку імовірності виникнення можливого збитку на очікуваний об'єм збитку, відрізняється від приведеного в нормативній документації по обмеженнях опромінення [44]: "Ризик кількісна міра (імовірність) зробити шкоду (збиток) внаслідок певних подій, у тому числі внаслідок опромінення. Визначається кількістю випадків на кількість населення". Розуміння розходжень визначень у даному випадку полягає в наявності двох визначень імовірності, що приведені вище. Ще можна сказати, що обидва визначення презентують різні точки зору на одне І теж поняття.
Рис. 7.1. Запорізька АЕС — найбільш потужна в Європі. Переважна більшість технічних процесів, а також багато природних явищ завдають шкоди безпеці (забруднення навколишнього середовища, шкода здоров'ю людей тощо). Мірою ризику в суспільстві при значенні ризику рівному одиниці (К = 1) стає ціна життя людини. Так події, у результаті яких один нещасний випадок із смертельним результатом відбувається на один мільйон людей, звичайно не помічаються в суспільстві (імовірність виникнення ДО = Ю 6), а події, які мають частоту летального результату ДО - 10 \ розцінюються як нещасні випадки. Граничний ризик, ще прийнятний для суспільства, може бути відображений за допомогою лінії прийнятності на діаграмі "імовірність — наслідки" (рис. 7.2).
Діаграма "імовірність — наслідок" на рис. 7.2 представлена для згаданого приклади з атомною енергетикою, де ризик оцінюється індивідуальною поглиненою дозою опромінення, а ризик у залежності від імовірності може бути представлений діаграмою Фармера. Як бачимо, припустимий і неприпустимий ризик знаходяться по різні сторони кривої. Крива зображує граничний припустимий ризик при різних імовірностях небажаних наслідків, тобто представляє ту припустиму величину, що може дозволити держава і суспільство по стану своєї економіки. Математично крива являє собою гіперболу: Р*В = сопзі8. Асимптотами гіперболи на ділянці, що розглядається, будуть: уздовж осі імовірності (абсцис) припустимий рівень опромінення при нормальних умовах експлуатації, а уздовж вертикальної осі (ординат) ті маленькі імовірності, які немає рації враховувати у зв'язку з їх малістю, чи внаслідок великої вартості заходів щодо захисту від тих можливих дуже рідких подій, що можуть привести до таких наслідків (опромінення). НАСЛІДКИ
(дозова межа опромінення, Зв/рік)
Рис. 7.2. Діаграма "імовірність — наслідки" для негативного чинника "опромінення” При нормальній експлуатації опромінення 0,04 Зв. допускається з імовірністю Рд = 10~3. Така доза в дуже рідких випадках, з частотою не більш 103 приводить до фатальних наслідків. Таким чином, загальний припустимий ризик встановлюється нормативним документом на рівні не більше 10 6. Для порівняння в таблиці 7.1 приведені дані по найбільших ризиках на території України в останні роки від інших небезпечних чинників. Більш докладні дані можна знайти в роботі професора А.Б. Качинського [29]. Таблиця 7.1. Найбільші ризики в Україні від різних небезпечних чинників
Отже, лінія прийнятності, як це випливає з аналізу діаграми, відбиває сформоване в даний час у суспільстві поняття припустимого ризику, на основі частот природних і техногенних подій.
Дещо забігаючи вперед, приведемо формулу для обчислення величини ризику аварії на АЕС. Ризик Нті в результаті аварії виду і, викликаної подією виду т (наприклад, розривом трубопроводу з теплоносієм першого контуру), стосовно до реакторної установки може бути спрощено представлений співвідношенням: Rm,i =Fm,i*D(m,i), (7.3) де: Rт і — середня щорічна кількість (частота) аварій виду і, що мали місце на реакторі через те, що відбулася подія виду т; Сті — активність радіоактивних матеріалів, Бк, що вийшли в атмосферу з захисної оболонки реактора під час аварії виду і, ініційованої подією виду т; D — небезпека, що виникає в результаті витоку радіоактивних продуктів в атмосферу, що залежить від ряду інших параметрів Визначення величин Рті, £), Сті, і, у підсумку, величини, Е і складає основну задачу ІАБ. Якщо ризик R > 1 • 10 ~3, то відповідно до рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВООЗ), необхідно вживати заходи по забезпеченню безпеки. Законодавство багатьох країн, їх нормативно-правова база щодо експлуатації атомних станцій встановлюють значення частот подій з летальним результатом у межах 1-Ю-5—1-Ю-6 подій у рік на один реактор. Відповідно до норм радіаційної безпеки України [44] при визначенні величини ризику оперують такими поняттями як залишковий ризик, прийнятний ризик і верхня межа індивідуального ризику. Рівень залишкового ризику приймається на рівні 1 • 10~6 за рік, величина прийнятного ризику для персоналу приймається на рівні 1 • 10 4 за рік, а для населення — 1 • 10 5 за рік, верхня межа індивідуального ризику для опромінення осіб з персоналу приймається на рівні 1 • 10 3 за рік, а для населення — 5 • 10 5 за рік.
Економічний збиток не нормується законодавством, оскільки цілком зрозуміле бажання звести його до мінімуму. Іноді, для оцінки ефективності коригуючих заходів, застосовується вартісна оцінка витрат у розрахунку на ризик збільшення викиду радіоактивних речовин.
Читайте также: II. ПРОГРАММА УЧЕБНОЙ ПРАКТИКИ Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|