Ризик у галузях промисловості України.
Ризик виникнення НС у потенційно і техногенно небезпечних галузях народного господарства стабілізувався і в середньому по промисловості він знаходився на рівні 9,2 • 10~4 Особливості виробничих технологій і процесів обумовили неоднаковий рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Як видно з рис. 5.7 найбільш критичними станом на 2001 рік є бавовняна та авіаційна промисловості. Порівняння рівня ризику з нормативними значеннями дозволяє зробити висновок, що в більшості галузей він знаходиться на межі між прийнятним і неприйнятним (10~4), а у деяких — на неприйнятному рівні (10~3). По Україні дані приводяться відповідно до даних МНС за 1999 рік в абсолютному значенні, по розвинених країнах — середні дані за період 1960 по 1990 р, відносно Японії. Число стихійних лих на одиницю площі по Україні в дужках наведено разом з техногенними НС, число жертв стихійних лих на 1 млн. населення в дужках дано разом з постраждалими, а число вбивств у дужках — разом із самогубствами. Як видно з таблиці, величина збитку від стихійних лих порівняна з обсягом виробництва валового національного продукту розвинутих країн. При цьому Японія, що має найвищу щільність населення і виробництва, також має і найвищу повторюваність стихійних лих на одиницю площі. При однаковій захищеності від природних і техногенних НС найвищі втрати варто було б очікувати саме в Японії. Але цього не відбувається — найвищі втрати від природних стихій несуть СІЛА, а найнижчі з розглянутих країн — Японія. Збиток від кожного стихійного лиха в Японії в середньому нижче, ніж у Західній Європі і США. Причина цього в соціокультурному факторі, що визначає відношення суспільства до ризику, причому не тільки до природного, але і до техногенного. Крім того, готовність суспільства до управління ризиком визначається і стабільністю держави. Вона знижується після військових поразок, при внутрішніх соціальних конфліктах, губиться у період розпаду етнічної культури і держави (СМ. Мягков). Сучасній японській культурі властива сильна орієнтація на колективізм і усунення невизначеностей у повсякденному житті, тоді як культурі США протилежні, а західно-європейській культурі — проміжні відносини.
Вкрай анормальну ситуацію, яка склалася на Україні, як бачимо з приведеної таблиці, можна пояснити глибокою кризою держави. Значення держави в попередженні ризиків, профілактиці НС дуже велике. Тільки держава може захистити населення від нещасть природного, техногенного і соціогенного характеру. Руйнування держави є реальною екологічною катастрофою для його населення, більш важливою, ніж руйнування біосфери. Адже захист біосфери також є функція держави і ніяка інша структура не справитися з цією задачею. Більш того, конкуренція, що постійно зростає, змушує підприємців, навіть попри їхньо го бажання, скорочувати невиробничі витрати. Тому виховання громадян, патріотів держави, є одночасно екологічним вихованням. Як це випливає з таблиці, для України ця задача ще тільки ставиться. Для порівняння. Середнє річне число техногенних надзвичайних ситуацій на більшості територій Росії протягом 1990 — 1993 р. не перевищує 6,3 — 12,5 чоловік на 1 млн. міського населення. По Україні середнє значення за 1999 рік склало 16,4 чоловік. Кращі показники Росії пояснюються двома чинниками: більш здоровий стан держави і суспільства й активне впровадження механізмів попередження НС шляхом розрахунків ризиків, у тому числі комплексних ризиків від усіх чинників для населення конкретних територій. Висновки
1. Незважаючи на певну стабілізацію стану безпеки життєдіяльності населення України у 1997 — 2001 році, небезпека виникнення випадків та інцидентів на виробництві і в побуті, аварій та катастроф, надзвичайних ситуацій соціально-природного характеру продовжує залишатися досить високою. 2. Основними безпосередніми причинами виникнення НС в Україні є:
—високе техногенне навантаження на соціоекосистеми (території); —значна моральна та фізична зношеність основних виробничих фондів більшості підприємств України; —погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни; —незадовільний стан збереження, утилізації та захоронения високотоксичних та побутових відходів; —ігнорування стандартів, технологічних вимог, регламентів; —низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах; —незадовільна підготовка та зростання дефіциту кваліфікованих кадрів; —низький рівень застосування прогресивних ресурсо- та енергозберігаючих технологій та інше. 3. Кореневими причинами стають: недостатня увага керівників органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, впровадження сучасних наукових технологій управління небезпечними процесами, в першу чергу, методології системного аналізу та управління ризиками. 4. Як підсумок попередніх розділів наведемо загальний алгоритм ідентифікації джерел і типів небезпек в умовах виробничої або побутової діяльності. Тобто, використовуючи знання про можливі типові небезпечні ситуації, логічну залежність між типовими ознаками небезпек та можливостями виникнення небезпечної ситуації, нормування шкідливих і небезпечних чинників, залежність сили дії екологічного чинника від ГДК та ГДР а також закономірність реакції живої речовини на силу дії екологічного чинника, потрібно дотримуватися наступних дій: а) Звернути увагу на ознаки чинників, що мають відміни від звичних (типових). Ь) Встановити тип потенційної небезпеки. с) Встановити джерела потенційної небезпеки. д) Встановити шкідливі та небезпечні чинники.
є) В разі неможливості самостійно встановити типи та джерела потенційних небезпек звернутися за консультаційною допомогою. Питання до семінарських занять 1. Кореляція стану безпеки з індексом людського розвитку. 2. Загальний стан безпеки життєдіяльності в Україні. 3. Основні безпосередні причини виникнення НС в Україні. 4. Кореневі причини НС в Україні. 5. Роль аварійно-рятувальних формувань цивільного захисту у ліквідації аварій та катастроф. 6. Порівняйте рівні безпеки населення України і розвинутих країн.
Читайте также: Авторский коллектив: Т. Доронова, В. Гербова, Т. Гризик, Е. Соловьева и др. Институт общих проблем образования Минобразования России. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|