Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Ступінь небезпеки та його оцінка.

Після всього сказаного про ризики й небезпеки спробуємо оцінити кількісно ступінь небезпеки. Як відомо, ми можемо оцінити небезпеки і величину що їх характеризує — ризики по якісній шкалі: припустимі — неприпустимі. Звертаючись до діаграми імовірність — наслідки, для якогось небажаного або небезпечного чинника (повені) ми чітко уявляємо, що припустимі ризики знаходяться нижче лінії прийнятності на розглянутому інтервалі можливих імовірностей небажаного чинника, а неприпустимі — зверху цієї лінії, рис. 7.8.

Розглянемо ризики К, —К_(і, що відповідають точкам А, В_і на діаграмі де / - 1,2,3. Нехай координати точок відповідно станов-, яті,: А (0.15:^00), Л. =-- (0.15: 1 500І: А, - (0,1^Г>: 250ГП: В.

(0,4;250); В₂ = (0,4;500); В₃ = (0,4;1000); Тобто при двох розглянутих імовірностях Р_А = 0,15 і Р_в = 0,4 розглянемо по три різних варіанти наслідків. Відповідні припустимі ризики, як це випливає з малюнку, будуть ті, що відповідають точкам: А,, А₂ Е^ В₂, а неприпустимі: А₃ В₃ Як бачимо, точка В₃ по величині наслідків значно менше А₂, але ризик у точці В₃ неприпустимий, а в точці А₂ цілком прийнятний. І навпаки, імовірність ризику, що відповідає точці А₃ (Р_Л = 0,15), багато менше імовірності ризику, що відповідає точці В₂ (Р_в = 0,4), але ризик у точці А₃ неприпустимий, а в точці В₂ — прийнятний. Саме з цієї причини не можна порівнювати ризики тільки по імовірностях або тільки по наслідках. Неправильним є також визначення ризику тільки з урахуванням імовірності "ризик — ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за його межами"¹⁴. Ризик — це добуток імовірності на наслідки, величина розмірна, де розмірність відповідає розмірності наслідків, у нашому випадку це число евакуйованих, а в найзагальнішому випадку це — гроіпі. Отже, ризики в названих точках будуть: К, = 75, К„ = 225, К_;і = 375, К, = 100, К,,= 200, К_(і= 400 евакуйованих, і як бачимо наші припущення виправдані. Нагадаємо, що К,,,,, 250, і з усіх точок тільки ризики в точках більше припустимо, тобто R3, R6>Rдоб.

Твердження імовірність ризику потрібно вважати невизначеним тому що, як бачимо з наведеного прикладу для кожного ризику R1 – R6 існує своя імовірність, яка зовсім не визначає припустимість ризику. Таке словосполучення можливе лише коли йдеться про конкретний ризик (наприклад ризик евакуації 375 осіб (R3), але імовірність цієї події може буди якою завгодно, тобто множина значень цього ризику відповідає кривій, що паралельна зображеній на попередній діаграмі, див. рис. 7.10.

Щоб визначити статистичну імовірність ризику евакуації Р_І{1, І"~ "75 осіб" потрібно,, в найпростішому випадку, знати кількість осю (|^) евакуйованих щорічно протягом певного часу (наприклад п =.. ^о р_ок}_в)_; _та провести розрахунки за формулою (7.1). Для Цього випадку формулу можливо відобразити у вигляді:

Де більш точних розрахунків потрібно врахувати статистичну імовірність події евакуації людей протягом 10 років (0; 0; 200; 0; 0; 600; 0; 0; 1200; 0). Тобто подія евакуації А відбулася 3 рази, Ії імовірність Ра=0.3; Імовірність події В – евакуації 375 осіб: Рв=375/2000=0.1875. Оскільки події А та В залежні, імовірність С – евакуації С – евакуації 375 осію, якщо евакуація потрібна визначаємо як імовірність події В за умови, що подія А відбулася, тобто Рс=Рв*Ра-0.3*0.1875=0.05625.

Як бачимо з рис. 7.9. ця величина не дає змоги управління ризиком, тобто потреба рахувати Ії виникає тільки в разі оцінки припустимості ризику, тому що імовірність може біти яким завгодно числом з інтервалу [0; 1].

Найчастіше, при розгляді величин ризиків з’являється необхідність не тільки порівнювати ризики з припустимими, але й оцінити ступінь безпеки, котру будемо інтерпретувати як наближення до припустимого ризику. Тобто небезпеку визначимо, як відношення поточного ризику до прийнятого,

де Е_і — поточний ризик, К_л — прийнятний ризик.

Для нашого прикладу, небезпеки, відповідно, будуть: О₁= 0,3, О₂ = 0,9,О₃= 1,5, О₄= 0,4, О₃= 0,8, О₆= 1,6. Як бачимо при неприпустимих ризиках, небезпека стає більше одиниці й тим більше, чим більше її значення. Очевидно, небезпека, що відповідає точці А₃ де наслідки евакуації 2500 чоловік менше небезпеки, що відповідає точці В₃ де наслідки евакуації тільки 1000 чоловік, хоча ризик і в точці А₃ і в точці В₃ — неприпустимий. Таким чином, вводячи показник небезпеки, ми можемо порівнювати небезпеку неприпустимих ризиків для одного і того самого чинника ризику, але різних його ймовірностях, або різних наслідків.

Становить інтерес також, величина обернена до небезпеки, назвемо її ступінь захисту:

де величини ризику мають той же зміст Rd – прийнятий ризик Rі – поточний ризик.

Показник ступеня захисту буде являти, таким чином, у скільки разів — поточний ризик К_і менше прийнятного ризику К_а як далеко ще до лінії прийнятності, що розділяє інтервал можливого ризику на припустимий і неприпустимий. Підрахуємо ступінь захисту при ризиках К, = 75, К₅ = 200, які відповідають точкам А, і В,,, що мають однакову координату по осі ординат — числу евакуйованих Е = 500 осіб. Зрозуміло, що евакуація 500 осіб з імовірністю Р, = 0,15, і та ж евакуація з імовірністю Р₁ = 0,4 це зовсім різни загрози, що і показує абсолютне значення ризиків К, = 75, К₆ = 225, рис. 7.9. Ступінь захисту відповідно буде: П, = 250/75 = 3,33; П₅ = 250/225 = 1,1. Як бачимо П^ > П,, впертому випадку захищеність вище, що також можливо побачити на діаграмі рис.7.9 — точка А, знаходиться на більшій відстані від лінії прийнятого ризику, чим точка В₂.

У більшості випадків життя має місце множинність небажаних факторів впливу. Оскільки критерій небезпеки — відносна величина, можливе порівняння різних небезпек від різних небезпечних факторів. Припустимо, наприклад, що нам необхідно вибрати ділянку під город із двох, котрі нам запропоновані. Перша знаходиться ближче, ніж 100 м. від дороги і відповідно має деяке забруднення продуктами вихлопу двигунів авто, а іншої знаходиться в сліді троянди вітрів ЧАЕС, де визначальним шкідливим фактором є радіація. Отже з двох зол необхідно вибирати менше. В обох випадках небезпечні фактори не перевищують припустимих, тобто зміст солей свинцю в першому випадку не перевищує ГДК, а в другому випадку поглинена доза внутрішнього опромінення протягом життя не перевищує припустиму, відповідно до НРБУ — 97. Наслідками першого небезпечного фактора, можливо, буде хвороба нирок, другого — хвороба печінки. Припустимо, що наслідки такі: на повне лікування нирок потрібно 1000 гривень при амбулаторному лікуванні, на діагностику й лікування печінки — 1500, причому потрібен місяць лікування в стаціонарі. Як припустимий ризик у першому випадку вважаємо двох місячну зарплату — 1200 гривень, у другому теж і додатково 200 гривень як різниця в оплаті робочого часу й виплат соцстраху по лікарняному листі, усього – 1400 гривень. Для усвідомленого вибору розраховувати імовірності занедужати. Оскільки це досить складно і аналогічні розрахунки проведено неодноразово, пропустимо ці обчислення і приймемо Р, = 1.2*10³, Р₂ = 0,9*10 ', ризики відповідно будуть: КІ = 1,2 і К₂ = 1,35, а небезпеки О, = 0,001 І О, = 0,00096. Як бачимо ризик більше в другому випадку, але оскільки більше і припустимий ризик, небезпека в другому випадку виявилася трохи менше. Виходить, якщо керуватися тільки критерієм найменшого зла, перевага повинна бути віддана другій ділянці. Варто пам'ятати також, що у всіх цих обчисленнях фігурують випадкові величини, отже, при всіх операціях, у тому числі порівняннях, необхідно враховувати параметри невизначеностей даних. У наведеному прикладі, швидше за все ми спостерігаємо випадкові величини одного порядку (див. п. 7.8).

При обліку двох і більше небезпечних факторів, їхній вплив, на наш погляд, найкраще враховувати разом із логікою зв'язку факторів з іншими факторами й обставинами, тобто будувати логічні дерева відмов (див. п.7.2) і проводити розрахунок імовірності небажаної події для комплексу розглянутих факторів — виконувати аналіз систем. Можливі й інші методи, наприклад, експертні оцінки і по парні порівняння і т. інш.

Аналіз збитку

Структура повного збитку в результаті аварійної діяльності ПНО представлена на рис. 7.11. Існують такі види збитку:

—Соціальний — вплив на суспільство, людину,

—Економічний — втрата матеріальних цінностей,

—Екологічний — негативний вплив на природне середови
ще.

Оцінка повного збитку включає оцінку прямого і непрямого, опосередкованого збитку і повинна проводитися по спеціально розроблених процедурах [16,28].

По визначенню, потенційно небезпечними об'єктами є ті підприємства, порушення функціонування яких можуть привести до важких соціально-економічних і / чи екологічних наслідків. Зазначимо, що на Україні частина підприємств ПНО в структурі промислового виробництва складає близько??????.

вартості основних виробничих фондів. Особливо велику частку вони складають у Донецькій, Луганській, Дніпропетровський областях, де частка цих підприємств сягає 55,3% вартості основних виробничих фондів. Викиди шкідливих речовин в атмосферу по галузях промисловості в Укра'їні за даними на 1998 р. [28] приведені в табл.7.4.

Таблиця 7.4. Викиди шкідливих речовин в атмосферу по галузях промисловості в Україні

Галузь промисловості	Викиди шкідливих речовин, тис.т	Частка від усіх викидів, %	Максимальні викиди з одного об'єкту, т.
Електроенергетика	1545,4	32,6	9037,4
Нафтодобувна і газова	225,6	4,7
Вугільна	1106,9	23,1	1473,9
Металургійна	1294,3	27,0	6776,4
Хімічна	99,1	2,1	854,3
Машинобудування	53,6	1,1	64,4
Будівельні матеріали	79,3	1,7	51,3
Харчова	112,2	2,3	122,0
Сільське господарство	51,4	1,1	17,7
Транспорт	52,8	1,1	27,9
Житлово-комунальне господарство	51,0	1,1	72,3
Інші галузі	113,8	2,4	26,7
	4785,4	100,0

Як видно, найбільшої шкоди завдає електроенергетика, золошлакові викиди ТЕС, викиди вуглекислого газу, оксидів азоту, сірки, фосфору. Відзначимо також, що працююча на вугіллі ТЕС за даними досліджень фахівців Українського НДІ екологічних проблем м. Харкова, викидає в атмосферу більше і радіоактивних речовин, що містяться в вугіллі у вигляді домішок (табл. 7.5). Крім того видобуток вугілля пов'язаний із значним засоленням водяних резервуарів, куди скидаються шахтні води. У воді, що відкачується із шахт, міститься значна кількість ізотопів радію і радон. Треба враховувати ризик життю і здоров'ю шахтарів, проблеми териконів та інш.

Опромінення від теплових станцій відбувається через вміст в вугіллі різних радіоактивних елементів, включаючи уран, торій, радій, свинець та інші радіоактивні ізотопи. Невеликі їхні кількості при - спалюванні вугілля на ТЕС сотнями тонн (ТЕС у 50 — 60 добу спалює вагонів вугілля), приводять до значних ви кидів радіоактивності, у залежності від родовища вугілля і ступеню очищення (табл.7.5).

Таблиця 7.5. Індивідуальна доза опромінення населення на відстані 1000 м від джерела.

№ з/п	ТЕС, ДРЕС, АЕС	Індивідуальна доза опромінення населення па відстані 1000 м від джерела, мкЗв/рік.
1.	Змієвська (максимум)	31,5
2.	Криворізька	28,7
3.	Трипільська	11,1
4.	Запорізька	8Л
5.	Вуглегорська (мінімум)	3,7
6.	Запорізька АЕС	1,2
7.	Рівненська АЕС	0,5
8.	Південноукраїнська АЕС	0,47
9.	Хмельницька АЕС	0,23

Порівняння величин індивідуальних і колективних доз, нормованих на одиницю потужності показує, що дози від теплових електростанцій значно перевищують дози від атомних. Значення індивідуальної дози нормованої на одиницю фактичної потужності для "середньої умовної" ТЕС дорівнює 9,72 і перевищує значення індивідуальної дози нормованої на одиницю встановленої потужності для "середньої умовної" АЕС майже в 50 разів.

Еколого-економічний ризик, можливий унаслідок діяльності декількох підприємств, можна оцінити по наступному алгоритму.

Нехай у регіоні існує п підприємств, кожне з який здійснює викиди у навколишнє середовище т шкідливих речовин. Приймаємо х_и (1) — викид і-м підприємством (і= 1,..., п) і — компонента викиду, (і = 1,..., т) за одиницю часу (місяць, рік).

А загальний сумарний викид /компонента всіма підприємствами буде

Загальний викид і-го підприємства по всіх компонентах забруднень буде:

Передбачається, що органами держінспекції для кожного підприємства визначений нормативний (припустимий) викид для кожного компонента, сукупність якого можна задати матрицею

небезпечна екологічна ситуація виникає тоді, коли для будь-яких і, і на час і виконується умова

Екологічною небезпекою регіону будемо вважати ризик — 36, загальний збиток від якого досяг чи перевищує розміри до-ходної статті бюджету регіону С (36 >С). (При якій регіональні служби МНС справляються з цією НС).

Загальний збиток від аварійної діяльності і -го підприємства можна представити у вигляді:

де т. — коефіцієнт, що характеризує шкідливий вплив речовини. Відповідно до прийнятих рекомендацій [28], його можна представити у вигляді:

_де я, — базовий норматив плати за забруднення оточуючого середовища, грн/т, К_л — коефіцієнт, що характеризує відносну небезпеку речовини.

де ГДК₍. — середньодобова ГДК забруднювача, мг/м³. Значення ГДК_Г. можна знайти в багатьох довідниках, Значення Я„, — базового нормативного коефіцієнта плати за забруднення оточуючого середовища можна знайти, наприклад, у [28].

В таблиці 7.6 представлені деякі узагальнені дані по методах аналізу ризиків, і деякі підходи до мінімізації ризиків.

⇐ Предыдущая 28 29 30 31 323334 35 36 37 Следующая ⇒