Класифікація ризиків

У зв'язку з наявністю в літературі різних визначень та трак­тувань ризику та пов'язаних з ним понять, розглянемо можливу класифікацію ризиків (рис.7.6). Зазначмо, що іноді за визначен­ня ризику приймають одну з ознак класифікації. Схема рис. 7.5 являє собою систематизацію даних, викладених у різних джере­лах. Розглянемо важливі ознаки класифікації більш докладно.

Класифікація по виду джерела ризику:

• Внутрішній ризик (пов'язаний з функціонуванням підприємства),

• Зовнішній ризик (пов'язаний із функціонуванням підприємства),

• Зовнішній ризик (пов'язаний із зовнішнім середовищем і не залежить від функціонування підприємства),

Людський чинник (ризик, пов'язаний з помилками людини).

Для ПНО (АЕС) ці ознаки класифікації — це розподіл вихі­дних подій (ВП) на внутрішні та зовнішні. Внутрішні ВП — це відмови устаткування або порушення роботи устаткування в ре­зультаті помилок персоналу чи інших причин. Зовнішні впливи (які часто називаються зовнішніми подіями) — це події, що ство­рюють екстремальні явища в навколишньому середовищі, загальні для ряду технічних систем (землетрусу, повені, сильний вітер, карстові провали, падіння літаків та т. інш.). Внутрішні впливи включають внутрішні затоплення, пожежі та предмети, що ле­тять тощо.

Утрата зв'язку із зовнішньою енергосистемою (повна чи час­ткова) іноді відноситься до зовнішніх впливів, але звичайно ре­комендується розглядати її як внутрішню ВП. Тут повинні вра­ховуватися і такі порушення електропостачання як надмірні коливання напруги чи частоти.

Установлені вихідні події звичайно розташовуються один по одному, наприклад, для АЕС:

1. Перелік аварій із утратою теплоносія (течі — LОСА) у за­
лежності від розмірів розриву.

2. Перелік теч з певними фізичними характеристиками.

3. Перелік теч, що впливають на захисні системи безпеки.

4. Перелік перехідних процесів, характерних для даної АС.

5. Перелік перехідних процесів, обумовлених відмовами підтримуючих систем, що впливають на захисні системи безпеки.

6. Перелік джерел впливів (внутрішніх та зовнішніх).

Існує також специфіка проблеми підвищення надійності ро­боти людини в умовах ПНО, зокрема АЕС, тому що це умови підвищеного ризику. Особливе значення має висока відпові­дальність за кожне рішення, необхідно в кожен момент мати повне уявлення про стан технологічного процесу управління та бути готовим до точних та своєчасних дій. Ймовірні дії люди-ни-оператора в залежності від різних чинників: рівня теоретич­ної та практичної підготовки (умінь та навичок), типу характе­ру, стажу роботи з даної спеціальності, типу роботи по склад­ності та відповідальності, складу бригади, умов роботи (наявність інструкцій, умов виробничого середовища) і таке інше, вивчалися та вивчаються фахівцями і враховуються в розрахунках ра­зом з іншими джерелами ризику.

Класифікація по величині нанесеного збитку вже розгляда­лася в цій главі: припустимий ризик, граничний, неприпусти­мий та катастрофічний (рис.7.2). Часто така оцінка наноситься на діаграму "імовірність — наслідки", де по осі ординат поруч з частотою події приводиться також її текстова оцінка, а по осі абсцис загальноприйнята оцінка наслідків. Варто зазначити, що ці оцінки в різних країнах різні. Зверніть увагу, що при нор­мальній експлуатації допускаються події, що мають невеликі наслідки (лінія прийнятності не доходить до осі ординат), також як і не можна виключити цілком події малої імовірності, що мають надзвичайно малі імовірності — залишковий ризик. Лінія прийнятності, як випливає з малюнка, при К = 1, відповідає час­тоті (імовірності) Р = ЇСИ. Звичайно, при класифікації за рівнем небезпеки, прийнято вважати неприйнятним ризик більше ЇСИ, прийнятним від ЇСИ, безумовно прийнятним — ризик менше ЇСИ. Природними межами ризику для людини є діапазон між 10³ (імовірність захворюваності на душу населення) та ЇСИ — мак­симальний рівень ризику від природної катастрофи). Відзначе­но, що події, у результаті яких один нещасний випадок зі смер­тельним результатом відбувається на один мільйон чоловік зви­чайно не помічаються в суспільстві (імовірність виникнення Р(і) = 10~⁶), а події, що мають частоту летального результату Р(і) = 1СН розцінюються як нещасні випадки.

Існує шкала порівняння ризиків смертності, яка уперше за­пропонована в роботі [27] для цілей порівняння значень ризиків смерті та ризиків різного походження, для порівняння різних небезпек, табл.7.3

Істотним для атомної енергетики є ознака класифікації по сприйняттю людьми: добровільний і примусовий ризик. Ри­зик, пов'язаний з аваріями на підприємстві для працюючих на ньому буде добровільним, для населення, що проживає по­близу підприємства — примусовим. Цікаві спостереження і думки по сприйняттю ризику приводяться в роботі [40], що являє огляд даних, зібраних Науковим комітетом з дії атом­ної радіації при ООН за ЗО років його діяльності. У дослід женні наводяться дані опитування населення США щодо їхньої оцінки ризику від різних побутових і техногенних чинників, включаючи атомну енергетику. Там же приводяться і реальні статистичні дані щодо впливу цих чинників. Усього розгляда­лося ЗО чинників, у тому числі: паління, вживання спиртних напоїв, ризики що пов'язані з поїздками на автомобілях, мото­циклах, літаках, заняттями полюванням, альпінізмом, побутові травми і таке інше. За даними опитування більшість груп населення ризик від атомної енергетики ставлять на перше місце, хоча за об'єктивними статистичними даними збиток здоров'ю людей від паління і вживання спиртних напоїв у 1500 разів вищий (1 і 2 місце по статистиці), а атомна енерге­тика займає 20 місце в ряді ризику після багатьох чинників. Таке невиправдане завищення небезпеки від використання атомної енергії автори пояснюють, впроваджуючи поняття добровільного ризику і ризику по примусу. Ризик по приму­су розцінюється людьми як додатковий ризик і вони вправі вимагати, щоб він був знижений до дуже незначного рівня, у порівнянні з ризиком прийнятим добровільно для самих себе. Допускаючи подібний ризик, вони також можуть висловити бажання одержувати інформацію, якими шляхами здійснюється контроль над небезпечними чинниками і як здійснюється уп­равління в потенційно небезпечних галузях промисловості з метою зменшення подібного ризику.

У випадку з атомною енергетикою люди сприймають ри­зик по примусу більш вороже ще і тому що почувають себе безпомічними перед обличчям небезпеки, що загрожує їм, не маючи можливості її контролювати або застосовувати засоби захисту від неї. У країнах, що мають розвиту атомну енергети­ку, питання сприйняття ризику добре пророблені фахівцями. Як підсумок діють процедури суспільних погоджень рішень з безпеки на всіх етапах життєвого циклу АЕС, починаючи з проекту і до зняття з експлуатації. Розумне сполучення пере­ваг розташування АЕС у регіоні (розвиток регіону, високий рівень життя, пільговий тариф на електроенергію, пільгове медичне обслуговування і т. інш.) і прийнятного ризику, вик­лючають поняття примусового ризику і сприяють розвитку атомної енергетики. Можна вести мову про перехід ризику з категорії "примусовий" у категорію "добровільний". Цікаві спостереження з цього питання наведені в роботі фахівців Інституту ядерних досліджень НАН України [43], які провели дослідження з кількості публікацій на одиницю потужності АЕС у восьми країнах, що мають найбільше атомних енергоб­локів. "Виходячи з відсотку робіт з усіх розглянутих питань атомної енергетики від світової, рівень її наукової підтримки найменший в Україні (біля 0,4%) та найбільший у США (28%)". Як бачимо, розходження складають 70 (сімдесят!) разів. Зрозуміло, що при такому низькому рівні роботи з населен­ням, не можливо одержати підтримку, не можна навіть вести мову про добровільний ризик. Людина, якій властиве почуття самозбереження, залякана алярмістською (аіагт — тривога) інформацію людей із науковими ступенями, але без відповід­них медико-біологічних знань ядерної безпеки, політиками, що вербують електорат, готова відмовитись від атомних джерел енергії, не усвідомлюючи весь комплекс подальших соціально-економічних та екологічних наслідків.