Компоненти, що характеризують ризик

Для оцінки ризиків значення імовірностей різних ризиків завжди порівнюються. При цьому практично завжди, порівню­ють абсолютні значення імовірностей, упускаючи інші характе­ристики ризиків, у тому числі невизначеності. Цей компонент характеризує розсіювання випадкової величини і має строгіш математичний зміст. При розробці методології стратегічної оці­нки ризику важливе значення мають складові її структури, зас­новані на чотирьох головних модулях, що характеризують ос­новні компоненти оцінки ризику:

— Витрати

— Результати

— Сприйняття ризику

— Значимість ризику (на основі сприйняття)

У свою чергу, кожна з цих складових взаємозалежна з інши­ми через первинні характеристики ризику:

— Джерела

— Експозиції

— Збитки (прямі)

Кожна з трьох первинних характеристик безпосередньо впли­ває на головні компоненти. Скажемо, у прикладі з радіоактив­ним опроміненням при розгерметизації джерела випромінюван­ня, яким користаються дефектоскопісти при перевірці зварених швів, головні компоненти ризику: результати, сприйняття і значимість будуть істотно менше, ніж при розгерметизації ре-акторної установки. Відповідно витрати і збиток будуть про­порційні потужності джерела і часу експозиції. Для рішення задачі визначення пріоритету ризику повинні бути обрані кри­терії оцінки, і, у першу чергу, припустимий ризик.

Частотні критерії ризику: імовірність і невизначеність виз­начаються на основі логічних, імовірнісних, статистичних і інших моделей (див. нижче). Невизначеності результату розрахунку визначаються на основі невизначеності даних і існуючої моделі розрахунку імовірності небажаної події.

При визначенні імовірностей визначаються значимість ри­зику в цілому і значимість чинників, що впливають на результат, що дає можливість визначати чинники регулювання ризику. Ця задача вирішується в процесі якісного аналізу. Кількісні зна­чення: значимості ризику (на основі розрахунку), величини збитку, наслідку невизначеності, відшкодування — визначаються як підсумок розрахунку на основі формули 7.3.

При розробці концепції РОП необхідно враховувати також, що при визначенні критеріїв повинні враховуватися оцінка не­безпеки і оцінка діяльності оператора. Процедури оцінювання процесів і їх метричної (рейтинговий) оцінки повинні бути об­рані заздалегідь. Баланс між рейтингами відобразить загальний ризик, що визначить загальні зусилля по контролю процесів відпо­відно їх рівню ризику і стратегічне планування. Процеси, що можуть привести до надзвичайних ситуацій, аварій на ПНО в такому випадку можна контролювати пропорційно їх ризикам для безпеки і забрудненню навколишнього середовища. Ще раз потрібно звернути увагу на необхідність у погоджених критері­ях, розширення контролю на природні ризики, рівня водопоста­чання і т. інш. Це приводить до необхідності розробки критеріїв прийнятного ризику чи іншими словами "терпимості" ризиків збитку навколишньому середовищу і безпеці від незвичайних викидів і проектних аварій.

Показник збитку навколишньому середовищу і безпеці являє собою величину, що характеризує міру і тягар аварії, тривалість впливу чинників ризику на навколишнє середовище й інші ха­рактерні чинники. Важливим є поточний систематичний конт­роль шкідливих чинників виробництва чи чинників безпеки відповідно діючим стандартам управління якістю й охорони навколишнього середовища. Такий контроль може надати ран­ню інформації про попередження загрози безпеці і навколишнь­ому середовищу.

Концепції інтегрованого методу оцінки ризику повинні бути засновані на принципах порівняння впливу шкідливих чинників на безпеку і навколишнє середовище та витрат на їхнє поперед­ження. Поняття інтегрований ризик означає, що існують методи, які враховують одночасно всі шкідливі чинники. Тобто не по­винно бути такого, щоб відгороджуючись від одних шкідливих чинників не враховувати інші.