Бібліографічний список
21, 22, 23, 62
Тема 2. Соціально-трудовий напрям розвитку економічної думки Мета: ознайомитись із: - сутністю дослідження проблем економіки праці в межах загальної економічної науки; - основними етапами становлення економіки праці як науки; - сучасним станом економіко-трудових досліджень.
План вивчення теми
1. Соціально-трудовий напрям розвитку економічної думки. 2. Сучасний стан економіко-трудових досліджень.
Методичні рекомендації до самостійної роботи Вперше проблеми, які формують предмет економіки праці, були глибоко проаналізовані у праці Адама Сміта "Багатство націй", виданій у 1776р. Більш очевидною є трудова спрямованість його досліджень заробітної плати, величина котрої визначається на ринковій основі внаслідок взаємодії сторін трудових відносин. Визнаючи споконвічну нерівноправність роботодавців та працівників, вчений зрештою доходить висновку, що об'єднання останніх здатне зрівняти їх позиції у переговорах з підприємцями та дати можливість діяти ринковим закономірностям.) Наступним теоретичним підходом був марксизм, який досконало розвинув і аналітично вичерпав на рівні свого часу трудову теорію вартості, персоніфікував усю систему соціально-економічних відносин, створивши галерею економічних типів: капіталіста (торговця, фінансиста, підприємця, рантьє, землевласника), дрібного виробника, найманого працівника. Проблеми економіки праці були глибоко проаналізовані Марксом в багатьох працях, однак основною з них безперечно є "капітал", що вийшов друком у 1867р. У своїх дослідженнях Маркс дійшов висновку, що розвиток капіталістичної економіки обов'язково супроводжується посиленням експлуатації праці.
Студенти повинні знати, що теорію марксизму пронизує переконання в принциповій неможливості покращення ситуації у сфері праці шляхом удосконалення ринкових механізмів. Отже, за життя згаданих вище науковців проблеми економіки праці досліджувалися в межах загальної економічної науки, проте самостійною науковою дисципліною економіка праці стала лише близько століття тому. Студенти повинні ознайомитись з основними етапами становлення економіки праці: · І етап: період відгалуження економіки праці як самостійної науки (останнє десятиліття ХІХ ст. - 20-ті рр. XХ ст.). У цей період повністю зникло характерне для середньовіччя тотальне державне регулювання господарського життя, було остаточно зруйновано систему ремісничих гільдій з властивою їм суворою регламентацією. З іншого боку, праця стала більш строго підлягати технологічному регулюванню, водночас з цим з'явились орієнтовані переважно на охорону праці профспілки, колективні договори, соціальне законодавство тощо; · ІІ етап: становлення економіки праці як науки, що використовує економічні методи дослідження для виявлення економічних закономірностей у сфері праці (20-ті рр. - кінець 60-х рр. Xx ст.). На відміну від першого етапу розвитку, котрий об'єднував учених усіх країн, що вступили на шлях індустріального розвитку, цей етап проходив у високорозвинених країнах заходу та в СРСР і країнах соціалістичного блоку абсолютно по-різному. У країнах заходу основним змістом другого етапу було дослідження ринку праці. В другій половині 20-х рр. Пол Дуглас почав кількісні дослідження у сфері пропозиції праці, попиту на неї та реальної заробітної плати. В цей період найбільшою енциклопедичністю наукового дослідження процесів людської праці характеризуються наукові доробки патріарха кількох поколінь радянських економістів, академіка Станіслава Густавовича Струміліна (1877—1974). У праці "до питання про класифікацію праці" С.Г. Струмілін всебічно розглядає процес праці з економічного, фізіологічного, психологічного, соціального та історичного поглядів. Зразком аналітичного підходу до однієї з найскладніших проблем економіки праці є розроблена С.Г.Струміліним класифікація професій і спеціальностей. Його праці "проблеми кваліфікації праці" та "господарське значення народної освіти" стали основою науки про економічну ефективність освіти, яка пізніше в сша була розвинена в концепцію людського капіталу. Під керівництвом С.Г.Струміліна вперше у світі був розроблений перспективний плановий баланс праці на 1927/28 - 1932/33 рр.). Великим є внесок академіка Струміліна і в розробку проблем підвищення продуктивності праці. Аналізуючи ефективність нової техніки, він дослідив співвідношення між зростанням продуктивності праці і зниженням собівартості.
Студенти повинні звернути увагу на те, що вже на кінець 30-х рр. ХХ ст. У зв'язку з відомими політичними причинами в СРСР об'єктивні наукові дослідження були практично згорнуті. Результатом цього етапу в нашій країні стало виникнення ряду не завжди пов'язаних між собою наукових дисциплін, що розглядали організацію праці на рівні підприємства. Саме вони стали основою вітчизняної моделі економіки праці. · ІІІ етап: розвитку економіки праці (кінець 60-х — середина 70-х рр. Xx ст.) Пов'язаний з трансформацією фундаментальних основ управління трудовою діяльністю. Якщо раніше її основні параметри визначались керівництвом підприємства, виходячи з системи застосовуваних технологій та характеристик працівників, то тепер праця почала регулюватись не лише зсередини, але й ззовні. Починаючи з 60-х рр. Xx ст., спостерігається друга велика хвиля зростання інтересу до проблем управління через систему взаємовідносин людей. В 70–80 рр. В науці управління розвинених країн поняття "людські ресурси", "людський капітал" і управління ними почали витісняти поняття "персонал", "управління персоналом", "робота з кадрами". Важливим напрямом дослідження цього періоду було вивчення інститутів ринку праці, його інфраструктури, яке було тісно пов’язане з дослідженнями соціальних процесів.
· IV етап: розвитку економіки праці ще не завершився, він тісно пов'язаний з інформаційною революцією, розвитком мережевих структур та глобалізацією. Важливо знати, що сучасний етап розвитку науки передбачає суттєві зміни в предметі економіки праці, що відбивається в таких явищах: · у всіх економіко-трудових процесах на підприємствах зросла роль зовнішнього середовища; · значно зросла роль індивіда як об’єкта дослідження економіки праці; · зростає ступінь багатомірності описання різних економічних суб’єктів, збільшується кількість все менш залежних один від одного показників, які визначають положення працівників та роботодавців; · характеристики трудової діяльності в цей період стають все більш динамічними, що визначається наслідком впливу ринкових факторів на персонал підприємства. Крім того, зміни у сфері праці, які нині відбуваються, стосуються не лише основних параметрів трудового процесу, а й функціонування ринку праці. Отже, актуальними проблемами економіки на сучасному етапі є: · трансформація відносин на ринку праці; · соціалізація трудових відносин; · зміни безпосередньо у трудовому процесі. Необхідно засвоїти, що в Україні соціально-трудовий напрям економічної думки нині розвивається кількома науковими центрами. Найдієвіші з них: інститут демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук (НАН) України (м. Київ); Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України (м. Київ); Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів); Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк); Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України (м. Луганськ); Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики НАН України (м. Київ).
Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу 1. Вивчити основні терміни, поняття, визначення та скласти термінологічний словник за темою. 2. Законспектувати праці С. Г. Струміліна «До питання про класифікацію праці», «Проблеми кваліфікації праці», «Господарське значення народної освіти».
Читайте также: Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|