Міжнародні трудові відносини

Основною колізійною прив'язкою, яку використано у ряді законодавств держав світу, є закон держави місця роботи (Іех Іосі Іаbоrіs), що є природним наслідком надання трудящим-мігрантам національного режиму (Австрія, Іс­панія, Канада, Ліхтештейн, Румунія, Туніс, Угорщина, Швейцарія.). Зазначене правило корелює з положенням ст. 8 Ко­дексу законів про працю України, згідно із яким трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством дер­жави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Менш розповсюдженими, проте застосовними, залишаються ще дві колізійних прив'язки:

• закон держави, яка направила робітника на працю,головним чином, випадки відрядження на роботу за кордон;

• принцип автономії волі. Дію цього принципу стосовно тру­дових відносин взагалі-то обмежено національними імперативни­ми нормами, проте його застосування дозволяється судовою прак­тикою Великобританії, Італії, Канади, Албанії та деяких інших країн. Наприклад, польський закон про МПП (ст. ст. 32, 33) передбачає право сторін на вибір закону, що застосовується до їх трудових відносин, якщо цей закон має зв'язок з цими правовідносинами.

Ще однією особливістю трансграничних трудових відносин є та, за якою робітник може здійснювати свої трудові обов'язки у декількох або, навіть, багатьох державах, що має місце, зокрема, у сфері торгового мореплавства. У цих випадках, якщо тільки сторонами не досягнуто згоди щодо права, якому їх відносини підкоряються, використовуються деякі додаткові колізійні прив'язки, такі як закон місця знаходження роботодавця або закон прапора судна.

Значення Міжнародної Організації Праці у регулюванні трудових відносин із іноземним елементом

Міжнародна організація праці (МОП).

Статутом МОП, з урахуванням Філадельфійської декларації про цілі і задачі МОП (1944) голов­ними завданнями МОП є;

§ регламентація робочого часу;

§ регламентація найму робочої сили;

§ боротьба з безробіттям та забезпечення повної зайнятості;

§ встановлення гарантій належної заробітної плати;

§ захист трудящих від професійних хвороб, нещасних випадків на виробництві;

§ заохочення співробітництва між підприємцями та трудящими.

Конвенції МОП: Конвенція про рівноправність громадян країни та іноземців і осіб без громадянства у галузі соціального забезпечення № 118, Конвенція про захист права на організацію та процедурах визначення умов зайнятості на державній службі № 151, Конвенція про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень № 47, Конвенція про максимальний вантаж, допусти­мий для перенесення одним працівником № 127, Конвенція про оплачувані відпустки № 132, Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу № 138, Конвенція про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця № 158 та ряд інших.