МОП – координатор міжнародного співробітництва.

МОП була утворена в 1919р. Її завдання полягає в узгодженні трудових інтересів та узагальненні практики їх реалізації на національних ринках праці. Всі рішення, які приймають консенсусом носять назву Конвенції і Рекомендації і є міжнародними трудовими нормами.

Щороку відбувають Міжнародні Конференції Праці (МКП) в яких бере участь по 4 представники від кожної країни (2 уряд, 1 прод. сили, 1 роботодавці). В роботі МОП домінує трипартизм.

Основним завданням МОП є сприйняття міжнародних трудових норм.

Друге завдання МОП є надання консультацій експертами і технічної допомоги питаннях вироблення і реалізації трудової і соціальної політики. МОП, аналізує подані урядами законопроекти що стосуються розвитку людських ресурсів.

Трете завдання МОП є обговорення на конференціях і в Комітетах питань, що мають специфічне значення для окремих країн і регіонів.

Всі органи МОП працюють на основі трип артизму. Вищий орган МОП є МКП, що відбувається в Женеві. Для обговорення питань, що стосуються окремих галузей в структурі МОП функціонують Комітети.

Виконавчим органом МОП є Адміністративна Рада, яка здійснює керівництво між Міжнародними конференціями праці.

Адміністративна рада спрямовує діяльність Міжнародного бюро праці, обирає його генерального директора (МБП). Адміністративна рада складається з 56 членів (28 – уряди, 14 – підприємці, 14 – профспілки).

МБП є секретаріатом МОП і налічує 1200 штатних працівників. МБП готує конференції, керує експертами, проводить певні обстеження, готує документи.

В умовах глобалізації МОП зосереджує свою діяльність на:

– контроль щодо міжнародних трудових норм;

– захист прав людини;

– сприяти зайнятості людей;

– дотримання рівних можливостей людей;

– поліпшення умов праці і життя;

– захист довкілля.

В умовах глобалізації в центрі уваги МОП перебувають проблеми боротьби з безробіттям, сприяти розвитку продуктивної зайнятості.

86 сесія МКП 18.06.1998 р. ухвалили Декларацію МОП про основоположні принципи та права у сфері праці і механізм її реалізації.

Чотири принципи:

– свобода об’єднання та визнання права на ведення колективних переговорів;

– скасування усіх форм примусової чи обов’язкової праці;

– заборона дитячої праці;

– неприпустимість дискримінації у сфері праці та зайнятості.

Всі документи Конвенції і Рекомендації МОП мають бути ратифіковані національними параметрами і вимогами в національне законодавство.

Варто відзначити, що в умовах вільної мобільної економіки завдання держави є строге регулювання зовнішніх економічних зв’язків.

Сьогодні об’єктом пильної уваги МОП є допомога країнам – членам МОП у здійсненні професійної підготовки та перепідготовки кадрів (Конвенція № 142 (1975 р.) і Рекомендація № 150 «Про розвиток людських ресурсів»).

Україна є членом МОП з 1955 р. і вже ратифікувала понад 60 Конвенцій МОП.