Система професійної освіти та професійної підготовки в розвинутих країнах.

В останні роки вчені дослідили що темпи економічного зростання, розвиток конкурентоспроможності перебувають в прямому зв’язку від кадрового забезпечення економіки, якості трудового потенціалу.

Наприклад, для багатьох професій основою є наявність обов’язково повної середньої або базової вищої освіти.

В рамках ЄС в Берліні створено Європейський центр розвитку виробничого навчання. Центр акумулює дані про розвиток безперервної професійної освіти. В кожній державі сформувалася власна система професійної освіти.

Розвитком професійної освіти в Німеччині займаються федеральні та земельні комітети і Федеральні інститути безперервного навчання, у Франції діють комітети безперервної професійної підготовки, у Бельгії Національна служба зайнятості.

В країнах Західної Європи професійну підготовку здійснюють підприємства, професійні школи, коледжі, вищі навчальні заклади.

Професійна підготовка в країнах ЄС здійснюється з відривом і без відриву від виробництва.

Складною є система професійної підготовки в Німеччині. Організацію, планування і управління, контроль і фінансування здійснюють місцеві органи влади.

В системі ПТНІ та технічних гімназіях здійснюється підготовка кваліфікованих кадрів для машинобудування, електроніки, с/г, будівництва металообробки та автомобілебудування. Для решти галузей підготовку кваліфікованих робітників здійснюють на підприємствах.

У Великобританії домінує система учнівства, яка здійснюється за державною програмою «Професійна підготовка молоді». Її проходять випускники середніх шкіл. Після її закінчення (1-2 роки) їх атестують за чотирма показниками: вимоги вузької спеціалізації, кваліфіковані професії, вміння застосовувати знання, ділові якості.

У Франції всі випускники середніх шкіл, ліцеї в отримують професійну підготовку. Після чого підприємці укладають з ними кваліфікаційні контракти які їх зобов’язують набути реальні професійні навички. після того вони отримують відповідні посвідчення. Хто їх не отримав йдуть навчатися в технічні училища де навчаються 2 роки або до технічних ліцеїв.

У Швеції після середньої школи всі школярі (90%) 2 роки навчаються в школах вищого рівня де здобувають професії, яких потребує даний регіон.

В країнах ЄС (Німеччина, Франція, Італія) набули широкого розвитку альтернативне навчання. Суть його полягає в поєднанні навчання і роботи за фахом по етапах. Після кожного етапу видається посвідчення.

В американських корпораціях використовуються різноманітні форми і методи підготовки робітничих кадрів і спеціалістів служб управління персоналом. З кожним роком корпорації все більше коштів витрачають на підготовку кваліфікованих фахівців. В США компанії витрачають на підготовку кадрів до 5% своїх прибутків.

Крупні американські компанії мають власні центри підготовки як кваліфікованих робітників так і управлінських менеджерів. Широко використовують різні форми підготовки: курси, школи, вечірні школи, дистанційне навчання.

Так професійних менеджерів готують 1500 шкіл. Активно діють курси підвищення кваліфікації при коледжах. Особливості американської системи підготовки кваліфікації працівників є функціонування безперервного постійного навчання, що постійно підтримується державою.

В Японії підготовка робітничих кадрів вмонтована в діяльність фірм. Практикується регулярна ротація працівників. Здійснюється багато профільна підготовка фахівців. Це дає можливість маневру кадрів, цікавим є факт що в Японії оцінюють трудові внески не окремого члена колективу, а цілих колективів. Це дає змогу досягти високих результатів.

Японська система «довічного найму» сьогодні прийшла в сучасність з інтересами фахової, амбітної молоді, яка вимагає індивідуальної оцінки її внеску в успіх компанії.

В справі підготовки важливими є джерела фінансування підготовки кадрів. В розвинених країнах професійна підготовка в основному фінансується підприємствами, фірмами, компаніями. Є 4 типи фінансування:

Перший тип – держава не втручається у фінансування професійної освіти. Підприємці справно сплачують свої внески. Кошти підприємство з чисельністю працівників не менше 10 осіб перераховує на професійну освіту 1 % фонду заробітної плати.

Другий тип – держава фінансує 80 % витрат на професійне навчання. Працівники частково відшкодовують витрати на їх навчання (Великобританія, Швеція, Італія). Прямі фінансування держава здійснює в Німеччині, Великобританії, Чилі. Практикується обов’язкове навчання в Данії, Франції, Індії, Сінгапурі, Пакистані.

Третій тип – в більшості індустріальних країн передбачені колективні угоди між професіями і підприємствами щодо професійного навчання. В Бенілюксі створюють спеціальні фонди для фінансування професійної підготовки у відповідності з колективними договорами.

Четвертий тип – в Бельгії і Франції працівникам для професійного навчання надають оплачувані відпустки. Особливою популярністю користується дуальна форма професійної підготовки (Австрія, Німеччина, Данія). Така форма передбачає теоретичне навчання в …………… навчальних закладах, а практичне на робочому місці.