Організаційні аспекти профорієнтаційної діяльності в країнах розвинутих ринкових відносин.

На початку ХХ століття з’явилися прямі профорієнтаційні служби (США, Німеччина, Великобританія). Сьогодні в усіх розвинених країнах існує розгалужена система профорієнтації: центри, кабінети, служби, інститути. В різних країнах служби профорієнтації розрізнені, немає єдиного централізованого органу.

В США діють державні і приватні профорієнтаційні агентства, що в основному займаються тестуванням молоді на предмет працевлаштування. З 1994 р. в США діє державна програма розвитку профорієнтацій згідно з якою в усіх школах, коледжах, університетах організаційні профорієнтаційні центри. В усіх центрах працюють професійні консультанти, які вже з останнього класу початкових шкіл проводять бесіди, тестування, консультації.

В університетах США функціонують спеціальні служби професійної кар’єри на кожного студента заводять спеціальні картки де пошають інформацію про його професійні здібності, нахили і т.д.

До речі ці служби тісно контактують з роботодавцями з питань працевлаштування випускників.

В Німеччині питаннями профорієнтації займаються Федерацій ний інститут зайнятості Міністерства праці, та соціальної політики. Постійно діє Федеральна комісія зі зв’язків яка працює в школах і частково в університетах. Комісія тісно працює з керівництвом освітніх закладів, батьками щодо виявлення професійних нахилів учнів.

В Канаді створена багатоступенева система профорієнтації, яка починається зі шкіл. Учні шкіл підчас літніх канікул самостійно працевлаштовуються. Постійно діють інформаційні центри по найму, які збирають відомості про вакантні робочі місця і надають профорієнтаційні консультації. Для молодих людей створені спеціалізовані центри профорієнтації т. з. «центри вибору». Набуло поширення комп’ютерне тестування на предмет вибору професії.

На заході є широка мережа центрів розвитку кар’єри.

У Великобританії управління профорієнтаційною службою здійснює держава. В Міністерстві у справах зайнятості діє Комітет з трудових ресурсів завданням якого є проведення заходів з профорієнтаційної роботи. Цьому Комітету підпорядковані Служба з професійної кар’єри молоді та Національна консультативна рада з професійної кар’єри. В країні є розгалужена система приватних дослідних організацій з вибору професії.

У Франції діє централізована система профорієнтації. Питаннями профорієнтації займається Національне бюро з освіти та професійної орієнтації, Національне агентство зайнятості, центр професійної орієнтації та інформації. Національне бюро зайнятості має свої регіональні відділення, які вивчають ситуацію на ринку праці в регіонах, містах. Співробітники Центру професійної орієнтації координують роботу з профорієнтації в школах та інших навчальних закладах. Основну увагу вони приділяють виявленню професійних нахилів і здібностей учнів починаючи з початкових класів.

У Японії основою професійної орієнтації є Державна служба забезпечення зайнятості. В школах профорієнтаційну роботу проводять після 9 класу. На спеціальних курсах учні знайомляться з світом професій. Співробітники Держаної служби проводять роботу з профорієнтації на місцях проводячи групові та індивідуальні бесіди, тестування.

В зарубіжних країнах широко організовуються т.з. «освітні гуртки», які знайомлять своїх членів з майбутніми професіями.