Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Засоби і методи навчання

На практичних заняттях в циклі СПД, як і на уроках фізичної культури, вивчається, повторюється, закріплюється і вдосконалюється велика кількість різноманітних фізичних вправ, за допомогою яких вирішуються освітні, виховні й оздоровчі завдання. Серед них: стройові (організовуючі вправи), загальнорозвиваючі (загальнорозвивальні), загальнопідготовчі, спеціально-підготовчі, підвідні, імітаційні, змагальні.

У цьому розмаїтті фізичних вправ дуже важливо визначити, які саме аспекти методики навчання й особливості застосування повинні бути пріоритетними для кожної СПД, аби уникнути їх зайвого дублювання, не втратити педагогічно професійно-орієнтовані зв'язки між дисциплінами й одночасно озброїти студентів широким і різноманітним арсеналом засобів.

Стройові вправи належать до найтиповіших вправ, що становлять основу засобів гімнастики. На практичних заняттях з гімнастики студенти повинні навчитись правильно подавати стройові команди (згідно з вимогами Стройового Уставу), оволодівати методикою їх навчання і практичного застосування.

Під час навчання стройових вправ слід наголошувати на тому, що педагогічну цінність вони мають лише за умови, коли виконуються правильно і чітко. Таке виконання стройових вправ сприяє вирішенню не тільки низки педагогічних завдань організаційного плану, але й має оздоровчий характер. Завдяки раціональному застосуванню стройових вправ, викладач (учитель) має можливість: швидко й організовано вишикувати групу (клас), перешикувати, розімкнути, зімкнути різними способами (приставними і танцювальними кроками, бігом, акробатичними діями тощо), перемістити з одного виду (місця) занять до іншого, зберегти узгодженість і високу організованість дій учнів упродовж всього уроку; розвивати почуття ритму, формувати правильну поставу, запобігати травматизму.

Стройові (організовуючі) вправи включені в шкільну програму вже з 1 класу.

Програмою передбачено не лише навчати учнів правильно виконувати стройові вправи, але й формувати уміння проводити їх самостійно, оскільки в старших класах учні вже практикуються у проведенні підготовчої частини уроку, яку важко уявити без стройових вправ, всіляких шикувань і перешикувань.

Слід акцентувати увагу студентів і на те, що ефективність навчання учнів стройових вправ забезпечується широким використанням методів і прийомів, які активізують їх навчально-пізнавальну діяльність. Наприклад, ходьба під музику, без музики і знов під музику; виконання стройових дій після подачі правильної і невиконання після неправильної команди; виконання стройових вправ в ігровій і змагальній формах (хто краще? хто швидше?); використання рухливих ігор з елементами стройових вправ тощо.

Загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ). Це рухи руками, ногами, тулубом і головою, які виконуються з різним м'язовим напруженням, різною швидкістю й амплітудою, симетрично й асиметрично, одночасно і послідовно. Таких елементарних рухів і їх поєднань може бути безліч.

ЗРВ виконують без предметів і з предметами, на приладах і біля приладів, із взаємною допомогою один одному, в шерензі, в колоні, в колі, в квадраті тощо. Вони застосовуються переважно на кожному практичному занятті (уроці фізичної культури). І на кожному з них треба наголошувати на необхідності підбирати вправи залежно від специфіки виду рухової діяльності (ігрові, легкоатлетичні тощо) та конкретної дії, яка буде вивчатися на даному занятті, його мети. Важливо також у кожне заняття включати 1—2 нові вправи й орієнтувати студентів на необхідність керуватися цим правилом у майбутній педагогічній діяльності.

Мета їх — підготовка рухового апарату (серцево-судинної, дихальної і нервової систем) до виконання складніших рухових дій.

Слід звертати увагу студентів і на ті завдання, які можна вирішити за допомогою ЗРВ, а саме:

— регулювати фізичне навантаження, змінюючи кількість вправ і їх повторень, вихідні положення, характер виконання (швидко, повільно, напружено, розслаблено тощо).

— розвивати фізичні якості: силу, гнучкість, швидкість рухів, спритність;

— вибірково впливати на окремі частини тіла і групи м'язів;

— формувати правильну поставу і сприяти усуненню її дефектів;

— навчати учнів напружувати і розслабляти окремі (необхідні) групи м'язів;

— навчати учнів правильного дихання.

Навчати загальнорозвиваючих вправ досить просто. Достатньо повторити ту або іншу вправу декілька разів, і вона засвоєна. Але, на жаль, практика показує, що в арсеналі вчителя знаходиться не більше 20—30, а в кращому випадку — 50 ЗРВ. Цього явно недостатньо, щоб забезпечити оптимальний всебічний і гармонійний розвиток учнів, належним чином реалізувати освітні, виховні й оздоровчі завдання уроку і, головне, підтримувати інтерес учнів до процесу фізичного виховання. Кожен студент повинен отримати інформацію й усвідомити, що безсистемне й обмежене використання ЗРВ, особливо у молодшому шкільному віці, призводить до втрати сприятливих можливостей для розвитку і вдосконалення рухового апарата. Не розвинені своєчасно здібності стають перепоною у майбутньому для формування більш складних життєво важливих умінь і навичок.

Базову підготовку в цьому контексті студенти повинні здобути на практичних заняттях з гімнастики, а-саме:

— засвоїти назви основних положень і рухів;

— знати правила уточнення назви і запису вправ;

— знати правила та форми запису вправ;

— уміти добирати ЗРВ для окремих частин тіла і певних груп м'язів;

— уміти складати нові вправи і перебудовувати їх;

— оволодіти методикою навчання ЗРВ.

Розширювати і поглиблювати цю підготовку студентів повинні викладачі інших СПД. Наприклад, на практичному занятті з гімнастики студенти вивчили комплекс ЗРВ (8 вправ). Викладач дає домашнє завдання: скласти можливі варіанти першої (другої, третьої і т. д.) вправи.

Перша вправа комплексу:

В. п. — о. с. 1 — руки в сторони; 2 — руки вгору; 3 — руки в

сторони; 4 — в. п.

Варіантами виконання даної вправи можуть бути:

1. В. п. — о. с. 1 — права в сторону; 2 — ліва в сторону;

З — права вгору; 4 — ліва вгору; 5 — права в сторону; 6 — ліва в

сторону; 7 — права вниз; 8 — ліва вниз.

2. В. п. — о. с. 1—4 — руки вгору; 5—8 — руки вниз.

3. В. п. — о. с. 1 — права вгору; 2 — ліва вгору; 3 — руки в сторони; 4 — руки вниз.

4. В. п. — о. с. 1 — руки в сторони; 2 — тримати; 3 — руки вгору; 4 — тримати; 5 — руки в сторони; 6 — тримати; 7 — руки вниз; 8 — тримати.

За таким принципом складаються варіанти ЗРВ з використанням проміжних положень прямих рук, зігнутих рук, стійок, сидів, випадів, упорів тощо.

Наступним кроком у збагаченні студентів (учнів) ЗРВ повинно бути використання різноманітних предметів (великих і малих м'ячів, скакалок, обручів), приладів (гімнастичної стінки, лави, колоди, бар'єру тощо), групове (одночасне) виконання вправ у колі, в шерензі, квадраті тощо. Такий підхід до розучування ЗРВ демонструє студентам (учням) безмежність їх варіантів і комбінацій, вчить творчо підходити до їх складання, викликає інтерес до їх виконання. Наведемо приклади таких вправ:

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒