Класифікація країн у міжнародній економіці.
Складність вивчення та оцінки економічного середовища в першу чергу пов’язана з тим, що національні економіки різняться між собою за кількісними і якісними показниками. Для оцінки даних відмінностей країн застосовують метод їх систематизації за ознаками: · географічною; · організаційною; · економічною; · соціально-економічною. Найбільш стабільною є систематизація країн за географічною ознакою: Європа, Азія, Латинська Америка та ін. За організаційною ознакою країни систематизують залежно від їх участі в міжнародних організаціях. При цьому слід відмітити, що міжнародні організації поділяють наступним чином: 1. За юридичною природою: · міжурядові; · позаурядові. 2. За складом учасників: · універсальні; · регіональні. 3. За масштабом діяльності: · загального характеру; · спеціальної компетенції. 4. За характером діяльності: · оперативно діючі; · координуючі; · консультативні. 5. За терміном діяльності: · постійно діючі; · періодично діючі; · тимчасові. Багатоваріантність притаманна систематизації країн з економічною ознакою. Так, наприклад, існує систематизація країн залежно від: 1) структури господарства: · промислово розвинені (наприклад, Нідерланди та ін.); · аграрні (наприклад, Болгарія, Мальта та ін.); -аграрно-промислові (Бразилія, Аргентина та ін.); · промислово-аграрні (Греція, Україна та ін.). 2) рівня економічного розвитку країни: · розвинені; · ті, що розвиваються. 3) ступеня розвиненості ринкових відносин: · з розвиненою ринковою економікою; · з ринковою економікою; · із централізованим плануванням. 4) рівня самоорганізації економіки: · зрілі економіки; · уразливі економіки. 5) рівня ВВП на душу населення (класифікація МБРР):
· економіки з низьким доходом (580 дол. і менше), усього 41 країна. Серед них Китай, Індія, Ефіопія, Сомалі, Лаос, Пакистан, Шрі-Ланка, Судан та ін.; · економіки з середнім доходом (580 – 6 000 дол.). У цій групі існує підрозділ на економіки з середніми доходами нижче середнього рівня та економіки із середніми доходами вище середнього рівня. Межа, що їх поділяє, 2 335 дол. До країн з цієї групи, що мають нижчі доходи, належить: Ангола, Болівія, Єгипет, Сенегал, Філіппіни, Марокко, Гондурас, Гватемала, Конго, Камерун, Мексика, Аргентина (усього 41 країна). Більш високий дохід мають: Венесуела, Бразилія, Уругвай, Іран, Португалія, Південна Корея, Лівія, Ірак (усього 17 країн); · країни з високим доходом (більше 6 000 дол.), серед яких Саудівська Аравія, Ірландія, Іспанія, Ізраїль, Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Австрія, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати та ін. 6) показника зовнішньої заборгованості: · країни з бездефіцитними економіками; · країни з низьким рівнем заборгованості; · країни з високим рівнем заборгованості. 7) рівня і характеру зовнішньоекономічних зв’язків: · країни з відкритою економікою; · країни із закритою економікою. Важливим також є поділ країн за іншими економічними критеріями. Так, виділяють так звані країни-експотери нафти, у яких експорт нафти становить більше 50 % загального експорту країни.
Тема 3. План: 1. Поняття, основні чинники та форми прояву економічної глобалізації. 2. Соціально-економічні ефекти глобалізації. 3. Сутність та моделі економічного розвитку країн.
Читайте также: Cтановлення багатопартійності в україні Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|