Суть та показники міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля є традиційною і найдавнішою формою міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями всіх країн світу. Міжнародна торгівля – це сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Під терміном «зовнішня торгівля» розуміють торгівлю будь-якої країни з іншими країнами що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) та оплачуваного вивозу (експорту) товарів.

Суб’єктами міжнародної торгівлі виступають держави, державні та недержавні організації, ТНК, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства і фірми. В якості об’єктів міжнародної торгівлі виділяють результати людської праці – товари і послуги.

Товар – це предмет, який задовольняє будь-яку суспільну потребу, виготовлений для обміну та має уречевлену, видиму форму. Послуга – предмет праці людини, який також спрямований на задоволення суспільної потреби, виготовлений для обміну, але не має уречевленої видимої форми. Проте не всі товари і послуги можуть стати об’єктом міжнародного обміну. Тому виникає необхідність розмежування усіх товарів на торгові і неторгові товари, тобто у міжнародній економіці товар розглядається не як продукт виробництва, а як об’єкт попиту та пропозиції. Торгові товари – це товари, які можуть переміщатися між різними країнами та їх ціна визначається взаємодією попиту і пропозиції як на внутрішньому так і на світовому ринку. Неторгові товари – товари, які споживаються у тій самій країні де і виготовляються тобто не переміщаються між країнами і ціна на які визначається рівністю попиту і пропозиції в національних межах.

Торгові товари поділяються на товари експорту та імпорту.

Серед товарів експорту виділяють товари реального експорту та субститути експорту – ті вітчизняні товари, які в даний момент продаються лише на внутрішньому ринку, але при бажанні можуть продаватись і за кордоном.

Товари імпорту складаються з товарів реального імпорту та субститутів імпорту – тих вітчизняних товарів, якими при бажанні можна замінити іноземні.

Основними показниками за допомогою яких можна охарактеризувати стан зовнішньої торгівлі є – обсяг зовнішньої торгівлі, динаміка експорту та імпорту; товарна структура зовнішньої торгівлі; географічна структура.

Обсяг світової торгівлі визначається у натуральних та вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін FOB (продавець зобов’язаний доставити товар у порт відвантаження і завантажити його на борт судна). Для оцінки імпорту найчастіше використовують базу цін CIF (продавець зобов’язаний за свій рахунок зафрахтувати судно, вантажити товар і страхувати від ризиків). Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одиницях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимірювання (барелях, бушелях, мішках).

Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньоторговельного обороту. Зовнішньоторговельний оборот – це сума експорту та імпорту країни за певний період часу. Різниця між сукупним експортом та імпортом протягом певного періоду становить сальдо торгового балансу, яке є активним, якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним – коли ситуація протилежна.

Структура міжнародної торгівлі зазвичай розглядається з точки зору її географічного розподілу (географічна структура) і товарного наповнення (товарна структура).

Географічна структура міжнародної торгівлі являє собою розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, які виділяються:

· за територіальною ознакою (міжнародна торгівля країн, що належать до однієї частини світу (Африка, Пд. Америка, Європа), або до укрупненої групи країн (індустріальні країни, країни, що розвиваються);

· за організаційною ознакою (міжнародна торгівля між країнами, які належать до окремих інтеграційних об’єднань (ЄС, СНД, НАФТА), або між країнами, які виділяються в окрему групу за тим чи іншим аналітичним критерієм (країни –експортери, країни – чисті боржники).

Товарна структура міжнародної торгівлі – розподіл торговельних потоків за товарними групами (сировинні товари; напівфабрикати; готові вироби; готові промислові товари короткострокового користування, призначені для промисловості (строк придатності до 1 року); готові вироби довготривалого користування; споживчі товари (нехарчові) нетривалого використання; товари довготривалого використання).