Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тарифи по вексельних операціях, що надаються корпоративним клієнтам (по даним ПриватБанку) 7 страница

У разі настання строків погашення зобов'язань позичальник повертає кредиторам не тільки суму позички та проценти за кредит, але й відшкодовує всі витрати по організації та здійсненню кредитних операцій. Повернення кредиту, сплата відсотків і комісійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно їх ролі та частці участі, передбачених консорціумною угодою.

Деяку схожість з консорціумним кредитом має паралельний кредит. У такій угоді беруть участь два або більше банків, кожний з яких самостійно веде переговори з позичальником, а потім вони узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитні договори з позичальником на однакових умовах. Кожний банк самостійно надає позичальнику визначену частку кредиту. Повернення кредиту і сплата процентів здійснюються позичальником кожному банку-кредитору окремо.

Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії або поручительства банків за зобов'язанням сплатити борг. При цьому оформляється угода зі стягненням плати залежно від виду вимоги, строку та суми кредиту.

Основні поняття і терміни для закріплення матеріалу теми:

Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.

Принципи кредитування - це правила поведінки кредитора і позичальника у процесі здійснення кредитних операцій.банку.

Кредитний договір - це угода в письмовій формі між кредитором і позичальником, яка визначає взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не може змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Кредитор - суб’єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Позичальник - суб’єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності та строковості.

Кредитний ризик - ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді.

Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

Ліміт кредитування - це гранична сума кредиту, яку позичальник може отримати в банку.

Диверсифікація кредитів - це розподіл їх між певною кількістю позичальників.

Забезпечення кредиту - спосіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички.

Застава - це частка матеріального майна, право власності якого належить позичальникові і перейде до банківської установи у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань, які передбачені кредитною угодою.

Заставодавець - юридична чи фізична особа - власник, або особа, якій власником надано право на заставу, передає майно, право на вимогу, цінні папери для застави.

Заставодержатель - банк, якому передається в заставу майно і майнові права та цінні папери для забезпечення повернення виданої позики.

Іпотека - різновид застави нерухомого майна (головним чином, землі і будівель) з метою одержання позики.

Гарантія чи порука - це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності.

Відповідальність поручителя є солідарною, тобто по ній кредитор має право вимагати виконання від поручителя та боржника одночасно, так і від кожного з них окремо, як повністю, так і в будь-якій частині боргу.

Відповідальність гаранта є субсидіарною, тобто до субсидіарного боржника вимога може бути пред’явлена лише тоді, коли основний боржник, після пред’явлення до нього цієї ж вимоги, не виконав її.

Уступка вимоги (цесія) - документ позичальника (цедента), в якому він уступає свою вимогу (дебіторську заборгованість) кредитору в якості забезпечення повернення позики.

Страхування ризику непогашення кредиту - це спосіб забезпечення зобов’язань, при якому банк самостійно страхує видану позику шляхом укладання зі страховою організацією договору про добровільне страхування кредитного ризику.

Кредитоспроможнiсть - це якісна оцінка позичальника, яка дасться банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного поверненні позичок та їх ефективного використання.

Платоспроможнiсть - здатнiсть юридичної чи фiзичної особи своєчасно i повнiстю виконати свої платiжнi зобов’язання.

Коефiцiєнт лiквiдностi - показник, що характеризує спроможнiсть фірми перетворювати свої активи в наявнi кошти для задоволення вимог постачальників та кредиторiв фірми.

Структуризація позики - це встановлення певних її параметрів (сума, термін, ставка відсотку, цільове призначення тощо).

Пролонгація - продовження терміну чинності кредитної угоди.

Прострочена заборгованість - позика, неповернена банку у встановлений строк.

Проблемна позика - це позика, повернення якої може не здійснитись у зв’язку з виникненням певних фінансових проблем у позичальника.

Нарахування складних відсотків означає, що нараховані відсотки добавляються до основної суми боргу і на них в свою чергу нараховуються відсотки.

Страхування кредитних операцій - це створення певного фонду грошових коштів для покриття можливих збитків від неповернення позичок.

Кредитна лінія - згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому у розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

Ліміт кредитування - це гранична сума кредиту, яку позичальник може отримати в банку.

Простий позичковий рахунок - це рахунок з якого здійснюється разова видача позики, кожна її видача оформляється документально на основі заявки позичальника та необхідного пакету документів.

Спеціальний позичковий рахунок - це рахунок, з якого протягом всього періоду кредитування здійснюється оплата платіжних документів у межах заздалегідь обумовленої суми.

Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Контокорентний рахунок - рахунок, на якому обліковуються власні кошти клієнта (кредитове сальдо) і кредити банку (дебетове сальдо).

Врахування векселів - це форма кредитування банком суб’єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред’явнику строковий кредит.

Кредит під заставу векселів - це форма вексельного кредиту, що видається під заставу у визначеному процентному відношенні заборгованості клієнта відносно поданого ним забезпечення.

Акцептний кредит - це форма вексельного кредиту, що надається векселедавцю і виступає як гарантійна послуга.

Авалювання – це взяття банком на себе зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк чи неможливо одержати платіж за векселем у строк.

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Споживчий кредит - це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Банківський консорціум - це тимчасове об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.

Завдання 4.1.

Визначіть кредитний потенціал банку «Хрещатик» та його вільні кредитні ресурси за трьома варіантами. Зробіть необхідний висновок про забезпеченість кредитними ресурсами станом на X день 200Х року.

№	Назва статті	Варіант (тис. грн)
І	II	III
	Статутний капітал
	Загальні резерви
	Прибуток
	Кошти на рахунках підприємств
	Кошти на рахунках фізичних осіб
	Кредити, одержані від інших банків
	Норма обов'язкових резервів за коштами юридичних осіб	6%	6%	6%
	Надані кредити
	Інші активи		-

Завдання 4.2

Ви - працівник кредитного відділу банку «Надра». Ваш банк задовольнив заяву АТ «Винничина» на видачу кредиту в сумі 400 000 грн терміном на три місяці під 21% річних.

Потрібно:

Оформити: заяву на отримання кредиту (додаток) кредитну угоду (додаток), розпорядження відділу (додаток), (реквізити, яких бракує, можуть бути довільними). Визначити доходи банку від проведення цієї операції.

Завдання 4.3

10 січня 200Х року для Акціонерного товариства «Веселка» надійшов термін погашення кредиту, що був наданий банком «Надра» у м. Вінниці 10 листопада попереднього року. Сума кредиту становила 400000 грн, процентна ставка за користування кредитом - 21%.

Потрібно: 1) визначити суму відсотків за кредит; 2) оформити платіжне доручення на погашення боргу.

Завдання 4.4

Банк «Хрещатик» 10 березня 200Х р. видав короткостроковий кредит юридичній особі МП «Зоря» на суму 90 000 грн. під 25% річних терміном до 15 червня 200Х р. Визначіть суму, яку повинен сплатити позичальник, якщо він гасить борг Достроково 10.05.200Х (формули 8 і 9 додатка).

Завдання 4.5

Комерційний банк «ПриватБанк» видав кредит юридичній особі в сумі 80 000 грн на термін із 30.04.200Х р. до 8.07.200Х р. під облікову ставку 14% річних. Обчисліть суму, яку повинен сплатити позичальник, якщо він гасить борг 15.07.200Х р. (на весь термін прострочення діє ця ж облікова процентна ставка. (формула 6 додатка).

Завдання 4.6

КБ «ПриватБанк» надав кредит фірмі «Світанок» у сумі 100 000 грн на чотири роки під 30% річних.

Потрібно: визначити суму відсотків та нарощену суму боргу (згідно з формулою 9 додатка), використавши метод простих відсотків.

Завдання 4.7

Кредит на суму 200000 грн банк видав фірмі «Камелот» на п'ять років під 15% річних. (Відсотки нараховуються у кінці кожного розрахункового періоду).

Потрібно: визначити нарощену суму боргу (згідно з формулою 23 додатка).

Завдання 4.8

Зробіть розрахунок загального розміру лізингового платежу, якщо вартість об'єкта лізингу - 7 500 грн, термін лізингу - 4 роки, норма амортизаційних відрахувань - 15% річних, процентна ставка - 5% річних.

Додаткові послуги лізингодавця: витрати на відрядження - 200 грц витрати на юридичні консультації - 140 грн, експлуатаційні витрати - 390 грн.

Потрібно:

Зробити розрахунок загального розміру лізингового платежу.

Вказати вигідність операції для лізингодавця та лізингоодержувача.

Оформити лізингову угоду (додаток).

Реквізити, яких бракує, беруться довільно.

Завдання 4.9

Визначіть загальний розмір лізингових платежів за такої умови: ТзОВ «Олена» уклало з лізинговою компанією договір про фінансовий лізинг, термін - 5 років, вартість обладнання - 5 500 грн, норма амортизаційни відрахувань на повне відновлення - 10% річних, процентна ставка за залученими кредитними ресурсами - 12% річних, відсоток комісійних за лізингом: 5%. Опціон (право викупити майно за залишковою вартістю) встановлено 2 750 гривень.

Завдання 4.10

Другого січня поточного року в банк «ПриватБанк» м. Вінниця звернувся громадянин Андрій Іванович Сидорчук із проханням видати йому кредит у сумі 50000 грн. на 1 рік під 26% річних на ремонт квартири. У забезпечення за цим кредитом Сидорчук А.І. запропонував власну однокімнатну квартиру. Експертна оцінка заставленого майна (в даному випадку квартири) - 220000 грн.

Доходи позичальника: середньомісячний дохід Сидорчука А.І. становить 1950 грн.; середньомісячний дохід дружини Сидорчука А.І. - 1430 грн.

Потрібно: 1- Заповнити обґрунтоване клопотання на одержання кредиту, анкету позичальника (доходи і витрати позичальника). 2. Визначити клас позичальника і, у разі необхідності, суму резерву.

Завдання 4.11

Визначіть, яку суму сплатив дисконтний банк пред'явникові векселя при
його дисконтуванні, якщо: вексель терміном до 25 травня поточного року; сума
векселя - 15 000 грн; вексель надано до дисконту 16 квітня поточного року;
ставка дисконту-15% річних.

Завдання 4.12

Вексель номіналом 10 000 грн. із терміном погашення 11.07.200Х р.І обліковано 15.05.200Х р. за обліковою ставкою 9% річних.

Визначіть дисконт і дисконтну величину векселя (формула 22 додатка 50).

Завдання 4.1.13

20.05.200Х р. проведено облік векселя з терміном погашення 19.07.200Х р. Обчисліть номінал векселя, якщо облікова ставка - 8% річних, а власник векселя отримав 9 570 грн (формула 22 додатка).

Завдання 4.14

Вкажіть правильну послідовність здійснення факторингової операції:

Акцепт покупцем боргових вимог за товари (роботи, послуги).:

Відвантаження постачальником покупцеві товарів (робіт, послуг).

Вивчення фактором кредитоспроможності постачальника і, у разі позитивного результату, укладення з ним договору факторингу.

Пред'явлення постачальником боргових вимог фактора з метою їх пере-відступлення.

Перерахування постачальникові коштів у розмірі 70-90% суми боргових
вимог.

Оплата покупцем виставлених на нього фактором боргових вимог.

Встановлення фактором боргових вимог для оплати їх покупцем.

Після отримання платежу від покупця фактор нараховує постачальникові залишок коштів (30-10%) мінус плату за факторингове обслуговування.

Список рекомендованої літератури

Завдання 4.15

Через 8 місяців з моменту видачі позички боржник повинен заплатити кредитору 4000 гр.од. Кредит надається під 6 % річних. Визначте суму, видану кредитором, і суму дисконту.

Список рекомендованої літератури

1. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пудовкіна та ін.; За ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с. 9

2. Бугрій М- І- Основи фінансово-банківських розрахунків: Методичні вказівки.: В-во ЛНУ ім. їв. Франка, 2001. - 149 с., Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

3. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р.

4. Кредитний ризик комерційних банків / За ред. В. В. Вітлінського. - К.: Т-во «Знання», 2000,-251 с.

5. Операції комерційних банків: Навч. посібник / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк: - 2-ге вид., доп. - Л.: ЛБІ НБУ, 2001. - 516с.

6. Положення НБУ «Про кредитування»: Затверджено постановою № 246 Правління НБУ від 28.09.1995 р.

7. Положення НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»: Затверджено постановою № 278 Правління НБУ від 06.07.2000 р. (зі змінами).

8. Роуз П. Банковский менеджмент: предоставление финансовьіх услуг: Пер. сангл.-М.: Дело, 1997. -768с.

ТЕМА 5. ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

План

1. Поняття та види банківських інвестицій.

2. Довгострокове кредитування як форма участі банку в інвестиційному процесі.

3. Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів.

4. Емісійні операції комерційного банку.

5. Формування банківського портфеля цінних паперів та управління ним.

6. Посередницькі операції комерційного банку на фондовому ринку.

1. Поняття та види банківських інвестицій

Інвестиції - це витрати на виробництво та нагромадження запасів виробництва, або ж сукупність витрат, які реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво та інші галузі народного господарства.

Згідно з законодавством інвестиції поділяються на:

1. Капітальні (придбання будівель, споруд, інших об'єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів).

2. Фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів). У свою чергу, фінансові інвестиції розрізняються як:

* прямі інвестиції - передбачає внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

* портфельні інвестиції - придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;

3. Інвестиції під реінвестиції - здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Цілі інвестиційної діяльності комерційного банку полягають у додержанні безпеки банківських коштів, забезпеченні їх диверсифікації, доходу та ліквідності.

Участь банків в інвестиційному процесі може здійснюватися за двома напрямами:

* за допомогою механізмів фондового ринку;

* за допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування.

Комерційні банки повинні в своїй інвестиційній діяльності мати тісний контакт з підприємствами. У випадку створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними. Фінансово-промисловими групами вважаються ті організації та структури, які утворюються шляхом об'єднання промислового і фінансового капіталів. В Україні банкам заборонено виступати в ролі головного підприємства згідно з Законом «Про фінансово-промислові групи».

Комерційний банк може брати участь у санації підприємства: він дає кошти підприємству, натомість одержує його цінні папери. Також можлива і передача державної частки капіталів підприємства в довірче управління банку, замість чого банк зобов'язується інвестувати певну суму коштів у це підприємство.

2. Довгострокове кредитування як форма участі банку в інвестиційному процесі

За допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування комерційний банк може брати участь в інвестиційному процесі. Довгострокові кредити банку є однією з найпоширеніших форм цієї участі. На відміну від засновницьких операцій, використання банківського кредиту стимулює споживачів інвестицій ефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та відсотків за його користування.

Призначенням довгострокового кредитування є впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.

До об'єктів довгострокового кредитування відносяться:

* будівництво нових підприємств;

* реконструкція, технічне переозброєння і розширення підприємств;

* організація випуску нової продукції;

* придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності;

* здійснення екологічних заходів.

Основними джерелами ресурсів для довгострокового кредитування можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси.

У процесі надання довгострокового кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за узгодженням з банком такі матеріали:

* проектно-кошторисну документацію;

* основні техніко-економічні показники проекту;

* контракт на будівництво;

* документи на право землекористування;

* позитивне рішення екологічної експертизи;

* план технічного переозброєння.

На основі поданих документів у банку проводиться оцінка кредитоспроможності позичальника, а також попередня інженерно-економічна експертиза проекту. Спеціалісти банку визначають доцільність надання кредиту та його економічну ефективність. Також вони вирішують проблему потреби у довгостроковому кредитуванні шляхом визначення повної вартості витрат на впровадження заходів за умови, що кредит є єдиним джерелом фінансування проекту, або ж різниці між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, якщо існують інші джерела фінансування проекту.

Видача довгострокового кредиту може здійснюватися одночасно або поетапно (в міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей тощо). Відсоткова ставка за кредит обумовлюється з урахуванням терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів. Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку.

Деякі особливості має проектне фінансування інвестиційних проектів. Проектне фінансування - це таке фінансування інвестиційних проектів, коли основним забезпеченням наданих коштів є сам проект, тобто доходи, які в майбутньому отримає підприємство, що здійснює будівництво чи реконструкцію. Тобто, проектне фінансування ґрунтується на життєздатності самого проекту без урахування платоспроможності його учасників та їх гарантій.

При проектному фінансуванні джерелом погашення заборгованості виступають грошові потоки, які генеруються в результаті реалізації проекту. Для прийняття рішення про таке фінансування висувається вимога участі у проекті значної частки власних коштів замовника.

Розрізняють такі типи проектного фінансування:

1. Без будь-якого регресу на позичальника: банк-кредитор бере на себе весь ризик, оцінюючи лише ймовірні доходи від проекту.

2. Без регресу на позичальника в період, що йде за впровадженням проекту в експлуатацію: підрядники гарантують оплату, дотримання кошторисної вартості проекту і за певних умов відшкодовують збитки, пов’язані із затримкою введення об’єкта в експлуатацію.

3. З повним регресом на позичальника: кредитор не бере на себе ризики, а надає кошти під гарантію організаторів проекту.

Обсяги державного кредитування, напрями, а також об'єкти кредитування визначаються в Україні державною програмою економічного та соціального розвитку країни. Рішення про надання кредиту за рахунок державних коштів, а також розмір процентної ставки визначаються Національним банком України, Міністерством фінансів та Міністерством економіки. Потім НБУ укладає кредитну угоду з комерційним банком, а той, у свою чергу, - з клієнтом.

Щодо контролю за цільовим використанням державного кредиту, то його здійснює НБУ, а контроль за своєчасним поверненням коштів до бюджету - Міністерство фінансів або Головне управління Державного казначейства України.

3. Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів

Згідно з чинним законодавством комерційні банки в Україні можуть поєднувати банківські, інвестиційні та страхові операції. Участь комерційних банків в інвестиційному процесі має як позитивні, так і негативні моменти.

До позитивних можна віднести наступні:

1. Допуск банків на фондовий ринок сприятиме конкуренції між його учасниками, що означає зменшення витрат емітентів та інвесторів.

2. Вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників.

3. Взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентоздатність банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненості кредитів.

Проте є ряд негативних аспектів щодо участі комерційних банків в інвестиційному бізнесі:

1. Операції з цінними паперами є більш ризиковим видом діяльності, ніж банківська справа.

2. Збитки банків від зміни курсової вартості цінних паперів або невдалого їх розміщення при емісії цінних паперів можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему.

3. Наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів.

4. Поєднання банківського та інвестиційного бізнесу здатне спричинити конфлікт інтересів між структурними підрозділами банку.

5. Занадто близькі відносини банку та підприємства внаслідок володіння банком пакетом акцій можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів - це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів й організаційного, інформаційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Професійну діяльність на ринку цінних паперів здійснюють юридичні і фізичні особи тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством і нормативними документами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

ПриватБанк пропонує клієнтам, що здійснюють операції з акціями й облігаціями, скористатися брокерськими послугами Банку (посередницькими послугами, пов'язаними з купівлею-продажем цінних паперів на організованих і неорганізованих ринках). Банк надає брокерські послуги на всіх фондових біржах України, у системі ПФТС, на неорганізованому (позабіржовому) ринку.

Під Брокерськими послугами розуміють як здійснення операцій по купівлі або продажу цінних паперів, так і підготовку всіх документів, необхідних для проведення операції, надання клієнту інформації про поточні котирування, консультування клієнта щодо податкових і правових аспектів операції.

Наявність у Банку підрозділів Зберігача і Реєстратора дають можливість скоротити витрати часу на перереєстрацію цінних паперів.

Зберігач для здійснення депозитарної діяльності виконує такі основні функції:

- зберігання цінних паперів;

- обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

- обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

- послуги щодо здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів, які укладає Зберігач або його депоненти на ринку цінних паперів.

Для забезпечення зберігання цінних паперів Зберігач здійснює такі депозитарні операції:

- приймання сертифікатів цінних паперів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

- зберігання сертифікатів цінних паперів на пред'явника;

- зберігання свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

- транспортування сертифікатів цінних паперів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

- видача сертифікатів цінних паперів, які зберігалися депозитарною установою;

- перевірка сертифікатів цінних паперів на справжність (автентичність) і на наявність усіх установлених законодавством України реквізитів;

- інвентаризація сертифікатів цінних паперів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

- інші операції, що можуть бути віднесені законодавством до функції зберігання цінних паперів.

Для виконання функції обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах Зберігач здійснює такі депозитарні операції:

- адміністративні операції;

- облікові операції;

- інформаційні операції.

Адміністративні операції - депозитарні операції з відкриття рахунків у цінних паперах, внесення змін до анкети рахунку, закриття рахунків у цінних паперах, зміни способу зберігання цінних паперів та інших змін, не пов'язаних зі зміною залишків цінних паперів на рахунках у цінних паперах.

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу, а також зміна режиму та місця зберігання (знаходження) депозитарних активів. До облікових операцій Зберігача відносяться операції зарахування; списання; переказу; переміщення цінних паперів.

Інформаційні операції - депозитарні операції, наслідком яких є видача виписок з рахунку у цінних паперах та іншої інформації щодо операцій депонентів (клієнтів) з рахунками у цінних паперах за запитами депонентів (клієнтів) та інших осіб згідно з їх повноваженнями на отримання такої інформації.

До інформаційних операцій Зберігача відносяться операції з підготовки та видачі:

- виписок або довідок з рахунку у цінних паперах;

- інформаційних довідок;

- інформації щодо операцій емітента (включаючи надання інформації про проведення емітентом загальних зборів, використання права голосу тощо);

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒