Про соціальну рекламу в Україні

28.01.2008
12:29

Для початку розберемось із самим терміном «соціальна реклама». Закон України «Про рекламу» говорить, що соціальна реклама — це інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

Кажучи простіше, соціальна реклама — це засоби впливу на громадськість для досягнення певних некомерційних цілей. Зі своєї сторони зазначу, що не погоджуюсь з тим, що соціалка спрямована на популяризацію загальнолюдських цінностей. Адже, наприклад, організація РЕТА бореться за толерантне ставлення до тварин, намагається переконати людей не носити шуби і стати вегетаріанцями. Вегетаріанство, звичайно ж, річ хороша, але загальнолюдською цінністю воно не є. Та й чукчі без шуб не проживуть.

Власне кажучи, при створенні або оцінці соціальної реклами необхідно зважати на регіон, на який вона напрямлена, конкретний історичний момент і цільову аудиторію. Тобто за структурою соціальна реклама абсолютно не відрізняється від комерційної.

Щодо особливостей соціальної реклами: на відміну від реклами комерційної, рекламодавцем соціальної реклами, згідно з законом, може бути будь-яка особа. При цьому соціальна реклама не мусить містити посилань на якийсь товар, його виробника, об’єкти інтелектуальної власності тощо. Тобто вона не мусить містити ніякого натяку на комерційну вигоду від неї. Чистий альтруїзм. Дехто може зауважити, що "GreenPeace" та інші організації розміщають свій логотип на носіях соціальної реклами. Заперечу: "GreenPeace" — некомерційна організація, яка не отримує прибутки від своєї діяльності, тобто не є виробником. Червона стрічка, символ толерантності з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД, — не є торговою маркою. Тобто на майбутнє будемо вважати, що всі лого, розміщені на соціальній рекламі, — лого або символи некомерційних організацій і прибутку від цього вони, організації, не мають.

Але є один момент. Хоча соціальна реклама не приносить прибутку, користь з неї можна отримати. Адже на осіб, які безкоштовно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу, та на осіб, які фінансово або іншим способом допомагають особам, які виготовляють або розповсюджують соціалку поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності. Тобто про зниження суми податків або інші пільги не потрібно забувати. В наступних статтях ми розповімо конкретніше про них.

Держава також не стоїть осторонь і намагається допомогти. Тому в Законі сказано, що ЗМІ, які розповсюджують рекламу і повністю або частково фінансуються з державного бюджету, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади, місцевого самоврядування, а також громадських організацій в обсязі не менше 5% ефірного часу або друкованої площі, відведеної на рекламу загалом.

Якщо ж обсяг соціалки більший за ці 5% і замовниками є заклади освіти, культури, охорони здоров’я або благодійні організації, то такі ЗМІ мусять зобов’язані надавати пільги на розміщення такого виду реклами.

Як бачимо, хоча в Законі України «Про рекламу» для соціальної виділено аж одну статтю з 5-ма пунктами, держава таки передбачила хоча б якусь, але підтримку. А що ж думає обиватель?

Щоб почути думку людей щодо питання соціальної реклами, ми пішли простим шляхом і просто їм його задали: Як ви ставитесь до соціальної реклами і чи вважаєте, що вона має вплив на громадську думку?

Танека Сан, фотограф:

Залежить від того, яка соціальна реклама. На фоні ідіотизму, який відбувається в рекламній сфері, здається, що мало хто помічає її. Проходять повз. До того ж багато того, що є в соціальні рекламі – просто безликі плакати або недолугі слогани. Взагалі я за розвиток соціальної реклами. Бо напрямок насправді необхідний і благодатний. Але до всього треба підходити з розумом.

Олена Войтович, менеджер по роботі з персоналом:

Не бачу користі від соціальних програм, які у нас проходять. На такі речі зазвичай виділяють великі кошти, але складається враження, що люди, які займаються організацією і проведенням соціальних робіт, не зацікавлені в їх ефективності. Нащо, наприклад, витрачати кошти на брошури типу «Як вберегтись від зґвалтування» (траплялась мені така), якщо від цього кількість жертв не стане меншою. Ці ж самі кошти можна використати з користю для постраждалих для їхнього обстеження, психологічної допомоги, організації відповідних тренінгів.
Звичайно, видати брошурку відзвітуватись таким чином за виконану роботу і отримати гроші значно простіше, ніж включити мозок, прикласти зусилля і справді отримати результат. І доки в соціальних працівників буде таке відношення до роботи, в нас буде процвітати алкоголізм, куріння, насильство, торгівля людьми…

Ярема Дух, студент:

На мою думку, такий вид реклами є потрібним, позаяк багато робиться добрих речей, а про них нікому не відомо. Це стосовно якихось благодійних акцій. А реклама типу "СТОП-СНІД" чи шось такого не є якоюсь вельми оригінальною і не знаю, чи їй справді під силу зупинити СНІД, куріння чи ще щось подібне.

Орест Кропивин, еккаунт-менеджер:

Соціалка має впливати і впливає на людей. В нас - поки що ні. В Європі - вже так. Подивіться в інтернеті європейську соціалку! Та ви одразу станете вегетаріанцем, перестанете носити шуби, курити, займатись сексом з малознайомим людьми та ше й собак полюбите. В нас ж соціалка нудна і нецікава. Ще є в нас та жилка совковості, яка не дозволяє нам самим розвиватись, а, відповідно, з тим розвивати соціальну рекламу. Треба оригінальність і епатаж!

Артем Вовк, для JeyNews

Соціальна реклама має звертати увагу на проблему, спонукає мислити, діяти. Та чи повинні органи місцевого самоврядування займатися організацією та фінансуванням соціальної реклами? Адже у більшості західних країн це віддано в компетенцію відповідних міністерств, фондів і громадських організацій. Спробуємо розібратися у цьому питанні на прикладі Львова.

Соціальна реклама на те й соціальна, щоб відверто говорити про наболіле, важливе. Хоча конкретний вплив того чи іншого гасла, слова, заклику на людину, за твердженням психологів, треба ретельно досліджувати. Приміром, чи можна назвати рекламу соціальною, коли на білбордах з’являться гасла з нагоди річниці політичного вбивства…

Звісно, ніхто не сперечається – соціальна реклама має порушувати проблеми, аби не залишати людей байдужими. Згадати хоча б славнозвісні білборди Асоціації зовнішньої реклами «Мама чому я урод (У наркоманів не буває здорових дітей)». Вони з’явились кілька років тому в низці міст України і згодом були демонтовані через неоднозначний суспільний резонанс.

Але де межа здорового глузду в рекламі і чи завжди на її наповнення належно реагують відповідні служби? І чи не існує спроб підмінити соціальну рекламу політичною?

ZAXID.NET вирішив перевірити це на прикладі Львова, де носії зовнішньої реклами цього року можуть заполонити гасла, які важко не назвати ідеологічно зорієнтованими, а отже – дискусійними, якщо й не конфронтаційними для України.