Методичні поради щодо вивчення теми

Вивчення цієї теми слід розпочати з формулювання поняття соціального страхування як гарантованої державою системи мате­ріального забезпечення людей похилого віку, працюючих громадян при втраті працездатності, роботи й охорони їх здоров’я та в інших випадках, передбачених законодавством. Наведене трактування треба розкрити по кожній позиції з точки зору компенсації втраченого доходу (заробітку) при настанні таких страхових випадків:

– – досягнення пенсійного віку та отримання права на пенсію;

– – каліцтво, інвалідність у результаті нещасного випадку на виробництві та професійне захворювання, що спричинили втрату працездатності;

– – хвороба, вагітність та пологи, необхідність догляду за хворими, що спричинили тимчасову втрату працездатності;

– – реєстрація працездатних громадян як безробітних у Центрах зайнятості населення.

З’ясування характерних рис соціального страхування базується на тому, що це – одна з форм соціального забезпечення, безпосередньо пов’язана з трудовою діяльністю громадян, причому кожний з вище­наведених страхових випадків обумовлює специфіку причин втрати доходу, що і треба розкрити більш докладно.

Дослідження сутності соціального страхування як економічної категорії полягає в тому, що воно проводиться з метою створення необхідних умов для відтворення робочої сили та використовується державою як найважливіший засіб її соціальної політики. Дійсно, вчення про державне соціальне страхування всебічно опрацьоване класиками марксизму, які вперше сформулювали та науково обґрун­тували принцип, згідно з яким забезпечення непрацездатних є найваж­ливішим зобов’язанням держави. Практично це здійснюється за рахунок особливих суспільних фондів, створених у процесі розподілу сукупного суспільного продукту. З цих же позицій слід охаракте­ризувати соціальне страхування як складову державних фінансів вихо­дячи з того, що, хоча соціальні страхові фонди і не входять до складу державного бюджету, але при нестачі у них коштів для соціальних матеріальних виплат відбувається бюджетне фінансування, оскільки держава – гарант соціальної безпеки згідно з Конституцією України. Обґрунтувавши та пояснивши своє бачення соціально-економічної сутності соціального страхування, треба зробити висновок про його місце і роль у фінансовій системі України як важливого сегмента державних фінансів, фахово визначити їх та проілюструвати конкретними прикладами.

Спільні риси та відмінності між соціальним страхуванням і соціальним забезпеченням, а також як системи державних заходів з забезпечення державних гарантій щодо забезпечення соціального захисту громадян України неможливо з’ясувати без чіткого розуміння поняття «соціальне забезпечення». Його зміст полягає у тому, що це – встановлена державою система матеріального забезпечення громадян виключно за рахунок бюджетних коштів у випадку втрати ними доходу з будь-яких передбачених законодавством причин. Перша час­тина цього визначення є відмінністю між досліджуваними поняттями, а друга – їх спільною рисою. Рекомендується обґрунтувати це на конкретних прикладах, а також визначити інші спільні риси та відмінності виходячи з того, що для системи соціального забезпечення характерні:

– – незалежність від трудової діяльності;

– – рівне для всіх громадян право на соціальне забезпечення;

– – універсальність;

– – всебічність та різноманітність його видів;

– – мінімальна законодавчо встановлена достатність.

У результаті необхідно зрозуміти і пояснити зміст соціального забезпечення у широкому розумінні як складової частини державних фінансів, яка використовується державою як економічний інструмент розподілу коштів на утримання та обслуговування непрацездатних членів суспільства, і визначити його організаційно-правові форми.

І лише після цього з позицій понять «соціальне забезпечення» та «соціальне страхування», розкривши взаємозв’язок і взаємозалежність між ними, розглянувши спільні риси та відмінності між соціальними виплатами і соціальними послугами з точки зору як умов надання, так і джерел фінансування, стає можливим з’ясування сутності та змісту соціальної безпеки держави як єдиної системи соціального страхуван­ня та соціального забезпечення на засадах державних конституційних гарантій соціального захисту всіх без винятку громадян України, що його потребують згідно з чинним законодавством. Це допоможе з’ясувати й обґрунтувати комплексний характер практичної реалізації таких основних принципів проведення соціального страхування:

– – матеріальне забезпечення громадян у всіх випадках втрати ними працездатності або втрати заробітку у результаті безробіття;

– – відшкодування повного заробітку за рахунок коштів роботодав­ця, працюючих громадян і, у разі потреби, дофінансування з бюджету;

– – охоплення усіх найманих працівників і членів їх сімей;

– – проведення єдиними страховими органами за територіальною ознакою і на засадах повного самоуправління застрахованих.

Їх треба розкрити, пояснити і показати повне розуміння сутності з точки зору реалізації державних соціальних програм Уряду України з метою підвищення матеріального добробуту усіх категорій громадян.

Пам’ятайте, що це – основні принципи, властиві усім без винятку напрямам соціального страхування в Україні. Крім того, для кожного з них характерні специфічні принципи організації і проведення, які будуть вами розглядатись у відповідних темах курсу.

Після цього логічно перейти до переліку таких існуючих напрямів соціального страхування та їх загальної характеристики:

– – загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності та витрат, зумовлених похованням;

– – медичне страхування;

– – загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань, що спри­чинили втрату працездатності;

– – загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випа­док безробіття;

– – державне пенсійне страхування;

– – недержавне пенсійне страхування.

Завершити вивчення теми пропонується визначенням місця і ролі соціального страхування у проведенні соціально-економічної політики уряду України.

Плани практичних занять