Термінологічний словник

Вигодонабувач – особа, що має право на отримання соціальних страхових виплат у разі смерті застрахованої особи: діти до 16 років, непрацюючі діти віком від 16 до 18 років, студенти до 23 років, інші непрацездатні члени сім’ї: інваліди, пенсіонери, що були на утриманні померлого.

Клас професійного ризику виробництва – законодавчо встанов­лене ранжування господарюючих суб’єктів-страхувальників на 67 класів залежно від ймовірності настання нещасного випадку на виробництві або розвитку професійного захворювання. Визначає рівень безпеки умов праці у вигляді числових коефіцієнтів;

– тариф страхових соціальних внесків у процентах від фактичних витрат на оплату праці у цілому по підприємству за звітний період.

Медична страхова експертна комісія (МСЕК) – медичнауста­нова,уповноважена визначати ступінь втрати працездатності потерпі­лим у результаті нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Встановлює обмеження рівня життєдіяльності потерпі­лого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності, необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Найманий працівник – фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві в установі та організації або у фізичної особи.

Нещасний випадок – обмежена у часі подія абораптовий вплив на працівника небезпечного виробничого факторачи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Об’єкт соціального страхування від нещасного випадку – життя застрахованого, його здоров’я та працездатність.

Особи, що підлягають обов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків – наймані за трудовим договором (контрактом) працівники; особи, офіційно залучені до виконання будь-яких робіт (під час виробничої практики, стажування тощо), а також засуджені особи, які залучені до трудової діяльності у місцях позбавлення волі.

Професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою. Перелік професійних захворювань затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Профілактика нещасних випадків – практичні заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам на виробництві та розвитку профе­сійних захворювань, усунення загрози здоров’ю найманих праців­ників, викликаної умовами праці. Проводиться роботодавцями-страху­вальниками під контролем Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Останній також законодавчо зобов’язаний проводити практичні заходи у цьому напрямі (консуль­тації, участь у розробці національних і галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці тощо).

Роботодавець – власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом);

– власник розташованого в Україні іноземного підприємства (установи, організації), у тому числі міжнародного, філії, представ­ництва, який використовує найманих працівників, якщо інше не передбачене міжнародними договорами. Їх представниками є об’єд­нання та спілки роботодавців чи інші уповноважені органи.

Страхувальники – роботодавці, а в окремих випадках – застра­ховані особи.

Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Ступінь втрати працездатності потерпілим – міра заподіяної шкоди здоров’ю найманого працівника, внаслідок чого знизилась його працездатність, визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. Визначається медичною страховою експертною комісією (МСЕК).

Суб’єкти страхування від нещасного випадку – застраховані громадяни, а в окремих передбачених законодавством випадках – члени їх сімей та інші особи, а також страховик і страхувальники.

Література: 1; 2; 8–10;14; 21; 23.

[Вгору] [Вниз]