 |
Робота з датами. Особливу увагу користувачу необхідно звернути на управління датами. Робоча дата. 3.2. План рахунків. Настройка довідників.
|
|
|
|
Робота з датами.
Особливу увагу користувачу необхідно звернути на управління датами.
Робоча дата.
Програма 1С підприємство самостійно встановлює робочу дату з системного годиника комп’ютера, це досить добре при реєстрації господарських операцій в режимі реального часу.
По умові задачі потрібно вводити господарські операції за різний проміжок часу, для цього необхідно встановлювати робочу дату згідно умови.
Робоча дата встановлюється в меню “Сервіс” – “Параметри”.
Необхідно встановити робочу дату в наступному вікні:
 |
Рис. 3. 1. Вікно настройки параметрів системи.
Порада! Робочу дату потрібно перевіряти кожного разу при входженні в систему.
Важливою умовою є те що робоча дата повинна знаходитись в обліковому періоді програми. Обліковий період встановлюється в меню Операции – Управление бухгалтерскими итогами.
Наприклад, якщо робоча дата встановлена 31. 12. 2001 рік, обліковий період буде 4 квартал 2001рік по 1 квартал 2002 року, якщо робоча дата 01. 01. 2002 рік – 1 квартал 2002 року по 2 квартал 2002 року.
 |
Рис. 3. 2. Вікно “Управление бухгалтерскими итогами”.
3. 2. План рахунків. Настройка довідників.
План рахунків.
Перед обліком будь-яких господарських операцій в першу чергу визначається план рахунків, на основі якого буде вестися бухгалтерський облік на підприємстві. На підприємстві може використовуватися стандартний план рахунків, що встановлений норматвними документами, а також інші спеціальні плани рахунків.
Система рахунків залежить від облікової політики підприємства. Як правило, на підприємствах застосовують один план рахунків, але на деяких, наприклад таких як спільні, може використовуватися і декілька планів рахунків. В системі 1С: Підприємство передбачена можливість ведення необмеженої кількості плану рахунків.
|
|
|
Сам план рахунків створюється на етапі конфігурування. При цьому частина рахунків може бути введена на етапі конфігурації, всі інші вводяться вже прироботі з інформаційною базою.
Настройка бухгалтерських рахунків це, напевно, найбільш відповідальний етап підготовки системи до ведення обліку. Перед усім потрібно відкрити план рахунків і ознайомитися зі складом існуючих рахунків і настройок їх обліку.
За звичай план рахунків відкривається при виборі в головному меню “Операції” пункта “План рахунків”, або подвійним натисканням лівої клавіші “миші” на відповідну кнопку на панелі інструментів.
План рахунків являє собою таблицю, кожна строчка якої відображає відповідний рахунок чи субрахунок бухгалтерського обліку.
Рис. 3. 3. Вікно вибору плану рахунків
В списку рахунків виводяться колонки, що відображають різноманітні дані рахунка:
Рис. 3. 4. Вікно плану рахунків
à Код - повний код рахунка, що включає всі коди вищестоячих рахунків.
à Найменування - найменування рахунка (субрахунка).
à Вал. - ознака ведення валютного обліку. Якщо по рахункну ведеться валютний облік то в графі “Вал. ”ставиться знак “+”.
à Кол. - ознака ведення кількісного обліку. Якщо по рахункну ведеться кількісний облік то в графі “Вал. ”ставиться знак “+”.
à Заб. - ознака забалансового рахунка. Якщо рахунок забалансовий, то в графі “Заб. ” ставиться знак “+”.
à Акт. - ознака активності рахунка. Дана ознака може мати значення: “А”-активний, “П”-пасивний, “АП”-активно-пасивний.
à Субконто - види аналітики рахунка.
Сама ліва колонка є службовою і відображає стан рахунка:
|
|
|
-рахунок є групою;
-власне рахунок;
-помічений на видалення;
-рахунок заведений в інформаційній базі;
- рахунок заведений в конфігурації.
Як уже говорилося, до плану рахунків входять рахунки створені на етапі конфігурації. Такі рахунки недоступні для редагування в сеансі роботи користувача іх редагують або видаляють тільки в режимі конфігурування.
|
|
|
