Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Сутність страхування відповідальності та його види

Згідно з вітчизняним законодавством види страхування, де об'єктами страхування є майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди юридичній або фізичній особі, її майну, належать до страхування відповідальності.

Довідка. Цікавим видом страхування було страхування відповідальності за те, що людина пропливе Ла-Манш у ванній. Страховиком виступала компанія "Ллойд". Єдиною умовою було те, що отвір у ванній має бути закритий пробкою.

Є три основні поняття відповідальності: адміністративна, матеріальна і цивільна (цивільно-правова).

Матеріальна відповідальність настає тільки за збитки, які виникли внаслідок явно протиправної поведінки працівника, такої, яку можна поставити йому у вину.

Адміністративна відповідальність — одна з форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за здійснення ними адміністративного правопорушення.

Матеріальна відповідальність — обов'язок працівника відшкодувати збитки, завдані підприємству, згідно з порядком, установленим трудовим законодавством.

Цивільно-правова відповідальність — невигідні майнові наслідки, встановлені законом або договором у разі невиконання абсолютних обов'язків, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання.

Умовами настання цивільної (цивільно-правової) відповідальності є такі:

1. наявність майнової шкоди;

2. протиправність дії, якою заподіяно шкоду;

3. причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою;

4. вина особи, яка заподіяла шкоду.

Цивільна відповідальність настає за наявності всіх чотирьох умов одночасно. Вона має майновий характер: особа, яка завдала збиток, зобов'язана відшкодувати його у повному обсязі потерпілому, тобто третій особі. Укладаючи договір страхування цивільної відповідальності, цей обов'язок перекладають на страховика, але не звільняють страхувальника від кримінальної чи адміністративної відповідальності за завданий збиток третій особі.

Суб'єктами страхування відповідальності, як правило, є:

Ø страховик;

Ø страхувальник;

Ø треті особи.

Важливим є те, що страхування відповідальності спрямоване на захист як майнових прав осіб, постраждалих у результаті дії або бездіяльності страхувальника, так і фінансового стану самого страхувальника.

Страхування відповідальності — галузь страхування, в якій об'єктом страхових відносин є відповідальність перед третіми особами, яким може бути завданий збиток унаслідок якої-небудь дії або бездіяльності страхувальника.

Об'єкт страхування відповідальності — цивільна відповідальність фізичної або юридичної особи за матеріальний збиток (шкоду), заподіяний його діями (бездіяльністю) третім особам.

Страхування відповідальності покриває не власний збиток, а збиток, який застрахована особа завдала іншій особі. Страхування відповідальності не передбачає встановлення страхової суми і застрахованого, вони виявляються тільки у разі настання страхового випадку — спричиненні шкоди третім особам.

Можна виокремити такі особливості страхування відповідальності:

1. майновий, компенсаційний характер: особа, яка завдала шкоди життю, здоров'ю або майну третіх осіб, зобов'язана повністю відшкодувати збитки особі, що потерпіла;

2. невизначене коло третіх осіб, яким страхувальник може завдати майнової шкоди;

3. встановлення страхової суми, що часто називається лімітом відповідальності, за угодою сторін.

Договором страхування можуть бути передбачені субліміти:

1. за одним страховим випадком;

2. за завдання шкоди життю, здоров'ю третіх осіб;

3. за завдання шкоди майну третіх осіб та ін.

Позови за договором страхування відповідальності потенційно можуть бути подані протягом кількох років, а отже, це може статися тоді, коли страхувальник страхуватиметься вже в іншого страховика. Внаслідок цього виникають труднощі з визначенням відповідального за такими претензіями страховика. У зв'язку з цим необхідно обумовлювати зазначені моменти у договорі страхування.

У цілому договір страхування відповідальності може укладатися на підставі як події (occurence policy), так і заявлених позовів (claims-made policy).

Якщо період між спричиненням шкоди та фактом її виявлення незначний, то договір укладається на підставі події, тобто страховик несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком події, що настала протягом дії договору. Причиною виникнення такої події може бути діяльність страхувальника до початку дії договору страхування. Якщо збитки стали очевидними після закінчення строку страхування, але подія відбулася ще в момент дії договору, ці збитки також покриваються страховиком згідно зі строком позовної давності.

Якщо період між спричиненням шкоди та фактом її виявлення досить тривалий, то договір доцільніше укладати на підставі заявлених позовів (поданих вимог). У цьому випадку страховий захист поширюється на позови (обставини), які вперше висуваються страховикові під час дії договору страхування, тобто незалежно від дати завдання шкоди. Щоб уникнути позовів, які є наслідками попередніх подій, страховики застосовують ретроактивну дату. Шкода, спричинена до цієї дати, покриттю не підлягає. Договори на основі заявлених позовів часто містять умову про продовжений період подання позовів. Страхувальник має захист на обумовлений період (наприклад, кілька років), але лише стосовно позовів, зумовлених обставинами, повідомленими страхувальником страховикові до дат закінчення договору страхування.

Вибір умов договору залежить від діяльності страхувальника та національного законодавства. Страхування відповідальності здійснюється, як правило, на підставі події.

Розрізняють такі форми страхування відповідальності:

Ø за законом (обов'язкове);

Ø за договірними зобов'язаннями (добровільне).

В Україні до обов'язкових видів страхування відповідальності, наведених у ст. 7 Закону України "Про страхування", належать:

1. страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

2. страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

3. страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

4. страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, у тому числі на пожежовибухонебезпечних об'єктах та об'єктах, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

5. страхування цивільної відповідальності інвестора, у тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

6. страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

7. страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

8. страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

9. страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

10. страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

11. страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

12. страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

13. страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

14. страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

15. страхування відповідальності морського судновласника;

16. страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;

17. страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

18. страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

Інші види страхування відповідальності можуть бути застраховані добровільно.

Страхова сума і страхові платежі за обов'язковими видами страхування цивільної відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України (табл. 8.1).

Таблиця 8.1.

⇐ Предыдущая 24 25 26 27 282930 31 32 33 Следующая ⇒