Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Страхування транспорту

Транспортне страхування — вид майнового страхування, що включає страхування від небезпек, які виникають на всіх видах шляхів сполучення: морських, річкових, повітряних, сухопутних, змішаних.

Об'єктом транспортного страхування є як самі транспортні засоби (каско), так і вантажі (карго). Розрізняють сухопутне, морське, річкове та авіаційне страхування.

Виокремлюють договірне морське страхування та морське страхування у клубі взаємного страхування судновласників.

Транспортні засоби, як і домашнє майно, можуть бути застраховані тільки у добровільній формі. На страхування беруться автотранспортні засоби і водні маломірні судна, що підлягають Державній реєстрації: легкові автомобілі; пасажирські та вантажоперевізні автомобілі, мікроавтобуси, зокрема з причепами (напівпричепами); мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мотокарти, снігоходи, мопеди всіх моделей, а також трактори, у тому ^числі мотоблоки і міні-трактори; моторні та гребні човни, парусні катери і яхти, катамарани тощо.

Довідка. У 1911 р. компанія "General Accident" (GA), яка страхувала королівські автомобілі з 1908 p., отримала Королівське свідоцтво короля Георга V. Це єдина компанія у світі, що має Королівське свідоцтво.

Одночасно з транспортним засобом можуть бути застраховані водій і пасажири; додаткове устаткування і приладдя до транспортного засобу, що не входять до його комплекту згідно з інструкцією заводу - виготівника; багаж, що перевозиться як на засобі транспорту, так і на його причепі.

Страхування багажу не поширюється на антикварні й унікальні за своєю суттю предмети, вироби з дорогоцінних металів, коштовних і напівкоштовних каменів, предмети релігійного характеру, колекції, картини, рукописи, грошові знаки, цінні папери, документи і фотознімки, а також на предмети, що не належать страхувальникові та членам його сім'ї.

Страхування транспортних засобів здійснюється на випадок настання перерахованих нижче страхових подій (ризиків) у чотирьох варіантах, що передбачають за вибором страхувальника повне або часткове покриття збитку, заподіяного пошкодженням, знищенням або втратою транспортного засобу.

У першому варіанті передбачається повне покриття збитку, зумовленого будь-якою подією за винятком пошкодження шин у разі зносу протектора вище допустимого за величиною малюнка протектора рівня, технічного браку або відновлених шин шляхом наварювання протектора.

За другим варіантом передбачається часткове покриття збитку, заподіяного в результаті стихійного лиха, пожежі, вибуху, дорожньо -,воднотранспортної пригоди, викрадання або угону, спроби викрадання (угону), включаючи крадіжку окремих частин, приладдя і деталей транспортного засобу.

За третім варіантом частково відшкодовується збиток, заподіяний у результаті стихійного лиха, дорожньо -, воднотранспортної пригоди (за винятком розбиття стекол або пошкодження шин, якщо при цьому транспортному засобу не заподіяно інших пошкоджень), викрадання (угону).

Четвертий варіант передбачає також часткове покриття збитку, заподіяного пожежею, вибухом, дорожньо -, воднотранспортною пригодою (окрім бою скла або пошкодження шин, якщо при цьому транспортному засобу не заподіяно інших пошкоджень).

Незалежно від варіанта страхування не відшкодовуються збитки, які були спричинені в результаті воєнних дій, введення воєнного стану, громадських заворушень, радіоактивного зараження.

Авіаційне страхування — вид транспортного страхування, що включає кілька самостійних або таких, що перебувають у певному поєднанні, видів майнового та особового страхування від авіаційних ризиків.

Серед авіаційних ризиків виокремлюють страхування:

Ø повітряних суден;

Ø вантажів;

Ø цивільної відповідальності авіаперевізника;

Ø втрати прибутку авіаперевізника;

Ø авіаційних фахівців від втрати ліцензії;

Ø космічної техніки та ін.

За страхуванням засобів повітряного транспорту можуть бути застраховані повітряні судна, запасні частини до них, спеціальне обладнання та спорядження, яке було встановлене та (або) перевозиться на його борту.

Страхувальниками є авіаперевізники, великі комерційні компанії, які мають власний авіатранспорт, аероклуби, приватні власники.

Договір страхування може бути укладений на рейс (зазначаються пункти початку та закінчення рейсу, проміжних посадок) і на строк (фіксуються строк страхування і райони експлуатації повітряного засобу та вантажу на ньому).

За страхування на строк обов'язок страховика з відшкодування збитку починається і закінчується о 24 годині тих дат, які зазначаються у договорі, а за страхування на рейс він зазвичай починається з моменту запуску двигунів на аеродромі зльоту і закінчується у момент вимикання двигунів на стоянці аеродрому прибуття. Під час визначення розміру страхових тарифів враховуються тип і вік повітряного судна, мета і географічні райони його експлуатації, рівень кваліфікації льотного екіпажу та інші чинники ризику.

На практиці широко застосовуються комбіновані страхові поліси, які об'єднують страхування повітряних суден (авіа-каско) та страхування різних видів відповідальності, пов'язаної з їх експлуатацією. При цьому найчастіше використовуються умови, розроблені на лондонському страховому ринку.

Морське страхування — вид транспортного страхування щодо суден морського і річкового флоту, а також суден змішаного плавання типу ріка-море.

За страхування засобів водного транспорту можуть бути застраховані морські та річкові судна будь-якого класу і призначення (корпус судна з надбудовами і рубками, суднові приміщення, двигуни, котли, допоміжні механізми, устаткування, суднові пристрої і т. ін.).

Страхові компанії відшкодовують збитки, що сталися внаслідок випадковостей і небезпек плавання, а також з інших причин раптового та непередбачуваного характеру. При цьому всі можливі події поділяються на дві групи: не пов'язані і пов'язані з діями судновласника. До перших належать затоплення судна у шторм, посадка на мілину, удар блискавки, пожежа, піратство та ін. Судновласник, як правило, має можливість запобігти вияву ризиків другої групи (вибух котлів, поломка валів, приховані дефекти устаткування і корпусу і т. ін.). Тому в останньому випадку страховики вивчають усі обставини, пов'язані з відшкодуванням збитків, на предмет наявності або відсутності провини судновласника.

Договір страхування морського транспорту може бути укладено в одному з таких варіантів:

1. з відповідальністю за повну загибель (відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок повної загибелі судна (фактичної або конструктивної), яка сталася з будь-яких причин крім перерахованих у винятках, збитки, пов'язані зі зникненням судна безвісти, необхідні та доцільно зроблені витрати щодо рятування судна, запобігання та зменшення збитків, а також із встановлення їх розміру);

2. з відповідальністю за пошкодження (відшкодовуються витрати з усунення пошкоджень судна, його механізмів, машин і устаткування, що відбулися з будь-яких причин крім тих, які перераховані у винятках, а також витрати, зазначені у п. 1);

3. з відповідальністю за загибель і пошкодження (найширший обсяг зобов'язань страховика, який об'єднує пункти 1 і 2).

До зазначених винятків, за якими збитки не відшкодовуються, належать випадки, які настали внаслідок відомої страхувальнику немореходності судна до виходу його в рейс, експлуатації судна в умовах, не передбачених його класом, зносу, корозії судна, його частин, машин, обладнання чи приладдя тощо.

Найпоширенішим видом сухопутного страхування є автострахування.

Автострахування — вид страхового захисту, який має захищати майнові інтереси застрахованих, пов'язані з витратами на відновлення транспортного засобу після аварії, поломки або купівлею нового авто після викрадення.

Страхування автотранспортних засобів — один із найбільш поширених видів майнового страхування в Україні.

Автострахування є комплексним видом страхування, оскільки одночасно з транспортним засобом можуть бути застраховані (за бажанням страхувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, а також вантаж, що перевозиться.

Залежно від специфіки страхового захисту і об'єктів, що покриває страховка цього виду страхування, розрізняють:

Ø страхування автомобіля від викрадення і пошкодження (каско);

Ø страхування відповідальності власника автотранспортного засобу;

Ø страхування від механічних та електричних помилок;

Ø страхування водіїв і пасажирів від нещасного випадку;

Ø страхування автоцивільної відповідальності громадян, що виїжджають за кордон (Зелена картка).

Фізичні особи страхують засоби транспорту, як і домашнє майно, добровільно. Юридичні особи, що використовують автотранспортні засоби для перевезення вантажів, пасажирів і багажовантажів, страхують транспортні засоби на тих самих засадах, Що і фізичні особи, але для страхування пасажирів чи вантажу обов'язково необхідно застрахувати автотранспортний засіб.

Страхування автомобіля від викрадення та пошкодження (каско) — це такий вид страхування, що забезпечує захист транспортного засобу від ризиків викрадення або пошкодження автомобіля в результаті ДТП з вини водія, третіх осіб або внаслідок стихійних лих. До страхових ризиків, як правило, належать ДТП, викрадення, розкрадання, пошкодження третіми особами, пожежа, вибух транспортного засобу, стихійні лиха (удар блискавки, буря, шторм, ураган, злива, град, землетрус, селеві зсуви, обвал, зсув, паводок, повінь, напад тварин, падіння на автомобіль предметів та ін.).

Каско (з італ. casco — борт транспортного засобу) — страхування автомобілів або інших засобів транспорту (суден, літаків, вагонів) від пошкодження, розкрадання або угону.

Страхування авто-каско буває повним (страховий захист від збитків у випадку аварії, зіткнення з будь-яким іншим предметом, пожежі, самозагорання, перевертання, стихійного лиха, вибуху, протиправних дій тощо, за винятком збитків експлуатаційного характеру) і частковим (страховий захист від певної комбінації зазначених вище факторів).

Під страхуванням каско розуміється тільки страхування самих транспортних засобів, воно не включає страхування відповідальності перед третіми особами, страхування водія та пасажирів, майна, що перевозиться у автомобілі.

Страхування відповідальності власника автотранспортного засобу (осаго) регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що спрямований на забезпечення компенсації шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб — потерпілих унаслідок експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності передбачає, що об'єктом страхування є збиток, який власник застрахованого транспортного засобу може заподіяти третім особам або їх майну в процесі використання автомобіля.

За таким видом страхування страхується не автомобіль, а відповідальність його володаря (водія) за шкоду, яку він може спричинити ним іншим учасникам дорожнього руху — третім особам — унаслідок ДТП.

Водії або власники транспортних засобів, які спричинили ДТП, не отримують відшкодування, натомість їх зобов'язання перед потерпілими з відшкодування шкоди бере на себе страхова компанія.

Страхування від механічних та електричних помилок зазвичай включене у заводську гарантію, але якщо ця гарантія не була надана виробником або вже закінчилися, є можливість укласти договір страхування від помилок. Страховий поліс включає ремонт автомобіля й усунення механічних та електричних помилок після закінчення дії заводської гарантії. У випадку виходу з ладу будь-якого з автокомпонентів страхова компанія сплачує заміну цієї деталі і ремонт.

Страхування водіїв і пасажирів від нещасного випадку передбачає, що об'єктом страхування є збиток, який може бути заподіяний життю і здоров'ю водія або пасажирів застрахованого транспортного засобу у разі настання ДТП.

Під "нещасним випадком на транспорті" розуміються раптові, випадкові, незалежні від водія обставини, наслідками яких стали смерть, інвалідність чи тимчасова непрацездатність застрахованих осіб. Застрахованими можуть бути або тільки водій, або водій та пасажири у кількості, що відповідає кількості вільних для сидіння місць. Під час укладання договору страхування обумовлюється страхова сума на кожне окреме місце. Якщо на момент ДТП кількість пасажирів перевищувала кількість місць в автомобілі, страхова сума на водія та кожного пасажира розраховується як відношення загальної страхової суми до дійсної кількості осіб, що перебували у транспортному засобі.

Страхування автоцивільної відповідальності громадян, що виїжджають за кордон. При виїзді за кордон для власників транспортних засобів оформляється міжнародний договір (поліс) страхування автоцивільної відповідальності — Зелена картка (англ. Green Card). Об'єктом страхування є майнові інтереси власника та водія транспортного засобу, пов'язані з їхнім обов'язком відшкодувати збитки, завдані водієм третім особам у результаті настання страхового випадку за кордоном.

Страховий поліс "Зелена картка" — страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується у країнах — членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.

⇐ Предыдущая 22 23 24 25 262728 29 30 31 Следующая ⇒