Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Формули для розрахунку за майновим страхуванням




Назва показника Формули для розрахунку Умовні позначення
1 2 3
Нетто – ставка показника (основна) В – середнє страхове забезпечення; Sn – середня страхова сума; Р – ймовірність настання страхового випадку
Гарантована (ризикова) надбавка або Тр - гарантована (ризикова) надбавка; А – коефіцієнт, який залежить від гарантії безпеки; n – кількість договорів; R – середній розкид страхової забезпеченості; a(g) – коефіцієнт, який залежить від гарантії безпеки.
Нетто – ставка Тн = То + Тр  
Брутто – ставка Тв – брутто – ставка; f – частка навантаження у тарифній ставці, %
Ймовірність настання страхового випадку Р = М / N М – кількість страхових випадків у n договорах; N – загальна кількість договорів страхування
Сума збитку У = SS – N + R – O У - сума збитку; SS – сума майна за страховою оцінкою; N – сума зносу; R – витрати з порятунку та приведення майна до ладу; О – вартість залишків майна, яке придатне для подальшого використання (за залишковою вартістю).
Величина страхового відшкодування (за системою пропорційної відповідальності) W = Уф W – величина страхового відшкодування; Sn – страхова сума за договором; Уф – фактична сума збитку.
Страхова премія  

 

Конкретні страхові випадки встановлюються під час страху­вання майна характером страхового ризику. Однак самого лише факту (пошкодження, загибелі, розкрадання майна) мало для ви­никнення зобов'язань страховика з виплати страхового відшко­дування та права страхувальника вимагати його. Для цього по­трібні ще певні економічні та юридичні наслідки ушкодження, пропажі, розкрадання майна. Наслідками, що враховуються У страхуванні, є збитки або збиток.

Довідка. Найбільша у світі сигара вагою 110 кг і завдовжки май­же 4 м була застрахована під час експонування на одній з виста­вок у Лондоні на 18 тис. фунтів стерлінгів, причому страхова пре­мія становила всього 50 пенсів. Можливо, тому, що, як стверджу­вав власник сигари, викурити її можна лише за 339 діб.

Саме шкода або збиток є тим майновим інтересом, на предмет якого здійснюється страхування. Якщо в результаті страхового випадку не завдано збитків майну страхувальника, то немає і по­треби у страховій виплаті.

Страховий інтерес — міра матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи у страхуванні.

У майновому страхуванню наявний страховий інтерес вира­жається у вартості застрахованого майна. У разі настання страхо­вого випадку страховик зобов'язаний виплатити страховикові страхове відшкодування.

Страхове відшкодування — сума виплати зі страхового фонду для покриття збитку в майновому страхуванні.

Під час укладання договору майнового страхування встанов­люється також обсяг відповідальності страховика, під яким розу­міється сукупність конкретних страхових випадків, за яких ви­никає зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодуван­ня страхувальнику.

Довідка. У Європі був такий випадок, коли автомобіль піддався атаці корів. З невідомих причин вони раптом почали облизувати кузов автомобіля. У результаті лакофарбове покриття під дією коров'ячої слини було повністю знищено. Власник оцінив збиток у 600 євро, який і був йому виплачений його страховою компанією.

Страхувальником може бути як власник майна, так і власник за договором оренди або найму. Майно може перебувати у повно­му господарському віданні страхувальника або в оперативному Управлінні, бути передане страхувальникові на зберігання або у Розпорядження для будь-яких цілей (для перероблення, прода­жу, охорони, з лізингу і т. ін.).

За страхування майна страхова сума встановлюється у межах вартості майна за цінами і тарифами, чинними на момент укла­дання договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування.

Часто під час укладання договору вогневого страхування ви­никають ситуації, коли страхувальник і страховик не можуть до­сить вірогідно визначити дійсну вартість майна, наприклад, під час страхування товарних запасів та інших товарно-матеріальних цінностей на складах проміжного зберігання, сировини, напівфа­брикатів, призначених для перероблення, і т. ін.

Страхова сума (вартість) — грошова сума, в межах якої страхо­вик відповідно до умов страхування зобов'язаний здійснити випла­ту в разі настання страхового випадку.

У такій ситуації страховик і власник майна домовляються про попередню оцінку вартості застрахованого майна, на основі якої визначається розмір страхової премії. Протягом строку страху­вання страхувальник періодично (наприклад, щомісяця, щоквар­талу) повідомляє страховій компанії відомості про фактичну на­явність і вартість майна.

Вартість застрахованого майна може змінюватися протягом строку договору страхування. Як правило, вартість і характерис­тики майна змінюються, наприклад, у результаті ремонту або ре­конструкції житлового будинку, модернізації виробництва, замі­ни обладнання або збільшення вартості нерухомості внаслідок інфляційних процесів. Тобто вартість майна, зазначена у страхо­вому полісі, може бути нижчою його дійсної вартості на певну дату і власник майна вже не може розраховувати на повне від­шкодування збитків у разі загибелі майна, оскільки страхові ви­плати будуть нижчими за витрати на придбання нового майна за­мість втраченого.

У такій ситуації страхувальник може убезпечити себе і своє майно від недострахування шляхом укладання зі страховою ком­панією договору про збільшення вартості застрахованого майна (страхової суми), заплативши додаткову плату за страхування. Якщо дійсна вартість застрахованого майна збільшиться протя­гом строку страхування, але страхувальник вважатиме оплату додаткової страхової премії недоцільною або занадто для нього високою, страхова компанія буде нести відповідальність за мож­ливі збитки не в повному обсязі, а пропорційно відношенню дій­сної (ринкової) нової вартості майна до його страхової (балансо­вої) вартості, стосовно якої власник вважав для себе за доцільне мати страхове покриття.

Страхові компанії розраховують вартість застрахованого май­на і розмір своєї участі у відшкодуванні можливих збитків окремо за кожним об'єктом чи за сукупністю об'єктів або предметів (за групами, категоріями майна). Такий розрахунок здійснюється для правильного визначення можливих збитків і розмірів плати за страхування.

У практиці страхування майна використовуються чотири системи страхової відповідальності залежно від системи страху­вання майна, які обов'язково зазначаються у договорі страхуван­ня. Відповідно виокремлюють такі системи страхування майна:

Ø за дійсною вартістю;

Ø за системою пропорційної відповідальності;

Ø за першим ризиком;

Ø за граничною відповідальністю.

Страхування за дійсною вартістю полягає у визначенні фак­тичної вартості майна на день укладання договору страхування. У цьому випадку страхове відшкодування дорівнює величині збитку.

Страхування за системою пропорційної відповідальності — неповне, часткове страхування об'єкта, виплата страхового від­шкодування за яким розраховується згідно з формулою, що за­значена у табл. 7.2.

Страхування за системою першого ризику передбачає випла­ту страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах стра­хової суми. Збиток у межах страхової суми (перший збиток) ком­пенсується повністю, а збиток понад страхову суму (другий ри­зик) не відшкодовується. Ця система страхування характерна для випадків, коли важко визначити дійсну вартість майна.

Система страхування граничної відповідальності полягає у визначенні меж відшкодування збитків (мінімальний та макси­мальний рівні), що підлягають компенсації з боку страховика.

Під час визначення обсягу відповідальності страховик іноді застосовує умовну (інтегральну) або безумовну (ексцедентну) франшизу, що дає змогу відшкодовувати дрібні збитки за раху­нок страхувальника і знижувати розмір страхового внеску.

Умовна франшиза передбачає те, що якщо збиток за страхо­вим випадком не перевищив розміру обумовленої франшизи, то страховик не виплачує відшкодування за таким збитком, і навпа­ки — якщо збиток перевищив розмір франшизи, то він відшкодо­вується повністю.

Франшиза — передбачене умовами страхування звільнення страховика від відшкодування збитків страхувальнику, що не пере­вищує заданої величини.

Безумовна франшиза — це частина збитку, що не підлягає від­шкодуванню страховиком і вираховується під час розрахунку страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, із загальної суми відшкодування.

Франшиза може бути виражена як пропорційна частка (у від­сотках від страхової суми або збитку) або як абсолютна величина (у грошовому вираженні).

У страховому полісі наявність франшизи позначається спеці­альним застереженням (клаузулою): "вільно від х відсотків".

Окрім перелічених вище умов, під час укладання договору майнового страхування також обумовлюються обставини, які не забезпечуються цим договором. Наприклад, страховики не ком­пенсують збитки, що виникли внаслідок:

Ø навмисних дій або необережності застрахованого щодо предмета страхування;

Ø приховування дефектів або дійсної вартості майна;

Ø загибелі (знищення) майна внаслідок самозаймання, вибу­ху та ін. за участю страхувальника;

Ø пошкодження, руйнування майна, що підлягає конфіска­ції, реквізиції, арешту;

Ø крадіжки, розкрадання, грабежу за змовою з третіми осо­бами (шахрайство, спроба введення страховика в оману, змова з метою отримання страхового відшкодування) та ін.

Таким чином, основні елементи майнового страхування фор­мують його структуру (рис. 7.2).

У договорі страхування або страховому полісі застерігаються ще умови, за яких страховик має право відмовити у виплаті стра­хового відшкодування у зв'язку з недотриманням страхувальни­ком певних вимог (дій), що пропонуються йому умовами страху­вання.

 

 

 

 


Рис.7.2. Механізм майнового страхування

Наприклад, у разі пошкодження, втрати або викрадення май­на страхувальник зобов'язаний:

Ø негайно, у строк, зазначений у договорі, повідомити про страховий випадок страховику (особисто, по телефону, факсом, телеграмою тощо);

Ø вжити всі заходи для зменшення збитку і порятунку майна (наприклад, у разі пожежі невідкладно повідомити у пожежну службу, спробувати перенести речі у безпечне місце тощо);

Ø негайно повідомити про те, що трапилося, у компетентні органи (міліцію, пожежну, аварійну службу і т. ін.);

Ø зберігати постраждале майно у тому вигляді, який спричи­нив страховий випадок, до прибуття представників офіційних ор­ганів або страховика;

Ø надати представнику страховика можливість безперешкод­ного огляду й обстеження пошкодженого майна, а також майна, що становить комерційну таємницю;

Ø повідомити страховику (страховому експерту) всі відомості (якщо потрібно, то в письмовому вигляді) та пред'явити докумен­ти, необхідні для виявлення причин та обставин настання страхо­вого випадку.

У разі настання страхового випадку та дотримання всіх узго­джених умов страхування страховик зобов'язаний провести стра­хову виплату страхувальнику на підставі заяви останнього і стра­хового акта (аварійного сертифіката). Страхове відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, завданого застрахо­ваному майну, якщо договором страхування не передбачена ви­плата страхового відшкодування у певній сумі або у вигляді ком­пенсації збитку в натуральній формі (наприклад, нерухомістю, автомобілями та ін.).

Серед майнового страхування найбільш поширеними видами страхування за певними ризиками є такі.

Ø Вогневі ризики та ризики стихійних лих: збитки у разі за­гибелі або пошкодження майна від пожежі, удару блискавки, ви­буху, повені, землетрусу, осідання ґрунту, бурі, урагану, зливи, граду, обвалу, зсуву, дії вод підґрунтя, селю, незвичайних для цієї місцевості сильних морозів і рясних снігопадів, припинення подання електроенергії, зумовленого стихійними лихами, аварій засобів транспорту, опалювальної, водопровідної, каналізаційної та інших систем, проникнення води із сусіднього приміщення, крадіжки зі зломом, протиправних дій третіх осіб.

Ø Страхування перерв у виробництві (бізнесі): страхування від шкоди, що зумовлюється зупинкою виробництва внаслідок настання події, що є страховою за договором страхування майна. Відшкодовуються збитки страхувальника від перерви у діяльнос­ті, що складаються з прибутку, недоотриманого в результаті змен­шення оборотів виробництва продукції, робіт, послуг і витрат на продовження застрахованої господарської діяльності.

Ø Страхування будівельно-монтажних ризиків, у тому числі всіх використовуваних для цього матеріалів, обладнання буді­вельного майданчика, будівельних техніки та машин, витрат із розчищення території, вивезення сміття, допоміжних споруд (на­приклад, тимчасової греблі).

Ø Страхування транспортних засобів, покликане захищати майнові інтереси застрахованих, пов'язані з витратами на віднов­лення транспортного засобу після аварії, поломки або купівлю но­вого авто після викрадення чи розкрадання.

Ø Страхування вантажів, тобто майнових інтересів ванта­жовласника, що передбачає відшкодування збитків, зумовлених пошкодженням або втратою вантажу (товару), який перевозиться різними видами транспорту.

Ø Страхування комерційних ризиків: кредитів, депозитів та іншої інвестиційної і фінансової діяльності.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...