Сутність і функції страхування. Сфери застосування страхування

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас­тання події, обумовленої договором або законом, суму виплати стра­ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпе­чення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен­тивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестрахо­вує частину останнього.

Страхування це економічні відносини між страховиком і страхувальником. Страхових це юридична особа, яка забезпечує процес страхування, приймає, розміщує ризики і при настанні страхового випадку здійснює відшкодування. Страхувальник це юридична або фізична особа, що передає власні ризики на утримання страховику і за настання страхового випадку отримує від нього страхове відшкодування.

Сфера застосування страхування це ризики, які можуть бути відшкодовані за рахунок фондів страхових компаній. До страхових ризиків відносять лише такі випадки небезпеки, появу яких можливо прогнозувати й оцінювати на підставі історичного досвіду та за допомогою математичних і статистичних методів. Такий ризик має бути теоретично можливий, але його настання точно не визначене ні в часі, ні в просторі і не залежить від волевиявлення жодної зацікавленої особи.

Функції страхування:

1. ризикова – вона полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником. Чим вища ймовірність ризику, тим і плата на його утримання більша. Уразі настання страхового випадку страхувальник висуває страховикові вимогу на відшкодування збитків (виплатустраховихсум).

2. Створення і використання страхових резервів (фондів):

Страхування можливе при наявності у страховика капіталу, що достатній для покриття збитків, у разі стихійного лиха, нещасних випадків чи іншою страховою подією. Тому за рахунок внесків страхувальників створюються система резервів (страхових), якими страховик управляє з метою забезпечення виплат страхувальникам і отримання прибутку.

3. Заощадження – Стосується лише накопичувального.страхування життя, коли страхувальник робить заощадження в страхових компаніях і одночасно отримує страховий захист свого життя і працездатності.

4. Превентивна – зацікавленість страховика та страхувальника у зменшенні наслідків страхових подій. Це веде до застосування правової та фінансової превенції.

До правової превенції відносять застереження страховиком згідно договору страхування чи законодавством про відмову (повністю чи частково) виплати страхових відшкодувань в разі якщо потерпілий знаходився в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, в разі самогубств чи завдання шкоди здоров¢ю чи ушкодженню майна навмисно тощо.

До фінансової превенції відносяться частина страхових премій яка спрямовується на превентивні (попереджувальні заходи)