 |
Тема 2: Класифікація страхування
|
|
|
|
План:
1. Класифікація за галузями і об¢єктами страхування.
2. Класифікація за економічною ознакою
3. Обов¢язкове та добровільне страхування
1. Класифікація за об¢єктами страхування
Об¢єкти страхування за класифікацією мають 3 галузі:
Особистого страхування;
Майнового;
Страхування відповідальності.
До першої галузі відносять наступні об¢єкти страхування: життя, здоров¢я, працездатність страхувальників або застрахованих.
До другої - об¢єктами є: майно в різних його видах, тобто рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи.
До третьої галузі належать наступні об¢єкти страхування: відповідальність за шкоду нанесену страхувальником життю, здоров¢ю, майну третьої особи.
Об¢єкт страхування є вирішальним фактором від якого залежить характер договору і основні умови: страхова сума, перелік страхових випадків (тобто обсяг страхової відповідальності), страхова премія, франшиза, термін дії договору, винятки, обмеження.
При майновому страхуванні йдеться як про матеріальні так і фінансові збитки. У майновому страхуванні використовують три системи страхового забезпечення:
· Пропорційну;
· Першого ризику;
· Граничного відшкодування.
Перша система – це виплата відшкодувань в тій самій пропорції до збитку, в якій страхова сума за договором перебуває відносно дійсної вартості і застрахованого майна.
Друга – повне відшкодування збитків завданих майну (застрахованого), але в межах страхової суми за договором.
Третя - страховик має компенсувати збитки страхувальника, які обчислено як різницю між означеною границею і фактичним рівнем доходів.
2. Класифікація за економічною ознакою
|
|
|
У світовій практиці поділ страхування за спеціалізацією має дві сфери:
1. Страхування життя;
2. Загальні види страхування.
Даний вид класифікації має надзвичайно велике значення для практичної діяльності страховиків. В країнах ЄС та в Україні страховим компаніям навіть заборонено одночасно займатися обома цими видами діяльності.
Для страхування життя найбільш характерна нагромаджувальна характеристика страхування, тобто страхові внески (премії) за такими договорами є своєрідними інвестиціями страхувальника, оскільки передбачаються не лише страхові виплати, а й повне повернення внесених коштів з нарахованими відсотками при закінченні терміну дії договору страхування. Договори страхування життя – це довгострокові договори. Вони укладаються більш як на 10,20,30 років. Протягом усього часу дії договору страхувальники періодично сплачують страхові премії з тим розрахунком, щоб загальна сума цих внесків дорівнювала страховій сумі за договором.
При страхуванні життя відповідальність страховика настає у разі смерті застрахованої особи, або дожиття нею до заздалегідь обумовленої договором події, то при настанні страхової події кошти повернуться застрахованій особі або правонаступнику, причому цю суму отримують найчастіше з певними відсотками. Отже, договори страхування життя мають характер інвестицій.
До другої сфери (загального страхування) віднесені ті види страхування які не мають накопичувального характеру. Страхові премії за договорами загального страхування сплачуються одноразово у певному відсотку від страхової суми. Вони не накопичуються і не повертаються страхувальникові якщо страхова подія не сталася. Ці договори забезпечують компенсацію збитків.
Таким чином формування прибутку і механізм фінансової діяльності дуже відрізняються в компаніях, які проводять страхування життя і в компаніях, які займаються іншими (ризиковими) видами страхування. При страхуванні життя прибуток страховика формується за рахунок інвестиційної діяльності. При здійсненні загальних (ризикових) видів страхування прибуток страховика формується здебільшого за рахунок внесків страхувальників за якими не стався страховий випадок.
|
|
|
3.Обов¢язкове та добровільне страхування
В Україні згідно з Законом України “Про страхування” в редакції від 4.10.2001 року передбачено 22 класи добровільного страхування і 34 класи обов’язкового страхування.
При проведенні добровільного страхування страхувальник добровільно приймає рішення про укладення договору страхування. Страховик, якщо він має ліцензію на здійснення страхування, без поважних причин не може відмовити страхувальнику у страховому захисті. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування окремо, а далі вони затверджуються Уповноваженим державним органом у справах нагляду за страховою діяльністю при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Добровільне страхування передбачає, узгодження усіх моментів договору виключно за згодою сторін.
В обов¢язковому – все інакше. Тут страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі законодавчих актів, яким передбачено перелік об¢єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки; максимальні та мінімальні страхові тарифи та суми; рівень страхового забезпечення. Страхувальник повинен бути застрахованим до ти, поки є об’єкт страхування.
Форми типового договору і порядку проведення обов’язкових видів страхування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Принцип обов¢язковості поширюється і на страховика і на страхувальника. Оформлення договорів обов¢язковим є для обох форм проведення страхування. Згідно з зі змінами до Закону України “Про страхування” скасовано державне обов¢язкове страхування, яке проводилося за рахунок коштів бюджету і поширювалося на державних службовців. У законі “Про страхування” наведено перелік 33 видів обов¢язкового страхування. Це такі, вибірково:
|
|
|
- медичне страхування;
- особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини;
- авіаційне страхування цивільної відповідальності;
- страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
- страхування цивільної відповідальності осіб діяльність яких може спричинити шкоду третім особам;
- страхування відповідальності власників собак, відносно шкоди, яка може бути спричинена третім особам;
- страхування відповідальності морського судновласника;
- страхування ліній електропередач і обладнання на випадок пошкодження через стихійні лиха або техногенні катастрофи;
- страхування фінансової відповідальності, життя та здоров’я тимчасового адміністратора і ліквідатора фінансової установи;
- страхування персоналу ядерних установок.
В світі відсутня єдина думка щодо обов’язкового страхування. В багатьох країнах (в тому числі і розвинутих воно є) в деяких його немає (здебільшого це не розвинуті країни). Є види обов’язкового страхування, що проводяться в усіх країнах (наприклад, авіаційне страхування або страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів).
Україна належить до країн, які притаманна велика частка обов’язкового страхування на страховому ринку. Певною мірою держава в такий спосіб намагається поширювати страховий захист на юридичних та фізичних осіб, щоб захистити себе від виплат з державного бюджету у випадках настання несприятливих подій.
|
|
|
II. Основні види страхування в ЗЕД
А.1 Класифікація машин для теплової обробки кормів і технологічні схеми теплової обробки кормів
А.2 Класифікація і оцінка змішувачів
А.3 Класифікація коренебульбомийок та коренерізок
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)
Біологічні функції та класифікація ліпідів
Бюджетна класифікація видатків
В якій формі проводиться страхування автотранспорту громадян?
Види документів та їх класифікація
Види міжнародних економічних договорів та їх класифікація
