Поняття та основні характеристики ризику. Рівень ризику та розмір шкоди
Ризик – це невизначеність та непередбаченість. Стан невизначеності може виникнути в кожній ситуаціїсуспільно-економічної діяльності, якщо попередньо неможливо виявити причину спадкового зв¢язку між основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного буття. Вимірювання невизначених величин найточніше здійснюється розрахунком показників ймовірності. Ймовірність враховує компоненти загальної оцінки: 1. Частоту настання події щодо місця або часу; 2. Величину збитку, тобто величину від¢ємного відхилення фактичного результату від очікуваного. Отже, показник ризику це не лише ймовірність появи певної події, але й ймовірність настання негативного результату. В залежності від наявності розрахункової бази ймовірності кількісних типів випадкових явищ розрізняють: 1. Ймовірність математична (апріорна); 2. Ймовірність статистична (апостеріорна); 3. Ймовірність експертна (екстематична). Прояв різноманітних ризиків в усіх сферах суспільного життя зумовлює необхідність їх видової класифікації з метою застосування до них системного аналізу та прийняття раціональних управлінських рішень. Ризики класифікують в залежності від кількісного та якісного характеру, за елементами ризику, причинами виникнення ризику, носіями ризику, ймовірності настання випадкової події щодо місця та часу. Ризики класифікують: · За якісною оцінкою – природні та антропогенні; · За ризикогенністю об¢єктів – на майнові та особисті; · За кількісною оцінкою ризики можуть утворювати певний ряд: безризикова область, мінімального ризику, підвищеного, критичного, недопустимого (катастрофічного). Кожна область має відповідні цифрові межі у %.
Перша область – 0%; Друга – 0- 25%; третя – 25- 50%; четверта - 50 – 70%; п¢ята – 75 – 100%. · За наслідком випадкових подій ризики ділять на чисті та спекулятивні. Чисті – в свою чергу мають поділ: 1. Комерційні (торгівельні, виробничі, майнові); 2. Природні 3. Екологічні 4. Політичні 5. Транспортні. Спекулятивні (фінансові) ризики мають наступний поділ: 1. Ризики, пов¢язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні та дефляційні, валютні, ліквідності); 2. Інвестиційні (втраченої корисності, зниження прибутковості, прямих фінансових втрат). Для чистих ризиків характерна відсутність збитків або збитки. Для спекулятивних – прибуток; відсутність прибутку, збитки, відсутність збитків. Саме через потенційну можливість отримання прибутку спекулятивні ризики, як правило, не підлягають страхуванню. Розрізняють ще природні та антропогенні ризики. Природні ризики це ризики пов’язані з природними стихійними лихами (повені, урагани, градобій, посуха тощо). Антропогенні ризики – це ризики, які пов’язані з діяльністю людини. Інколи важко вказати, який саме ризик має місце природний чи антропогенний. Наприклад, розлив річок в Європі в 2002 році з одного боку це природний ризик, оскільки повінь відбулася через осадки більш ніж звичайні. З іншого боку це антропогенний ризик, оскільки на протязі всього протікання річок людина побудувала споруди, які заважають природному рухові води.
Читайте также: I. Глаз человека как оптическая система. Физические характеристики элементов глаза. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|