Роль страхування в період переходу до ринкової економіки

Можна виділити чотири головні аспекти ролі страхування при переході до ринкової економіки:

1. Страхування – надає впевненості в розвитку бізнесу.

2. Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм.

3. Створення значних резервів грошових ресурсів, які стають джерелом інвестицій в економіку.

4. Страхування дає змогу оптимізувати ресурси спрямовані на організацію економічної безпеки.

Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. В умовах формування приватної власності не можна централізовано в наказово­му порядку керувати розміщенням фінансових ресурсів. Таке керуван­ня — справа окремого власника, причому діє він згідно зі своїми інте­ресами, що постійно коригуються ситуацією на ринках товарів, цінних паперів, кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розви­ток виробництва тих чи інших товарів або у сферу послуг, не врахува­вши можливого ризику втрати авансованих ресурсів.

Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відпові­дальності за наслідки ризикових подій страховим товариствам інве­стор упевнений, що в разі стихійного лиха або іншого страхового ви­падку завдані збитки будуть відшкодовані.

Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовані на організацію економічної безпеки. Страхування дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи інших чинників, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи. Страхування, маючи великі можливості маневрування резервами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає можливою тільки за належного рівня розвитку страхової справи.

Можливості страхування зростають із розширенням кола страху­вальників, а це, у свою чергу, підвищує фінансовий потенціал страхо­виків. На посилення саме цих тенденцій слід очікувати в найближчій перспективі.

Чим вищий коефіцієнт освоєння страхового поля та чим більша концентрація страхових фондів, тим більші можливості для знижен­ня ціни страхування.

Страхування забезпечує раціональне формування й викорис­тання коштів, призначених для здійснення соціальних програм.

Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання ко­штів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим ме­тодом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи. Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли одна­кові за розміром пенсії одержують академіки та прибиральниці, під­вищує відповідальність за якість медичних та інших соціальних послуг.

У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Грошові резе­рви тим відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимча­сово виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не пе­рестають «працювати» на економіку країни. Ресурси, які тимчасово вивільняються на одних підприємствах, че­рез кредитну систему, ринок цінних паперів, інвестиційні товариства переходять у користування інших суб'єктів господарювання. Останні, у свою чергу, сплачують власникам залучених ресурсів відсотки. Страховики як фінансові установи активно працюють на інвестиційних ринках. Ті компанії, які займаються короткостроковими видами страхування працюють на ринках короткострокових інвестицій. Компанії, які здійснюють довгострокові види страхування (страхування життя, страхування дітей, страхування рент та пенсій) отримують у своє розпорядження кошти страхувальників на значні терміни, що дозволяє їм акумулювати значні фінансові ресурси і інвестувати їх у великі проекти.