Страхування відповідальності роботодавців.

При страхуванні відповідальності роботодавця користуються наступними поняттями, а саме: роботодавець - той хто за умовами контракту надає роботу службовцю, та службовець- це особа, яка працює за наймом, або особи які навчаються, стажуються на підприємстві роботодавця.

При настанні страхової подіїслужбовець повинен довести не лише факт шкоди своєму здоров’ю під час роботи на роботодавця, а й те, що ця шкода стала наслідком грубої необережності роботодавця або порушення ним вимог охорони праці.

Роботодавець несе відповідальність перед службовцями у випадку:

1. особистої необережності роботодавця;

2. якщо роботодавець не зміг забезпечити постачання відповідного та безпечного обладнання, обладнати безпечно робоче місце та організувати роботу;

3. необережності одного із службовців, що призвела до травми іншого службовця.

Відповідальність роботодавця не наступає у разі, коли працівникові було завдано шкоди під час виконання роботи у будь-якому місці, не пов’язаному з діяльністю роботодавця.

За договором страхування страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, якої було заподіяно життю та здоров’ю службовця і сталося це в період дії договору страхування, коли службовець працював на страхувальника, виконуючи службові обов’язки.

Компенсація (відшкодування) за рішенням суду сплачується страхувальникові або за дорученням останнього потерпілому працівникові, якщо це передбачено договором.

Страховим випадком з цього виду страхування може бути:

1. визнання відповідальності за рішенням суду;

2. визнання відповідальності за претензією службовця до звернення в суд.

Страховик не відшкодовує витрати:

1. за будь-якими видами штрафів та неустойок;

2. викликані навмисними діями страхувальника;

3. особі, що не є страхувальником або партнером страхувальника.

З цього виду страхування виникають ризики латентних професійних захворювань. Останні означають що хвороба, яка виникла під час та з приводу професіональної діяльності, може розвиватись та не виявлятись тривалий час.

При визначенні територіальних меж щодо страхування відповідальності роботодавця, то у полісі визначається як конкретна країна так і навіть межі підприємства.

Ліміт відповідальності страховика нині становить від 10 до 25 млн. фунтів стерлінгів (в країнах ЄС) за кожним страховим випадком, включаючи юридичні витрати. Страховики застосовують франшизу по одному страховому випадку, а також по збитках стосовно одного службовця. Страхувальник сплачує страхову премію, сума якої залежить або від річної суми заробітної плати або від кількості працюючих, або від річного товарообігу підприємця.

В Україні даний вид страхування як обов’язковий не передбачено і повідомлення про його проведення трапляються дуже рідко.