Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні та ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика.




Усі договори перестрахування поділяються на 2 групи, в основі поділу яких лежить система розподілу ризиків між перестрахувальником та перестраховиком. Відповідно з цим розрізняють форми перестрахування:

1. пропорційна;

2. не пропорційна.

До першої форми (пропорційної) відносять:

1. квотний договір;

2. договір ексцеденту суми;

3. квотно-ексцедентний договір.

До другої форми (не пропорційної) відносять:

1. договір ексцеденту збитку (ризиковий ексцедент збитку і катастрофічний ексцедент збитку);

2. договір ексцеденту збитковості.

П ропорційна форма перестрахування, передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.Частка участі в перестрахуванні може бути подана у відсотках від страхової суми або в абсолютному вираженні. При цьому встановлюються ліміти відповідальності за договором.

Квотний перестрахувальний договір має наступні переваги:

на власному утриманні страховика лишається частка відповідальності, яка повністю відбиває його фінансові можливості;

квотний договір не потребує великих витрат з його обслуговування;

при автоматичності передання ризиків страховик звільняється від зобов’язань передавати інформацію з прийнятих ризиків;

результати квотних договорів більш збалансовані і стійкі.

Квотне перестрахування широко використовується при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів а також страхуванні авто каско.

Недоліком квотного перестрахування є те, що за договором передаються всі ризики і великі й малі.

Ексцедентне перестрахування – це складніший вид пропорційного перестрахування і застосовується тоді коли застраховані ризики є різними за страховими сумами.

Договір ексцедента передбачає, передавання цедентом обумовленої частини ризиків понад власне утримання. Отже, цедент несе відповідальність за всіма ризиками у розмірі страхової суми, коли вона менша або дорівнює власному утриманню, а перестраховик – несе відповідальність за всіма ризиками, де страхова сума перевищує розмір власного утримання цедента.

Сума ексцедента – це в кілька разів збільшений розмір власного утримання. Власне утримання на певному рівні в ексцедентному перестрахуванні називають лінією (часткою).

Місткість ексцедентного договору складається із суми власного утримання цедента і покриття перестраховика (сума ексцедента).

Для покриття всього ризику буває недостатньо одного ексцедентного договору, тому крім договору І-го ексцедента укладаються договори другого, третього і наступних ексцедентів.

Наприклад: існує договір ексцедента суми, який передбачає декілька ліній (часток) І договір – 10, ІІ – 5ліній. Власне утримання цедента становить 20 тис. ум. од. Маємо 3 групи ризиків зі страховими сумами: І – 15 тис. ум од; ІІ – 200 тис. ум. од., ІІІ – 350 тис. ум. од.

За групою І ризиків зі страховою сумою = 15 тис. ум. од. Передання на перестрахування не відбувається. За ІІ групою ризиків зі страховою сумою 200 тис. ум. од. Цедент лишає собі 20 тис. ум. од., а 180- тис ум. од. Передає перестраховикові (перестраховикам) згідно з договором 1-го цедента. За групою ІІІ ризиків зі страховою сумою 350 тис. ум. од. Першого цедента недостатньо, у такому разі починає діяти другий ексцедентний договір, 2-го ексцедентного договору теж замало, тому цеденту потрібно шукати додаткове покриття на суму 30 тис. ум. од., якщо 1-й ексцедентний договір за ІІІ видом ризиків становить 20 тис. ум. од. х10 200 тис. ум. од., а другий ексцедентний договір 20 тис. ум.од.х5=100 тис. ум. од. Тому, щоб покрити суму в 30 тис. ум. од. – необхідно 3-й цедентний договір так як місткість ексцедентного договору повинна становити 20+350 тис. ум. од. =370 тис. ум. од.

До переваг ексцедентного перестрахування відноситься:

можливість компанії-цедента встановлювати ліміт власного утримання з врахуванням свого фінансового становища;

цедент при старанному визначенні суми власного утримання залежно від характеристик застрахованих об’єктів може досягти не тільки обмеження своєї відповідальності, а й якісної зміни страхового портфелю.

Недоліком цього виду договору є необхідність обробки кожного ризику і визначення відповідної частки в договорі кожної зі сторін.

Тому витрати щодо договорів ексцедентного страхування значно вищі ніж при квотному. Ексцедентне перестрахування використовується при страхуванні від вогню, нещасних випадків, та страхуванні життя.

Квотно-ексцедентний договір – передбачає встановлення ексцеденту залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад утримання, використовується ексцедент – ліміт відповідальності перестраховиків. Даний договір також є складним і застосовується коли компанія поширює свою діяльність на нові види страхування.

Усі договори пропорційного перестрахування мають особливість: збитки та премії за полісами розподіляються між цедентом та перестраховиком у відповідній пропорції і прив’язані до страхової суми.

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...