 |
Лабораторна робота № 3. Зміст лабораторної роботи. Рекомендована література. Теоретичні відомості. 1. Форматування тексту
|
|
|
|
Лабораторна робота № 3
Тема 3. Форматування тексту. Шаблони. Стилі. (2 год. )
Зміст лабораторної роботи.
1. Шрифти.
2. Форматування абзаців.
3. Границі і заливка.
4. Стилі.
5. Шаблони.
Рекомендована література.
Симонович С. В. Інформатика: базовий курс. Учебник для вузов. , 2001р. ст. 265-278
Шестопалов Є. А. Word 97, 2000 для початківців: Шепетівка, „Аспект”, 2002
Методичний матеріал № 6
Теоретичні відомості
1. Форматування тексту
1. 1. Загальні поняття
Форматуванням тексту називається надання йому належного вигляду після отримання чорнового варіанту. Чорновий варіант текста найдоцільніше форматувати в режимі відображення Обычный, який встановлюється за командою Вид-Обычный.
Форматування можна застосовувати по відношенню до окремих символів, до абзаців або до якихось інших фрагментів тексту, а також до сторінок.
Форматування символів включає вибір типу, накреслення та розміру шрифта, використання для них тих чи інших спецефектів, встановлення різноманітних інтервалів, а також внесення динаміки під час зображення на екрані (анімація). До речі, щоб анімаційні ефекти були видимими, треба дати на це дозвіл шляхом виконання команди Сервис-Параметры з наступним встановленням прапорця в пункті Показывать анимацию текста вкладинки Вид вікна Параметры.
Текстовий процесор Microsoft Word вважає абзацем фрагмент тексту будь-якого обсягу, після якого знаходиться маркер кінця абзацу ¶, отримуваний в процесі друкування текста документа шляхом натискування клавіши < Enter >. Для того, щоб побачити ці маркери в тексті документа, треба натиснути кнопку Непечатаемые знаки панелі інструментів Стандартная.
|
|
|
Форматування абзаців включає встановлення для них відступів та “червоного рядка”, вирівнювання, вибір міжрядкового та міжабзацного інтервалів, обрамлення і заливання, а також утворення списків.
Будь-які операції з форматування символів чи абзаців реалізуються тільки після виділення відповідного елемента тексту. Виняток становить форматування єдиного абзаца. При цьому достатньо зробити цей абзац поточним, тобто встановити в ньому текстовий курсор.
Форматування сторінок документа включає встановлення розмірів та орієнтації сторінок, встановлення робочого поля сторінки шляхом вибору полів, створення колонтитулів, оформлення сторінок, поділ сторінок на колонки, встановлення вимог до міжсторінкових переходів тощо.
1. 2. Форматування символів
Форматування символів виконується за командою Формат-Шрифт..., внаслідок чого на екрані з’являється вікно Шрифт з трьома вкладинками Шрифт, Интервал і Анимация і з полем Образец для візуального контролю тих параметрів форматування, які вибираються. Вікно Шрифт можна отримати також, якщо клацнути ПКМ в робочій області вікна текстового процесора, отримати контекстне меню і вибрати в ньому пункт Шрифт....
Розглянемо елементи вкладинки Шрифт.
Для кожного типу шрифта (гарнітури) характерний своєрідний малюнок літери (див. розгортуваний список Шрифт: ). Найбільш поширені гарнітури Times New Roman, Arial, Courier New. Перша із указаних відноситься до шрифтів із засічками, друга – до шрифтів без засічок (до рублених). Обидва шрифти відносяться до пропорційних, для яких ширина окремих символів та інтервали між ними не є сталими величинами. Останій із указаних шрифтів називається моноширинним (всі символи і інтервали між ними мають однакову ширину).
Накресленням шрифта (див. розгортуваний список Начертание: ) називається один із трьох можливих варіантів його вигляду: Обычный, Курсив, Полужирный. Можлива також комбінація Полужирный Курсив.
|
|
|
Розмір шрифта називається кеглем і вимірюється в пунктах (1 пт ≈ 0, 35 мм). Його можна установити самостійно довільним за величиною або вибрати із розгортуваного списка Размер: в межах від 8 до 72 пт.
За допомогою розгортуваного списка Цвет текста: можна вибрати для символів будь-який колір із запропонованих або підібрати якийсь інший його відтінок самостійно.
Розгортувані списки Подчёркивание: і Цвет подчёркивания: дозволяють установити підкреслювання, а також вибрати для цього колір і тип лінії (суцільна, штрихова, пунктирна, подвійна тощо).
В полі Видоизменение можно вибрати і за допомогою прапорців установити потрібні спецефекти, за допомогою яких увагу читача буде акцентовано на тих чи інших фрагментах текста. Сюди відносяться спецефекти зачёркнутый, верхний ( нижний ) индекс, с тенью, приподнятый ( утопленный ) тощо.
Деякі з указаних операцій форматування представлені відповідними елементами на панелі інструментів Форматирование (знайти самостійно).
Тепер розглянемо елементи вкладинки Интервал.
Поле Масштаб: дозволяє вибрати та установити іншу ширину символів в процентах відносно нормальної.
Поле Интервал: дозволяє вибрати одне із трьох фіксованих значень міжсимвольного інтервалу: Обычный, Разреженный або Уплотнённый. Але можливо також вибрати довільне його значення, указавши відповідне число в полі на:, яке знаходиться поряд.
Поле Смещение: дозволяє вибрати одне із трьох фіксованих значень зміщення символів відносно умовної базової лінії: Нет, Вверх або Вниз. Можливо також вибрати довільне значення зміщення, указавши відповідне число в полі на:, яке знаходиться поряд.
Параметр Кернинг..., встановлюваний за допомогою прапорця, так автоматично регулює відстані між окремими символами, що вони здаються розташованими більш рівномірно.
|
|
|
