 |
Змістовий модуль 3. Прикладне програмне забезпечення ЕОМ. Електронні таблиці. Лабораторна робота № 1. Тема 1. Створення електронних таблиць Microsoft Excel.
|
|
|
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3
Прикладне програмне забезпечення ЕОМ
Електронні таблиці
Лабораторна робота № 1
Тема 1. Створення електронних таблиць Microsoft Excel.
(2 год. )
Зміст лабораторної роботи.
1. Налагодження панелі інструментів.
2. Адаптація до вимог користувача.
3. Створення електронної таблиці.
4. Операції з листами книги.
5. Введення різних типів даних.
6. Операції над вмістом комірок.
Рекомендована література.
Симонович С. В. Інформатика: базовий курс. Учебник для вузов. , 2001р. ст. 303-307
Шестопалов Є. А. Excel 97, 2000 для початківців: Шепетівка, „Аспект”, 2002
Інформатика та комп’ютерна техніка, Л. М. Дибкова, Київ, 2002, видавничий центр „Акадамія”
Самоучитель Excel 2010/ В. А. Долженков, А. Б. Стученков. – СПб.: БХВ-Петербург, 2011. – 400 с.: ил.
Методичний матеріал № 9
Теоретичні відомості
Перші комп’ютери створювалися для виконання математичних розрахунків. Незважаючи на те, що сфера використання комп’ютерів згодом значно розширилася, задачі, пов’язані з виконанням математичних розрахунків, залишаються однією з найважливіших областей застосування комп’ютерів. Створено спеціальні програми, що забезпечують швидке й надійне виконання розрахунків, електронні таблиці.
Електронні таблиці ( ЕТ ) – це програми для обробки даних, що подані у вигляді таблиці.
Назва цих програм пов’язана з тим, що користувач працює з таблицею, яка зберігається в пам’яті комп’ютера, - електронною таблицею. Так само, як і звичайна таблиця, вона складається з клітин. Кожна клітина має свою адресу, що складається з номера стовпця і номера рядка, на місці перетину яких вона знаходиться. Сучасні ЕТ дозволяють працювати з великою кількістю – мільйонами – клітин і обробляти дуже великі об’єми інформації за долі секунд. Саме через це ЕТ називають ще табличними процесорами.
|
|
|
За допомогою ЕТ можна обчислити витрати і прибутки будь – якого підприємства, скласти плани й графіки роботи, дослідити різні режими проходження процесів й обрати найкращі, оптимально розподілити наявні ресурси і багато чого іншого.
Для того, щоб користуватися ЕТ, не обов’язкова бути професіоналом у програмуванні. ЕТ надають користувачеві зручний інтерфейс, дозволяють обрати потрібні режими роботи. Завдяки швидкості та надійності розрахунків таблиці здобули нині велику популярність.
Перша ЕТ з’явилася в 1979 році. Її зробили двоє випускників Масачусетського технологічного інституту Ден Бриклін і Боб Фрепстон. Вона називалася VisiCale ( від. англ. Visible Calculator – видимий калькулятор ). Згодом з’явилася електронна таблиця Lotus 1 – 2 – 3, що поєднувала в собі найкращі якості системи VisiCale з графічними можливостями і засобами пошуку інформації. Останніми роками найбільш використовуваними є потужні електронні таблиці SuperCalc різних версій, Excel і Quattro.
Роботу с ЕТ розглянемо на прикладі одного з найбільш розповсюджених табличних процесорів Microsoft Excel.
Для того щоб завантажити цю програму необхідно виконати наступні дії:
1) Знайдіть на робочому столі піктограму з надписом Microsoft Excel;
2) Підведіть курсор і натисніть двічі ліву кнопку „миши”.
На вашому екрані з’явиться вікно Excel з відкритою порожньою книгою під назвою КНИГА 1.
Вікно Excel містить ряд стандартних елементів:
Ø Рядок заголовка - верхній рядок, який містить назву програми Microsoft Excel. Крайня ліва кнопка є кнопкою виклику керуючого меню. Справа розміщені відповідно кнопки згортання, відновлення та закриття вікна;
Ø Рядок меню - де ми маємо можливість вибирати необхідну нам вказівку для роботи;
|
|
|
Ø Панель інструментів - містить кнопки, які забезпечують швидкий доступ до найбільш розповсюджених вказівок та можливостей програми; Якщо деякі кнопки на панелі інструментів сірого кольору – це означає, що вони в даний момент недоступні до роботи;
Ø Рядок формул - інформація, яку ми вводимо з’являється в рядку формул. Цей рядок можна використовувати для редагування вмісту комірки. В рядку формул також вказується адреса (місцезнаходження) активної (текучої) комірки;
Рядок заголовка Панелі інструментів Заголовок стовпців
 | |||
 | |||
Табличний курсор Рядок меню Рядок формул
 | |||
 | |||
 |
Ярлики листків Вікно робочої книги
Заголовок стовпців Рядок стану
Ø Заголовок стовпця - літери, які знаходяться в верхньому рядку листка та називають стовпці робочої таблиці;
Ø Заголовок рядка - числа, які знаходяться по лівому краю листка та називають рядки робочої таблиці;
Ø Табличний курсор - темний контур, який обрамляє активну комірку (ту, з якою ми працюємо в даний момент); КОМІРКА: кожен листок у робочій книги містить сітку, що складається з розташованих у алфавітному порядку стовпців та пронумерованих рядків. Перетин рядка і стовпчика формує комірку. Кожна комірка має свою адресу, яка складається з літери стовпця та номера рядка (А1, В3, С4 і т. д. ) При створенні робочої таблиці дані та формули вводяться в ці комірки;
Ø Вікно робочої книги - Кожен файл Excel - це робоча книга, яка з початку складається з трьох листків робочих таблиць. При необхідності можна одночасно відкрити декілька файлів робочих книг, кожен з яких буде знаходиться у своєму власному вікні.
Ø Ярлики листків робочих таблиць - допомагають нам переходити від листка до листка у рамках робочої книги.
Ø Рядок стану – відображає стан текучої операції;
Для того, щоб вийти з ЕТ Excel необхідно натиснути кнопку закриття вікна (що позначена символом х ) у верхньому правому куті вікна Excel.
В робочі таблиці програми Excel можна заносити різні типи даних, наприклад текст, числа, дати, час, формули і функції. Сьогодні я розповім Вам як вводити текст, числа, даті та час. А Даля ми навчимося вводити формули та функції.
|
|
|
Текстом в Excel називається люба комбінація літер, цифр і пропусків. По замовченню в комірки Excel текст вирівнюється по лівому краю. Для занесення тексту в комірку виконуються наступні дії:
1) встановіть табличний курсор на комірку, до якої бажаєте внести текст;
2) введіть текст, по мірі введення він буде відображатися і у рядку формул;
3) натисніть ENTER. Введений текст з’явиться в комірки і буде вирівняно по лівому краю;
- якщо ви помилилися і хочете виправити помилку, натисніть ESC;
- якщо текст не поміщається в одної комірці, то він займає простір наступної, якщо вона є порожня. Якщо ні, текс просто „обрізається” – на екрані просто з’являється лише та частина, яка поміщується в комірці. Щоб побачити весь текст, необхідно збільшити ширину стовпця: перемістить вказівник „миши” до правої границі комірки заголовка стовпця і двічі натисніть клавішу „миши”.
Числові значення в Excel включають в себе цифри 0 – 9 та любі з наступних спеціальних символів: + - /. , % $ ( ) та пропуск. Для внесення чисел в комірки виконуються наступні дії:
1) встановіть табличний курсор на комірку, до якої будете вносити числові значення;
2) введіть число. Від’ємні числа необхідно заключити в круглі дудки або вводити перед ними знак „мінус”. Перед значенням дробу необхідно вводити цифру 0, наприклад 0 ½. Запам’ятайте, що між дробом та цифрою 0 повинен бути пропуск.
3) натисніть ENTER, і введене вами число з’явиться у комірці. При цьому воно буде вирівняно по правому краю комірки.
При вводі дати або часу в комірку Excel перетворює їх в значення, що відповідають кількості днів, що пройшли з 1 січня 1900 року до введеної вами дати. Це значення не відображається на екрані, однак використовується програмою при обчисленнях. Для введення дати або часу виконуються наступні дії:
1) розмістіть табличний курсор в комірку, до якої будете вносити дату або час;
|
|
|
2) для внесення дати використовуйте формат ДД. ММ. РР або ДД-ММ-РР, наприклад 4. 03. 00 або 4-03-00; при введені значення часу після 12: 00 обов’язково введіть РМ ( після полудня, РМ – латинські літери, можна ввести одну літеру р) після значення часу або використовуйте 24-часову временну шкалу, наприклад 7: 21 РМ, 7: 21 р або 19: 21.
3) натисніть ENTER. Якщо програма розпізнала введені вами дані, як дату або час, вона вирівнює їх по правому краю комірки. В противному випадку, програма сприймає дані у комірці як текс і вирівнює по лівому краю.
Для копіювання даних в сусідні комірки виконуються наступні крокі:
1) клякніть на маркері заповнення комірки (маленький чорний квадратик у правому нижньому куті комірки, коли на неї встановлене табличний курсор), яка містить дані для копіювання;
2) перемістить маркер заповнення униз або праворуч для копіювання даних у сусідні комірки.
Зауваження: при копіюванні дані, що розташовані у сусідніх комірках будуть замінені новими даними. Якщо ви випадкове замінили дані, які намагалися зберегти, клякніть на кнопку ОТЕМНИТЬ стандартної панелі інструментів.
|
|
|
