Складні випадки керування

У мовознавстві словосполучення визначають як підпорядковану реченню непредикативну синтаксичну одиницю, яка утворена поєднан-ням двох або більше повнозначних слів за допомогою підрядного або сурядного зв’язку.

Специфіка будь-якої мови, найвиразніше проявляється у побудові словосполучень, особливо з підрядним зв’язком керування. Наприклад: дякую Вам, згідно з наказом.

У сучасній українській мови виділяють такі форми синтаксичного зв’язку: керування, узгодження, прилягання. Керування – це вид під-рядного зв’язку, при якому головне слово вимагає від залежного слова певного відмінка з прийменником чи без прийменника: складати документ (З.В.), складання документа (Р.В.), звернутися на адресу (З.В.).

Головним є слово, форма якого вибирається лише за вимогою необхідного для даного акту спілкування змісту. Головним словом у словосполученнях із зв′язком керування може бути дієслово ( писати резолюцію), іменник (укладання договору), прикметник (задоволений роботою), прислівник (наодинці з природою).

Залежним є слово, форма якого зумовлена уже не лише вимогами заданого змісту, але і головним словом. Оскільки керування за своєю природою є лексико-граматичним зв’язком, то щоб визначити форму залежного слова, необхідно знати лексико-граматичне значення голов-ного слова (Порівняйте: займатись перекладом (О.В.), але робити переклад (З.В.). Зі зміною форми головного слова залежне залишається незмінним: складати акт, складатиму акт.Залежним словом буває іменник, рідше займенник або інша змінна частина мови у ролі імен-ника. Керування може бути прийменниковим або безприйменниковим: виконувати наказ, робота над документом.

Як відомо, документи вимагають точності, максимальної стислості в передачі інформації. Будь-які помилки порушують не тільки грама-тичну будову словосполучень або речень, але й призводять до пору-шення змісту тексту. Особливо треба бути уважними до вибору дієслів, що можуть керувати різними відмінками.

1) Найчастіше помилки трапляються в тих випадках, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживається спільний дода-ток різної форми. Наприклад: повідомляти директору нові правила ведення ділової документації, інформувати диретора про нові правила

ведення ділової документації; платити за квартиру, сплачувати проїзд.

2) Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, де вибір прийменника неможливий. Тому при складанні службових документів треба особливо уважно стежити за вживанням цих словосполучень. Наприклад, слід вживати витрати на, відрахування на, покладатися на, у відповідності до, відповідно до, у зв΄язку з, згідно з, на додаток до, винагородаза ….

3) Дуже уважним треба бути при вживанні близьких за значенням слів, синонімів, які вимагають після себе додаток різної форми. Наприклад: Студенти повинні опанувати комп΄ютерні технології. Студенти повинні володіти навичками складання конспектів.

4) Часто допускають помилки в словосполученнях із зв΄язком керуванням, коли перекладають тексти з російської мови на українську. Це відбувається в тому разі, коли не враховується відмінність відмін-кових форм, яких вимагає одне й те ж дієслово в українській і російській мовах. Наприклад: підготуватись до звіту (Р.в.) – подгото-виться к отчету (Д.в.), розмовляю українською мовою (неправ. розмовляю на українській мові) – говорю по-украински.