 |
49. Прибуток підприємства. Підприємницький прибуток
|
|
|
|
49. Прибуток підприємства. Підприємницький прибуток
Підприємницька діяльність господарюючих суб’єктів спрямована на одержання прибутку. Саме наявність прибутку або можливість його одержання спонукає їх входити в певну сферу діяльності.
Бухгалтерський прибуток являє собою загальну виручку фірми за мінусом зовнішніх витрат або витрат на залучення ресурсів. Економічний прибуток — це загальна виручка за мінусом валових витрат по залученню ресурсів з урахуванням їх альтернативної вартості. Прибуток — це знак бажаного успіху, а надія на його одержання служить стимулом діяльності.
Величина прибутку, його обґрунтованість і механізм розподілу можуть суттєво змінюватись залежно від підприємства, ситуації, економічної системи. П рибутковість — здатність створювати прибуток. Прибутковість підприємства визначається як абсолютно — у грошовому вираженні, що є масою прибутку, так і відносно — у нормі прибутку. Норма прибутку розраховується як відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.
Норма прибутку = 
50. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства. домогосподарство визначається як «особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя», тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Поняття “домогосподарство” ні в якому разі не можна ототожнювати з поняттям “сім’я”.
|
|
|
Сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.
Термін “домогосподарство” більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності в середині домогосподарства та виробничих відносин, якщо вони існують. Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов’язану із соціально-економічною макроструктурою.
Домашні господарства є постачальниками ресурсів— це робоча сила людини, її особиста праця.
Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.
Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва.
51. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Підприємство – первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств. Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1. формами власності; 2. формами організації; 3. розмірами; 4. сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів:
Індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику.
|
|
|
Сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї;
Приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;
Колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного виробництва, громадської та релігійної організації;
Державне, засноване на загальнодержавній власності;
Комунальне, засноване на власності адміністративно-територіадьних одиниць;
Спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності;
Орендне – підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам.
товариство — форма організації підприємства, що базується на об’єднанні майна різних власників.
асоціації — об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності;
корпорації (акціонерні товариства) — об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів.
консорціуми — об’єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети;
концерни — об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців. За формою організації:
- одноосібні - партнерство чи тов-во - корпорації та акц тов-ва
В залежності від характеру інтергації та ступеню відповідальності:
- повні; з обмеж відп; командитні; акціонерні.
По чисельності робітників:
- малі; середні; великі.
Функціонування ринкових відносин пов’язане з виникненням цілого рядуфірм: Лізингові фірми , Інноваційні фірми , Венчурні фірми , Брокерські фірми , Аудиторські фірми, фінансово-промисловим групам.
|
|
|
