59. Заробітна плата та її теорії.

59. Заробітна плата та її теорії.

З аробітна плата — це ціна, що виплачується за використання праці. Вона як економічна категорія розвинутих товар­но-ринкових відносин виражає вартість товару робоча сила і оплату за працю, за витрати й результати її, що визнані ринком. Важливо розрізняти грошову (номінальну) заробітну плату та реальну. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, тиждень, місяць у касі підприємства. Включає в себе відрахування на соціальне страхування і прибутко-вий податок. . Реальна зарплата - це та кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату, очищену від відрахувань на прибутковий податок.

Законодавчо встановлюється мінімальна зарплата. Вона становить розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму норму праці. Заробітна плата за своїм складом неоднорідна, вона включає різні за функціональним значенням складові частини. Співвідношення цін утворює структуру заробітної плати. Є декілька теорій:

1. Марксизм: заробітна плата – перетворена форма власності або ціни роб сили.

2. Неокласичена: в основі зарплати лежить вартість засобів існування, які необхідні для існування працівників та їх сімей.

 60. Форми господарювання в сільському господарстві.

Сільське господарство — одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, в якій створюються матеріальні блага рослинного і тваринного походження для забезпечення населення про­дуктами харчування, а промисловості — сировиною. Здійснювана нині економічна реформа в Україні передбачає формування в сільському господарстві багатоукладної економіки. У сільськогосподарських підприємствах необхідно провести глибокі перетворення на основі широкого використання підряду, оренди, акціонерних, кооперативних та сімейно-індивідуальних форм. Доцільно використовувати колективно-пайові або пайові способи безпосереднього привласнення засобів і результатів виробництва. В Україні створене правове забезпечення для функціонування інших форм організації сільськогосподарського виробництва, в тому числі ферм, селянських господарств, самостійних кооперативів і особистих підсобних виробництв. У Законі України «Про власність» підкреслюється, що всі форми власності є рівноправними, а держава створює умови для їх розвитку та захисту.

Формування багатоукладної системи господарювання в аграрному секторі не слід здійснювати шляхом протиставлення різних форм власності.

Перспективною є така структура організації аграрної сфери, яка не протиставляє, а навпаки, органічно поєднує різні уклади і форми господарювання.

61. Земельна рента та її форми.

Ринкові відносини суб’єктів з приводу купівлі –продажу та використання землі називаються рентними відносинами, в яких приймають участь три суб’єкта – землеволодарь, підприємець-орендатор землі та найманий робітник с/г виробництва. Земельна рента виражає відношення привласнення додаткового продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею.

Форми земельної ренти: диференціальна земельна рента – різність між суспільною ціною виробництва с/г продукції на гірших дільницях землі та індивідуальною ціною її виробництва на кращих та середніх дільницях; диференціальна рента по плодючості; диференціальна рента по місцезнаходженню; диференціальна рента по ефективності на додаткові вкладення факторів виробництва.

Абсолютна земельна рента – це надлишок вартості с/г продукції над ціною її виробництва. У формуванні ціни землі головну роль відіграє рента та банківський відсоток. Ціна землі рівна такій сумі грошей, яка будучи покладена в банк, принесе доход рівний ренті. Такий доход є капіталізованою рентою. Отже, ціна землі – це капіталізована рента.                 

Оренда землі – це засноване на договорі строкове платне користування землею, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендна плата за землю містить відсоток на вкладений у землю капітал, а також амортизацію цього капіталу.

Монопольна рента: умови утворення: обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості чи певні кліматичні умови. Різниця між монопольною високою ціною продукту і екон витратами складають монопольну ренту. Джерело монопольної ренти, як і абсолютної, знаходиться поза с\г.