 |
105.Основні суперечності перехідної економіки в постсоціалістичних країнах.
|
|
|
|
105. Основні суперечності перехідної економіки в постсоціалістичних країнах.
Концепції трансформації адміністративно-команної економіки в ринкову:
· інституціонально-кейнсіанськип варіант еволюційних змін, або градуалістської політики;
· ліберально-монетарний варіант радикальних змін, або політики " шокової терапії".
Головні риси еволюційного переходу до ринкової економіки (градуалізму):
1. Процес економічної трансформації трактується як поступова зміна ресурсних потоків, які повільно пристосовуються до нового інституційного середовища і впливають
на зміну параметрів виробництва, споживання, інвестицій.
2. Реформування економіки передбачає:
· встановлення динамічної рівноваги на споживчому ринку шляхом легалізації та розвитку приватного сектору;
· поширення ринкових механізмів спочатку на виробництво та збут споживчих товарів, а згодом і на інвестиції;
· лібералізація цін зі збереженням державного контролю за ними;
· формування двосекторної моделі економіки, де превалюють приватні структури у споживчих галузях економіки, а державні й ті, що контролюються державою, — у виробництві інвестиційних товарів;
· спад виробництва, зумовлений не зміною його технологічної та соціально-економічної структури, а політикою лібералізації;
· гіперінфляція як наслідок лібералізації;
· глибоке розшарування за доходами різних верств населення.
Головні риси концепції радикальних змін, або по-літаки " шокової терапії":
1. Процес економічної трансформації передбачає швидкий перехід до досконалого ринкового середовища, заснованого на принципах рівноваги вільної ринкової економіки.
|
|
|
2. Реформування економіки передбачає:
· проведення впродовж 1 — 2 років радикальних антиінфляційних стабілізаційних заходів:
· моментальну лібералізацію цін;
· максимальне усунення держави від втручання в економічні процеси;
· ліквідацію переважної більшості субсидій;
· запровадження повної фінансової самостійності підприємств тощо;
· здійснення протягом 10—15 років фундаментальних перетворень в економіці.
Головним завданням переходу до реальних ринкових відносин є формування ринкових форм господарювання та усунення деформацій, набутих в умовах адміністративно-командної системи. У цьому полягає суть лібералізації економіки
Перехідній економіці, як і будь-якому процесу, що розвивається, властиві суперечності. Це суперечності не тільки між старим, що відмирає, і новим, що народжується, але й суперечності всередині нового. До останніх можно віднести: суперечність між механізмом ринкового саморегулювання і механізмом регулювання економіки з боку держави; суперечність між орієнтацією, з одного боку, на розвиток підприємницьких (егоїстичних) основ функціонування економіки, а з іншого боку — на її соціальну орієнтацію; суперечність між тенденцією формування відкритої економіки і необхідністю забезпечення економічної незалежності, захисту вітчизняного виробника.
106. Світове господарство: його суть та структура
СГ- це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Воно являє собою глобальний економічний організм, в якому склалися і зростають взаємоз’вязок і
взаємозалежність усіх країн і народів світу.
Світове господарство є історичною і політекономічною категорією. Це пояснюється тим, що кожному конкретному історичному етапу
Його розвитку притаманні певні масштаби і рівень виробництва, інтернаціоналізація господарського життя і соціально-економічна структура.
|
|
|
Світове господарство почало формуватись досить давно, проте остаточно як цілісна система склалося близько ста років тому на рубежі 19-20 ст. Основою його поступового формування став міжнародний ринок, утворення якого відбувалося поетапно в 11-18 ст., а особливо інтенсивно – з середини 19ст., коли в країнах Заходу домінуючим стає машинне виробництво.
Основними віхами у розвитку світового господарства є:
1 виникнення міжнародних монополій, які поділили між собою світові ринки збуту, джерела сировини і сфери прикладання капіталу. Результатом став економічний розподіл світу;
2 територіальний поділ світу великими державами і утворення величезних колоніальних імперій. Сформувався колоніальний поділ праці, визначальною особливістю якого стало нав’язування залежним народам такої виробничої спеціалізації, яка відповідає потребам капіталу метрополій;
3 виникнення соціалістичної системи, що призвело до розколу єдиного світового господарства і поклало початок протистоянню двох соціально-економічних систем.
Після другої світової війни почався процес якісної зміни системи світового господарства. Він в основному завершився у 1960-х рр., коли пішла в минуле колоніальна система і на світовій арені з’явився численний ряд молодих незалежних держав.
Сучасний етап розвитку світового господарства перебуває під впливом факторів, що надають йому високого динамізму. До них, у першу чергу, належать: НТР, зростаюча взаємозалежність націоню госп., радикальна перебудова соц. -ек відносин у колишньому соціалістичному таборі.
Стуктура:
- розвинені країни -держави з ринковою економікою і високим рівнем соц. -ек
Розвитку в яких ВВП на душу населення нині скл. Не менше 12 тис. дол. за паритетом купівельної спроможності. Нині це близько 30 країн і територій.
- Країни, що розвиваються -держави з ринковою економікою і низьким рівнем ек. розвитку. Із 182 країн членів –МВФ до цієї групи належить 121.
Проте незважаючи на їх кількість, чисельність населення та величезну територію, на них припадає трохи більше 28% світового ВВП. Дана група характеризується різкою диференціацією та неоднорідністю соц.. -ек розвитку. Верхній ешелон країн, що розв, скл. Держави з порівняно сучасною структурою економіки(Нові індустріальні країни, більшість країн Перської затоки, деякі країни Латинської Америки)
|
|
|
Нижній рівень у цій групі країн займають найменш розвинуті, головна проблема яких полягає не стільки у бідності чи відсталості, скільки у відсутності потрібних економічних ресурсів для їх подолання.. Зараз налічується47 таких країн, переважна частина яких(32)розт. В тропічній Африці, а решта в Азії, Океанії, Латинській Америці.
- Країни з перехідною економікою
До цієї групи нал. держави, які з 1980-1990 рр. здійснюють перехід від адм.. -командної економіки до ринкової. Це 12 країн Центральної і СХ. Європи, 15 країн колишнього СРСР, та Монголія і В*єнам. Ці країни виробл. Близько 17-18% світового ВВП.
Особливості світового господарства:
Співіснування різних цивілізацій, способів виробництва
-2Співіснування різних форм, типів і видів власності;
Багатоукладність
-3 Різні можливості реалізації країнами стратегічної мети розвитку суспільства
-4 Панування ринкової економіки та конкуренції
-5 Обмеженість природних і виробничих ресурсів в умовах зростання потреб
6Нерівномірність розвитку країн світу,
|
|
|
