 |
101.Зміст перехідної економіки:загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.
|
|
|
|
101. Зміст перехідної економіки: загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.
ПЕРЕХІДНА ЕКОНОМІКА
- це процес кількісних та якісних змін під час переходу від одного етапу розвитку до іншого в межах певної системи, цивілізації або між ними
Проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв*язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального, а потім від соціалізму до капіталізму. Одним із перших, хто вказав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства був економіст Сен-Сімон. Він розрізняв 2 типи епох: органічну(Нормально функціонуючу систему) і критичну(перехідну). за сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті 3 осн. аспектів:
-перех. процеси у розв. капіталістичних країнах
-перех. Пр.. в країнах. що розвив.
-перех. Пр. у постсоціалістичних країнах.
Матеріальною основою перехідних станів є, з одного боку зміна факторів вир-ва а з ін.. зміна характеру відносин між людьми. Так при переході від аграрного до індустріального суспільства змінюється і домінуючий фактор: від землі він переходить до капіталу. У свою чергу відносини між людьми, основані на звичаях і традиціях замінюються ринковими, речовими, адекватними індустріальному сусп. Головний зміст перехідного періоду-це зміни в економіці. Економіка таким чином набуває за умов перехідного періоду особливої якості, вона характеризує своєрідний «проміжний»стан суспільства.
РИСИ:
-нестабільність та невизначеність(полягає не у поверненні до попереднього, врівноваженого стану(як це відб. в усталених ек. Сист. ) а у посиленні нестійкості існуючої системи, з тим щоб вона згодом поступилася ін.. ек. Системі.
|
|
|
- альтернативний характер розвитку (означає, що економіка повинна обов*язково перейти до нового стану, якісно відмінного від попереднього. Отже перехідність виключає повернення економіки до попереднього стану.
- особливий характер суперечностей (Визначальними, домінуючими виступають тут суперечності між новим(прогресивним) і старим(регресивним). Це і визначає особливість існуючих суперечностей: вони не є суперечностями функціонування, а виступають як суперечності розвитку.
- наявність особл. Ек форм. Ці форми, відображаючи своєрідний «проміжний» стан економіки, містять у собі відповідний симбіоз, поєднання елементів як і старого такі нового.
- Історична специфіка розвитку. Пов*язана з історичними умовами та нац.. особл. Перехідної економіки.
ТИПИ перех економік:
За масштабами перехідних процесів:
1)ЛОКАЛЬНИЙ тип-Характ. Стан в певному обмеженому просторі(регіоні чи країні)
2)ГЛОБАЛЬНИЙ –характ. єдиний процес змін умасштабах світ. Госп. Чи у межах певної цивілізації.
За характером перех. Процесів:
1)ПРИРОДНО_ЕВОЛЮЦІЙНИЙ тип:
Відображає прир. Хід еволюціїек. Систем під впливом чинників ПЕ. Лежить в основі переходу від одного ек. Ладу до ін. Є основним(більш підходить до глобального типу ПЕ)
2)РЕФОРМАТОРСЬКО_ЕВОЛЮЦІЙНИЙ- характеризується певним свідомим регулюванням перех. Процесів з боку сусп.. , свідомим викор. Об*єктивних факторів ек. прогресу, прискоренням об*єктивної еволюції(більше підходить до локального типу ПЕ)
Особливості: Особл. Ринкової трансформації економіки країн, що розв. , є те, що ринкові перетворення здійснюються за умов співіснування таких укладів та їх перехідних форм, які не були відомі в минулому всім суч пром.. розв. країнам(напр.., общинний, патріархальний уклади). З ін. боку, форм. Ринкових відносин відб. В цих країнах за специфічних умов: Заг. Техніко-ек. Відсталість; специфічне місце в МПП та ін..
|
|
|
Зміст перехідної економіки вирішальним чином зумовлений її чинниками. Вони можуть бути предст 3 групами:
1)Природно-кліматичні фактори
Пов*язані прородн. Бббазисом сусп. % геогр.. розт; забезп. Прир. Копалинами, рівнем родючості грунтів і т. д. За певних умов п. -кл. фактори можуть бідігравати важливу і навіть вирішальну роль у стимулюванні переходу від одного стану сусп. До ін..
2)Виробничо-економічні ф.
Сюди входять: засоби вир-ва, технологічні досягнення, культурно-технологічний рівень гол. Прод. Сили- робітника, форми орг. Вир-ва, форми власності і т. ін.. Як правило саме вир-ек фактори є водночас і критерієм об*єктивної необх. Переходу від одного стану ек. До ін., і засобом здійснення цього переходу.
3)Соціокультурні фактори- характ. Переважно духовний аспект життєдіяльн ості людей (культура народу, його традиції, ідеологія, релігія)
102. Соціально-економічні перетворення у постсоціал країнах.
Перехідна економіка постсоціаліст. Країн належить до її реформаторсько-еволюційного типу. Це передбачає необх. Свідомого регулювання перехідних процесів з боку суспільства. Суспільство вибирає насамперед кінцеву мету трансформації економіки, що здійснюється протягом перех. Періоду. Такою метою є перехід до соціально орієнтованої змішаної економіки.
Термін «змішана економіка» не дістав поки що однозначного трактування. Існує декілька підходів до його визначення, але жоден з них не є вичерпним. Одна з сторін зміш. Ек. Характ. Її з позицій поєднання різних форм власності. Погляд на зм. Ек. з цього боку є найб. Поширеним. З ін.. боку, зміш. Ек. часто визначають як таку що поєднує в собі ринковий і державний механізми її регулювання. Зм. ек. розглядають також через призму співвідношення ек. і позаекономічних основ у стуктурі сучасного сусп…Нарешті, існує погляд на зм ек. як на поєднання, співіснування капіталу приватного підприємництва і соціальності(наявності соц.. гарантій)
Змішаність економіки характеризує не лише наявність різноманітних структурних елем., але й утв. Конкретних форм їх поєднання та існування.
Прогресивні тенденції розвитку укр.. перех. Ек. пов*язані з форм. соціально орієнтованої змішаної економіки. Соц. орієнтацію слід розуміти не у вузькому, споживацькому, контексті, а як об*єктивний результат розв. зміш. Економіки. У такому розумінні соціально орієнтована ринкова економіка як різновид змішаної економіки-це:
|
|
|
1)ек, яка склалась на осн. Розвинутої ринкової системи відносин.
2)ек підприємницького типу, розвиток якої поєднується із свідомим регулюванням з боку держави.
3)ек, заснована на викор переважно інтенсивних факторів зростання
4)ек. соціальна орієнтація якої випл. Із необх. Реалізації трьох попередніх її рис.
Ця характеристика визначає осн. Напрями форм. Інституційних і ек. умов переходу до соціально орієнтованої змішаної економіки
Інституційні умови -умови для функціонування ринкової системи, які ств. Шляхом заснування нових правових, економічних, соціальних інститутів, формування нових відносин між ними.
Економічні умови пов*язанні із становленням різних форм власності шляхом здійснення роздержавлення і приватизації; із становленням і розв. підприємництва шляхом надання ек. свободи господарюючим суб*єктам.
Перехідній економіці постсоціалістичних країн властиві суперечності. Це суперечності не тільки між старим, що відмирає і новим, що народжується, але й суперечності всередині нового. До останніх можна віднести:
-Суп. Між мех.. ринкового саморегулювання і мех.. регулювання ек. з боку держави.
-суперечність між орієнтацією з одного боку, на розв. підприємницьких основ функціонування ек., а з ін.. боку-на її соціальну орієнтацію.
-суп. Між тенденцією форм. Відкритої ек. і необх. Забезпечення ек. незалежності, захисту вітчизняного виробника.
Серед країн, що переходять від командно-адміністративної сис-теми господарства до ринкових відносин, визначилося кілька груп за специфікою шляхів переходу.
Першій групі властиве створення в надрах старої командно-ад-міністративної системи нових соціальне орієнтованих ринкових відносин. Найхарактернішим є приклад Китаю, де цей процес від-значався тривал ою боротьбою серед правлячих кіл за шляхи роз-витку, що закінчилася перемогою проринкових сил у керівництві країною.
|
|
|
Другу групу країн відзначає поступовий, еволюційний початок переходу до ринкових відносин через різні експерименти та пере-творення, які також розпочинаються в надрах командно-адмініс-тративної системи. На основі підготовленого соціально-економіч-ного середовища, розпочатого розвитку ринкового господарства відбуваються руйнування командно-адміністративної системи і по-дальший перехід до ринкових відносин. Найхарактернішим є при-клад Угорщини, яка розпочала такі перетворення з другої полови-ни 50-х років
Третя група країн обрала шлях " шокової терапії", що полягав у застосуванні методів короткострокового струсу суспільства. Такий шлях обрала, наприклад, Польща, де були певні передумови для такого безжалісного експерименту; а саме: у країні була поширена ринкова психологія, значною була приватна власність
|
|
|
