Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

86 Диференціація доходів населення.




Доходи пов’язані з правом власності. Багато людей власності не мають, меншість – володіють великою кількістю. Також важлива дикримінація на ринку робочої сили – підприємці не бажають брати на роботоу певну категорію людей (національність, раса, релігія). Не може бути рівності у розподілі доходів, адже люди не мають рівних можливостей в наданні виробничих послуг. Люди істотньо відрізняються по рівню отриманої освіти та професійної підготовки, а отже, по своїм можливостям заробляти. А отже деякі групи населення вимагають соціального захисту й підтримки від держави, саме тому і наявне таке явище, як перерозподіл доходів. Держава через податки і трансферні платежі здійснює перерозподіл доходів, направлений на зменшення нерівності доходів. На принципі перерозподілу грунтується більшість соціальних програм. Таким чином, держава фактично признає необхідність контролю за ступенем нерівності в доходах Якщо держава надмірно вторгається в перерозподіл долі населення в ВНП, це підриває симули до праці, знижує темпи економічного росту. Одночасно, невторгнення держави в цей процес або значне скорочення, також має негативні наслідки – стримує розвиток освіти, науки, приводить до бідності окремих верств населення.  

Саме завдяки йому скорочується диференціаця доходів населення й учасники сфери нематеріального вир-ва отримують свої доходи.

87 Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення:

Розкриття сутності споживання починається з поведінки споживачів. Споживання домогосподарств – видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб. Споживання є найважливішим компонентом національного доходу, що становить від 75 до 80% сукупних видатків. Основними компонентоми споживання є такі статті, як продовольство, житло, траспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компоненти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування та послуги.

Однією з найважливіших в економічному відтворені є функція споживання – зв'язок між споживанням та доходом.

Заощадження – це частка доходу, що не споживається. Отже, заощадження дорівнюють національному доходу мінус споживання.

Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації, держава. У ринковій економіці основними об’єктами заощадження є домогосподарства й підприємства.

Прожитковий мінімум – це величина доходу, гаран-тована державою. Він лежить в межах верхньої та нижньої межі (фізіологічного мінімуму) малозабез-печеності. Конкретними формами гарантій можуть бути офіційно визначені мінімальні значення пенсій, заробітної плати. Соц захист – це проблема реалізації принципу соцї справедливості.

88. Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів: дискусійні проблеми:

Економічний цикл – період від однієї економічної кризи до іншої. З точки зору тривалості, виокремлюють такі типи економічних циклів:

- короткі (2-3р)- повязані з тривалим відхиленням ринкового попиту і пропозиції на споживчому ринку;

- середні (3-10р)- повязані з попитом на засоби ви-ва;

- довгострокові (40-60р)- повязані з повним технологічним оновленням.

Економічний цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення.

Головне значення має фаза кризи, яка починає і завершує цикл. Криза – це різке порушення існуючої економічної рівноваги внаслідок диспропорцій у процесі відтворення, що різко зростають. Відбувається зниження попиту на товари і виникнення надлишку їх пропонування. Труднощі зі збутом призводять до скорочення ви-ва і зростання безробіття. Усі економічні показники погіршуються. Відбувається падіння рівнів заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін. Курси цінних паперів падають, настає хвиля банкрутств і масового закриття підприємств. Виділяють два типи криз: кризи надвиробництва та кризи недоворибництва.

Існують 2 теорії економічних циклів: інтернальні та екстернальні.

До інтернальних належать такі:

1) циклічні коливання зумовлені специфікою сфери обігу — розбіжністю у часі актів продажу товарів, послуг і оплати за них (проте це лише формальна можливість, а не реальна причина);                                                                   2) головна причина спаду — це суперечність між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів (К. Маркс, Ф. Енгельс та їхні послідовники).                                                       3) цикл зумовлюється співвідношенням оптимізму і песимізму в економічній діяльності людей (В. Парето, А. Пігу);                                4) цикл — результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій, а останні й спричиняють піднесення виробництва (Й. Шумпетер);                                                      5) циклічність зумовлюється надлишком заощаджень і нестачею інвестицій у виробництво (Дж. Кейнс);                               6) причиною циклів є невідповідність між наявним грошовим капіталом і його пропонуванням (І. Фішер).   

Ті ж теорії, які пояснюють появу економічних циклів зовнішніми причинами, наприклад, зміною сонячної активності, що призводить до неврожаю в с\г та до загального економічного спаду, війнами та різними політичними потрясіннями, освоєнням нових територій назив. екстернальними.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

89 Проблема економічного зростання та розвитку України:

 Економічне зростання - кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів ви-ва та його основних факторів. Головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяють поліпшенню життя населення, створенню стабільної соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету. Економічний розвиток – це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого. Виокремлюють два основні типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонування факторів ви-ва. Інтенсивний характеризується розширенням ви-ва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу. Окремі періоди для ряду країн може мати і регресивний тип, для якого характерне тривале зниження обсягів суспільного ви-ва. Нині в розвинутих країнах переважає інтенсивний шлях економічного розвитку. В Україні після тривалого спаду ви-ва необхідно підготувати матеріальну базу для інтенсивного економічного зростання.

90 Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки:

 Зайнятість - діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. Існує три основні теорії зайнятості за умов ринкової економіки: 1) неокласична теорія зайнятості: гнучкі ціни праці. Представники неокласичної школи вважають, що регулятором ефективної зайнятості і в сучасних умовах повинен служити тільки ринковий механізм. На їх думку, ціна праці через рівень заробітної плати впливає на попит і пропозицію робочої сили, регулює співвідношення та необхідну рівновагу між ними. Ціна на робочу силу швидко і гнучко реагує на кон*юктуру ринку, тобто збільшується чи зменшується залежно від реальної потреби. 2) теорія раціональних сподівань займає аналогічну позицію, 3) кейнсіанська теорія зайнятості: негнучкі ціни праці. Протилежну позицію займає ця теорія зайнятості. Кейнс звернув увагу на те, що за капіталізму не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість. Повна зайнятість скоріш випадкова, аніж закономірна. Крім того, ціни на продукцію і заробітна плата стійкі до зниження, тобто негнучкі. Отже, зарплат не очищає ринки робочої сили. Якщо зарплата не змінюється, щоб очистити ринок, то виникає невідповідність між тими, хто бажає знайти роботу, і кількість вакансій. Отже, оскільки ставки зарплати негнучкі, то тим самим безперервно продовжується безробіття. Безробіття в ринковій економіці не тимчасове, а стійке явище.

91 Причини, види і форми безробіття:

Безробітними вважаються працездатні люди працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку, зареєстровані в державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, дійсно шукають роботу та здатні братися до неї. Основними видами є природне і циклічне безробіття. Природне безробіття: 1) добровільне безробіття виникає тоді, коли робітники не хочуть працювати за пропоновану ім. зарплату, але стали б до роботи, якби вона була вищою.                    2) Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, регіонами, а також на різних стадіях життєвого циклу.                                            3) Структурне безробіття означає невідповідність між пропонуванням і попитом на працівників.                                                 4) Вимушене безробіття зумовлене перепадами ринкової кон*юктури та характеризується своєю тривалістю.         Циклічне безробіття викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли ви-во і сукупний попит абсолютно скорочуються. Безробіття є соціально-економічним лихом для суспільства.

92 Господарський механізм, його суть та елементи:

Господарський механізм – це система основних форм, методів і важелів використання законів, розв’язання суперечностей суспільного способу ви-ва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів основних класів, соціальних груп. Господарський механізм є найважливішим елементом економічної системи. На поверхні економічного життя механізм господарювання являє собою сукупність організаційно-економічних форм, за допомогою яких держава здійснює функцію управління, регулювання економіки. Механізм господарювання включає в себе такі структурно-функціональні підсистеми: планування, стимулювання, організація, регулювання.

95 Державний бюджет і фіскальна політика:

  Фіскальна або фінансова політика держави є складовою частиною грошової політики держави. Фіскальна – це бюджетна політика, політика регулювання сукупного попиту шляхом зміни витрат з доходів бюджету.

Фіскальна політика через державні витрати та доходи регулює сукупний попит з метою впливу на інфляцію, безробіття та інші ек-чні процеси.

Основні важелі фіскального механізму – податки, державні витрати, дефіцит бюджету, державні закупівлі, соціальні витрати, державні програми в бюджеті.

Фіскальна політика не може дати стабілізації ек-ки співвідношення попиту та пропозиції, стійкого грошового обігу, високої зайнятості, відсутності інфляції тощо без дії автоматичного фіскального механізму, який здійснює відносну стабілізацію на основі циклічних коливань економічного розвитку. Існує також дискреційна, тобто свідома ф політ.

По своїй ек-чній сутності державний бюджет – це грошові відносини, що виникають у держави з ФО та ЮО з приводу розподілу національного доходу. Бюджетне планування та балансування як важливий елемент фінансової політики держави своїм змістом відображає процес формування та використання фінансових ресурсів держави

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...