 |
Вступ. Розділ 1. Загальні положення
|
|
|
|
ВСТУП
В навчальному посібнику «Дії механізованих підрозділів за умов переходу на стандарти НАТО» авторським колективом надано варіанти схем дій відділення, взводу, роти та батальйону в різних видах бою за умови поетапного переходу на стандарти НАТО, а також наведено приклади оформлення графічних бойових документів (карток та схем) з врахуванням власних напрацювань та навчально-методичного матеріалу, що був розроблений викладачами кафедри тактики факультету бойового застосування військ Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Всі схеми дій підрозділів складено з врахуванням вимог щодо формування тактичних (оперативних) умовних знаків за стандартами НАТО у різноманітних варіантах графічного оформлення.
При підготовці навчального посібника використано наказ Головнокомандувача ЗС України від 11. 09. 2020 року № 140 «Про Тимчасовий Порядок оформлення оперативних (бойових) документів» та наказ Командувача СВ ЗСУ від 02. 08. 2018 року № 454 «Про затвердження змін до бойових статутів механізованих і танкових військ СВ ЗСУ частина ІІ (батальйон, рота) та частина ІІІ (взвод, відділення, танк)».
В навчальному посібнику узагальнені в табличній формі нормативи з бойової підготовки Сухопутних військ для механізованих підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України.
В Розділі 4 визначені процедури за стандартами НАТО (на основі використання публікації НАТО ААР) прийняття рішення в тактичній ланці управління.
Схеми наведені в послідовності вивчення розділу 3 «Тактична та тактико-спеціальна підготовка» та розподілені за наступними блоками: схеми дій відділення в різних видах бою; схеми дій взводу (роти) в різних видах бою (бойових дій).
|
|
|
Навчальний посібник призначений для використання громадянами та викладачами ВВНЗ, громадянами, які проходять підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти при підготовці та проведенні занять з вивчення розділу ІІІ військової підготовки «Тактична та тактико-спеціальна підготовка».
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Взвод (відділення, танк) під час виконання бойових завдань веде воєнні дії тактичного рівня, основною формою яких є бій – сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним, морським.
Взвод (відділення, танк) також веде бойові дії (особлива форма воєнних дій тактичного рівня, яка застосовується підрозділами для виконання окремих тактичних бойових завдань, а також між боями) та може брати участь у стабілізаційних діях військ і виконанні інших, визначених законодавством України, завдань.
Під час підготовки і у ході ведення воєнних дій тактичного рівня взвод (відділення, танк) може здійснювати пересування та розташовуватися на місці.
1. 1. Загальні положення, визначення та терміни сучасного загальновійськового бою, його складових
Загальновійськовий бій – різновид бою, який ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ та спеціальних військ Сухопутних військ (СВ) у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України (ЗС України), а також органами і підрозділами інших військових формувань (ІВФ) та правоохоронних органів (ПрО).
Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.
|
|
|
Складовими елементами загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр.
Удар – одночасне ураження військ і об’єктів противника шляхом потужної дії на них зброєю або військами. Залежно від засобів, що застосовуються, удари поділяються на вогневі та удари військами (силами); за масштабом – на оперативні або тактичні. Вогневі удари за засобами доставки можуть бути ракетними, ракетно-артилерійськими та авіаційними; за кількістю засобів, які беруть участь, і об’єктів, що підлягають ураженню, - зосереджені, групові і поодинокі.
Вогонь – ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння). Вогонь розрізняють:
за тактичними завданнями, які вирішуються, – на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплення), освітлення тощо;
за видами зброї – зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (БМП (БТР), гармат, мінометів, протитанкових ракетних комплексів (ПТРК), зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітних артилерійських комплексів (бойових машин, установок) тощо;
за способами ведення – прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;
за напруженістю – короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо;
за напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний;
за способами стрільби – з місця, з зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площині та ін.;
за видами – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.
Вогонь є основним способом знищення противника в загальновійськовому бою. Він може вестись окремим вогневим засобом або зосередженим вогнем взводу (відділення).
Маневр – організоване пересування підрозділів у ході бою (дій) з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і зосередження необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, районі), відведення підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення (зосередження) вогню для найбільш ефективного ураження противника. Залежно від складу сил і засобів маневр здійснюється підрозділом (взводом, відділенням, танком) та вогнем.
|
|
|
Видами маневру підрозділом є: охоплення, обхід, відхід.
Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами для виходу у фланг противнику.
Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для виходу в тил противника.
Охоплення і обхід здійснюється в тактичній і вогневій взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним (морським) десантом (ТакПД (ТакМД).
Відхід – маневр, який здійснюється підрозділами (вогневими засобами) з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, недопущення оточення або для зайняття більш вигідного положення для подальших дій. Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.
Маневр вогнем полягає у зосередженні, розподіленні і перенесенні вогню.
Зосередження вогню – ураження однієї цілі вогнем високої щільності в короткий проміжок часу.
Розподілення вогню – одночасне ураження підрозділом декількох цілей.
Перенесення вогню – послідовне ураження цілей або перенацілювання і ведення вогню по нових цілях при їх виявленні.
Маневр повинен бути простим та виконуватися швидко і раптово для противника.
Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість у досягненні мети, висока напруженість, швидкоплинність, різкі зміни обстановки, наземно-повітряний характер, застосування різноманітних засобів ураження і способів ведення бою, швидкий перехід від одних видів дій до інших, широке застосування технічних засобів і автоматизованих систем.
Основними принципами ведення загальновійськового бою є:
постійна бойова готовність підрозділів до виконання бойового завдання;
завчасна всебічна підготовка особового складу, ОВТ до ведення бою (дій);
відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям; раптовість дій і застосування військової хитрості;
зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;
|
|
|
маневр підрозділами, вогневими засобами та вогнем;
рішучість, активність і безперервність ведення бою;
організація і підтримання безперервної взаємодії;
тверде і безперервне управління підрозділами;
всебічне забезпечення бою (дій);
надійний захист підрозділів;
своєчасне відновлення боєздатності підрозділів;
повна напруга моральних і фізичних сил в інтересах виконання бойового завдання.
Основними способами ведення загальновійськового бою є послідовний розгром підрозділів противника або одночасне ураження противника на всю глибину побудови його бойового порядку.
При послідовному розгромі підрозділів противника важливе значення мають: надійне вогневе ураження найважливіших об’єктів (цілей) противника та своєчасний маневр ударами і вогнем; зосередження сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій) і нарощування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; використання результатів ударів і вогню для завершення розгрому противника; постійна готовність військ до дій в умовах застосування засобів зброї масового ураження (ЗМУ) і високоточної зброї (ВТЗ).
При одночасному ураженні противника на всю глибину побудови його бойового порядку важливе значення мають: вогневе ураження об’єктів (цілей) противника, який безпосередньо протистоїть, з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об’єкти в глибині; рішуче сполучення ударів військами і вогню всіх засобів, широке застосування ВТЗ; підтримання взаємодії між підрозділами, які ведуть бій (дії) і засобами ураження; своєчасне відновлення боєздатності військ і організація їх подальших дій; постійна готовність військ до дій в умовах застосування засобів ЗМУ і ВТЗ.
Загальновійськовий бій може вестися із застосуванням звичайної зброї, ЗМУ або нетрадиційних засобів ураження. Підрозділи повинні вміти успішно вести бій із застосуванням звичайної зброї і завжди знаходитися у готовності до дій в умовах застосування противником ЗМУ, а також інших нетрадиційних засобів ураження.
Звичайна зброя включає всі вогневі і ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі боєприпаси і ракети у звичайному спорядженні; боєприпаси об’ємного вибуху, запалювальні боєприпаси і суміші. Найбільш високу ефективність мають високоточні системи звичайної зброї, що забезпечують виявлення об’єктів для ураження, цілевказання і наведення на них в автоматизованому режимі, а також інші комплекси (системи) озброєння, що застосовують керовані (кореговані) і самонавідні ракети та боєприпаси, що здатні уражати цілі з високою ймовірністю влучення та забезпечують її руйнування (знищення).
|
|
|
ЗМУ противника є найбільш потужним засобом ураження. Вона дозволяє в короткі терміни знищувати угруповання військ, створювати райони масових руйнувань і зони зараження. До ЗМУ відносяться ядерні, хімічні, бактеріологічні боєприпаси та засоби їх доставки.
До нетрадиційних засобів ураження відноситься зброя, дія якої основана на використанні особливих фізичних принципів або властивостей речовин. До них відноситься лазерна, високочастотна, радіохвильова зброя та інші.
Особливими умовами ведення загальновійськового бою є ведення бою у населеному пункті, на водній перешкоді (морському узбережжі), вночі, взимку, в лісі, в горах, у степовій місцевості.
Під час підготовки бою (дій) і в ході його ведення в особливих умовах командир повинен враховувати фактори, які впливають на дії особового складу і застосування техніки, та вживати необхідних додаткових заходів.
Основними силами і засобами ведення загальновійськового бою є механізовані і танкові військові частини і підрозділи.
Механізований (танковий) взвод, відділення (танк) є складовими елементами механізованих, танкових підрозділів СВ ЗС України: взвод - військове формування, складовий елемент роти, відділення - первинне військове формування, складовий елемент взводу.
Механізований (танковий) взвод (відділення, танк) призначені для виконання завдань: в оборонному бою – відбиття наступу противника і завдання ураження його підрозділам, що наступають, утримання зайнятого опорного пункту (позицій, об’єкту), знищення противника, що вклинився; у наступальному бою – знищення противника, який обороняється, захоплення важливих ділянок місцевості, рубежів і об’єктів, форсування водних перешкод і переслідування противника, що відходить. Вони можуть виконувати завдання у складі роти (батальйону), самостійно або у взаємодії з підрозділами родів військ, ІВФ та ПрО.
Механізований (танковий) взвод, відділення (танк)можуть діяти також у розвідці, вогневій засідці, бойовій (похідній, сторожовій) охороні.
Механізований взвод (відділення), крім того, може призначатись для дій у складі ТакПД (ТакМД).
При оволодінні населеним пунктом (прориві укріпленого району) на основі механізованого взводу може створюватись штурмова група.
Для забезпечення автономності під час виконання бойових завдань механізованим і танковим підрозділам можуть додаватися або виділятись для підтримки їх дій підрозділи і вогневі засоби інших родів військ.
Механізованому взводу можуть додаватися гранатометний, протитанковий, вогнеметний, а іноді інженерно-саперний підрозділи, хіміки-розвідники і танк, підрозділ (вогневий засіб) протиповітряної оборони (ППО), а танковому взводу, крім того, – механізований підрозділ. Додані підрозділи і засоби підпорядковуються командиру взводу і виконують поставлені ним завдання.
При самостійних діях механізований (танковий) взвод може підтримуватись вогнем артилерійських підрозділів та ударами авіації. Підрозділи, які виділені для підтримки, залишаються у підпорядкуванні старшого командира (начальника) і виконують поставлені ним завдання, а також завдання в інтересах підрозділу, що підтримується, в межах виділеного для нього ресурсу (наряду) сил.
Під час ведення бою механізований взвод (відділення) застосовує вогонь зі зброї БМП (БТР), автоматів, кулеметів, снайперських гвинтівок, гранатометів, ручні гранати, а у рукопашному бою – удари багнетом, прикладом і піхотною лопаткою; танковий взвод (екіпаж танка) – вогонь з гармати, зенітного та спареного кулеметів, а під час дій поза танками – з автоматів і застосовує ручні гранати.
Вогнем із БМП (БТР) і танків знищуються танки, інші броньовані машини, вогневі засоби і жива сила противника, руйнуються його фортифікаційні споруди, уражаються літаки, вертольоти та інші повітряні цілі на малих висотах.
Автомати і кулемети застосовуються для знищення живої сили і обслуг вогневих засобів противника, а також для ураження повітряних цілей на гранично малих висотах.
Снайперська гвинтівка застосовується для знищення важливих поодиноких цілей (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслуги вогневих засобів) противника.
Крім того, стрілецька зброя застосовується для ведення вогню по приладах прицілювання та спостереження бойових машин, виведення з ладу приладів систем розвідки, управління вогнем та зброєю противника.
Протитанкові гранатомети і реактивні протитанкові гранати застосовуються для знищення танків й інших броньованих машин.
Підствольні гранатомети і ручні гранати застосовуються для ураження живої сили і вогневих засобів противника, розташованих поза укриттями, у відкритих окопах, траншеях і за укриттями (у лощинах, ярах і на зворотних схилах висот).
Ураження броньованих машин і живої сили противника може здійснюватись також застосуванням мін.
Під час виконання бойових завдань підрозділи в залежності від обстановки діють у похідному, передбойовому і бойовому порядках (танковий взвод – у похідному і бойовому).
Механізований взвод (відділення) може діяти на БМП (БТР), у пішому порядку (взимку – на лижах), а також десантом на танках.
Похідний порядок – шикування взводу (відділення у пішому порядку) для пересування в колоні. Він застосовується на марші, під час переслідування, проведення маневру і повинен забезпечувати високу швидкість руху, зручне розгортання у передбойовий і бойовий порядки, найменшу уразливість від зброї противника, підтримання стійкого управління.
Передбойовий порядок – шикування взводу для пересування в колонах відділень у пішому порядку, які рознесені по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати швидке розгортання у бойовий порядок, високі темпи пересування з подоланням загороджень, районів руйнувань, пожеж, затоплень, зон забруднення, найменшу уразливість від зброї противника, підтримання стійкого управління.
Бойовий порядок – шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати бойовому завданню, замислу майбутнього бою і забезпечувати: повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку (районі); надійне ураження противника на глибину бойового завдання; швидке використання результатів вогневого ураження противника (ВУП) і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль у ході бою і можливість здійснення маневру; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї противника, можливість відбиття ударів з повітря; підтримання безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами.
Бойовий порядок механізованого взводу складається з механізованих відділень, групи управління і вогневої підтримки, а іноді й групи бойових машин. Без спішування особового складу бойовий порядок механізованого взводу – бойова лінія.
Механізовані відділення виконують основні завдання щодо знищення живої сили і бойової техніки противника, утримання позицій в обороні, ураження і захоплення об’єктів у наступі.
Група управління і вогневої підтримки призначається для управління відділеннями (групами), вогневими засобами і вогнем та їх підтримки в ході бою. До її складу, як правило, входять снайпер, обслуга кулемету, а також додані підрозділи і вогневі засоби. Управління групою здійснює командир взводу.
Група бойових машин може створюватися для підтримки бою особового складу механізованих відділень вогнем зі свого озброєння з обраних вогневих позицій (рубежів). Діями групи бойових машин керує командир взводу через свого заступника.
В залежності від завдання, яке виконується, складу доданих сил і засобів, характеру місцевості та інших умов обстановки у бойовий порядок механізованого взводу можуть входити інші групи (розгородження, підриву, захоплення, прикриття, тощо).
Бойовий порядок механізованого відділення – бойова лінія.
БМП (БТР) може знаходитись у бойовому порядку відділення або входити до складу групи бойових машин взводу.
Бойова лінія відділення утворюється військовослужбовцями, які розміщені для ведення бою рівномірно або бойовими групами (“двійками”, “трійками”), склад яких визначає командир відділення. У залежності від завдань і умов обстановки бойова лінія може формуватись уступом, клином, кільцем тощо. Бойові групи можуть бути маневреними і вогневими.
Маневрена група створюється для виконання окремих завдань щодо знищення (захоплення) противника у взаємодії з вогневою групою шляхом зближення з ним і зайняттям вигідного положення, використовуючи при цьому складки місцевості (місцеві предмети). До складу маневреної групи можуть призначатися старший стрілець, стрілець та кулеметник.
Вогнева група створюється для підтримки вогнем дій маневреної групи і виконання разом з нею завдань у знищенні противника. До складу вогневої групи входять, як правило, командир відділення, кулеметник, гранатометник і стрілець – помічник гранатометника.
В залежності від завдання, яке виконується, засобів посилення та умов обстановки склад бойових груп може бути іншим.
Бойова машина піхоти (бронетранспортер) призначається для підтримки вогнем дій відділення (бойових груп), знищення броньованих і захищених об’єктів противника, а також перевезення особового складу відділення.
Бойовий порядок танкового взводу - бойова лінія, яка включає танки, а також доданий механізований та інші підрозділи і вогневі засоби.
|
|
|
