 |
За досвідом проведення АТО (ООС).
|
|
|
|
За досвідом проведення АТО (ООС).
Якщо у автоматника протитанкові засоби витрачені або відсутні, варто вести вогонь зі стрілецької зброї по оглядових приладах і прицілах, що унеможливлює керування машиною і прицільну стрільбу.
При недостатній кількості протитанкових засобів для поразки танків, БМП і БТР можуть застосовуватися пляшки із запальною сумішшю. Запальна суміш: 1 частина бензину, 1-2 частини масла.
Вразливі місця бронетанкової техніки виділені сірим кольором.
Обстрілювати бронеоб’єкти необхідно зверху, з флангу та тилу.
УВАГА! Не бійся наближатися до танку – у танка є мертві зони, в яких зручно наносити вогневе ураження в його уразливі зони, чим ближче до об’єкту – тим краще.
Після вибуху гранати варто приготуватися для поразки екіпажа, що залишає уражений танк.
6. 4. Ведення вогню за командою або самостійно (оцінка та вибір цілі, прицілу і точки прицілювання)
Вибір цілі
Для автоматів найхарактернішими є жива ціль – розрахунки кулеметів і гармат, групи стрілків або окремі фігури, які ведуть вогонь з різних положень, а також жива сила на автомобілях, мотоциклах і т. п. Крім того, з автоматів вогонь ведеться і по повітряних цілях. Ціль на полі бою може бути нерухомою, що з'являються на короткий час і що рухаються.
Автоматник в бою веде вогонь, як правило, в складі відділення або взводу, знищуючи ціль, вказану йому командиром. Тому він повинен уважно слухати і точно виконувати всі команди.
Якщо автоматнику в бою ціль для поразки не вказана, він вибирає її сам. В першу чергу необхідно вражати саму небезпечну і важливу ціль, наприклад розрахунки кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів противника. З двох рівних по важливості цілі вибирати для обстрілу найближчу і найуразливішу.
|
|
|
Вибір прицілу і точки прицілювання
Для того щоб обирати точки прицілювання і цілика необхідно визначити дальність до цілі і врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність і напрямок польоту кулі. Приціл, цілик і точка прицілювання вибираються з таким розрахунком, щоб під час стрільби середня траєкторія проходила через середину цілі.
Під час стрільби на дальності до 400 м вогонь необхідно вести, як правило, з прицілом 4 або “П” і ціликом 0, прицілюючись у нижній край або всередину цілі, якщо ціль висока (зростові фігури тощо).
Під час стрільби на відстані, які більше 400 м, приціл установлюють відповідно дальності до цілі, округленої до цілих сот метрів, і цілик 0. За точку прицілювання, як правило, береться середина цілі. Якщо умови обстановки не дозволяють змінювати установку прицілу в залежності від дальності до цілі, то в межах дальності прямого пострілу вогонь необхідно вести з прицілом згідно дальності прямого пострілу, прицілюючись у нижній край цілі.
Дальність до цілі визначається окомірно. При цьому дальність до цілі і місцевих предметів визначається за відрізками місцевості, які добре запам'яталися у зоровій пам'яті, за ступенем видимості і величиною цілей (предметів), яка уявляється, а також шляхом поєднання обох способів.
Під час визначення дальності за відрізками місцевості необхідно яку-небудь первинну відстань, яка міцно закріпилась в зоровій пам'яті (наприклад, відрізок 100, 200 або 300 м), уявно відкласти від себе до предмета (цілі).
Під час визначення дальності за ступенем видимості і величиною предметів (цілей), яка уявляється, необхідно порівняти видиму величину цілі із видимими розмірами даної цілі на визначених дальностях, які закріпилися в пам’яті.
Якщо ціль виявлена біля орієнтира або місцевого предмета, відстань до якого відома, то під час визначення дальності до цілі необхідно приблизно вирахувати її віддалення від орієнтира.
|
|
|
Вночі відстань до освітлених цілей визначається так само, як і вдень.
Під час визначення дальності окомірно необхідно врахувати наступне:
· видима величина одного й того ж відрізку місцевості з віддаленням його від автоматника чи кулеметника (у перспективі) повільно скорочується;
· яри, лощини, річки, що перетинають напрямок на місцевий предмет або ціль, зменшують відстань;
· малі предмети (кущі, каміння, окремі фігури) уявляються більш віддалено, ніж великі предмети на тій же відстані (ліс, гора, колона військ);
· однокольоровий, одноманітний фон місцевості (луг, сніг, пашня) виділяє і нібито наближає предмети, які знаходяться на ньому, якщо вони пофарбовані інакше, а різноманітний фон місцевості, навпаки, маскує і нібито віддаляє предмети, що знаходяться на ньому;
· у похмурий день, у дощ, у сутінках, у тумані відстані уявляються збільшеними, а в світлий, сонячний день, навпаки, зменшеними;
· в гірській місцевості видимі предмети ніби наближаються.
Значне відхилення зовнішніх умов від табличних (нормальних) змінює відстань польоту кулі або відхиляє її в сторону від напряму (площини) стрільби.
За табличні умови стрільби беруться: температураповітря +15°С, відсутність вітру і перевищення місцевості над рівнем моря, кут місця цілі не більше 150.
Відхилення температури повітря від табличної (+15°С) викликає зміни дальності польоту кулі, збільшуючи її під час стрільби в літніх умовах і зменшуючи взимку. Відстань польоту кулі під час стрільби в літніх умовах збільшується незначною мірою, тому внесення поправок до установки прицілу або в положення точки прицілювання не потрібно.
Дальність польоту кулі під час стрільби взимку (в умовах низьких температур) на відстані більше 400 м зменшується на чималу величину (50-100 м), тому необхідно при температурі повітря вище -25°С точку прицілювання вибирати на верхньому краю цілі, а при температурі повітря нижче - 25°С збільшувати установку прицілу на 1 поділку.
Поправки до установки прицілу на перевищення місцевості над рівнем моря і на кут місця цілі враховуються тільки під час стрільби в горах, якщо дальність до цілі більше 400 м.
|
|
|
Боковий вітер значно впливає на політ кулі, відхиляючи її вбік. Величина відхилення кулі залежить від швидкості, напрямку бокового вітру і відстані до цілі. Чим сильніший боковий вітер, чим ближче до 90° кут, під яким він дує, і чим більш віддалена ціль, тим на більшу величину відхиляється куля вбік від напрямку стрільби. У зв'язку з цим необхідно вносити поправку на боковий вітер.
Поправка враховується під час стрільби з автомата виносом точки прицілювання у фігурах цілі або метрах, під час стрільби з кулемета – установкою цілика в тисячних. Якщо у бою обстановка не дозволяє вносити поправки у цілик, то поправка на боковий вітер під час стрільби з кулемета враховується виносом точки прицілювання. Поправка на боковий вітер береться в ту сторону, звідки дує вітер. Так, під час вітру зліва точка прицілювання виноситься (цілик установлюється) ліворуч, під час вітру справа – праворуч.
|
|
|
