 |
5.4. Висадка з машини та заняття свого місця в бойовому порядку.
|
|
|
|
5. 4. Висадка з машини та заняття свого місця в бойовому порядку.
Переходячи до відпрацьовування висадки при діях на БМП, командир відділення нагадує солдатам порядок спішування та розгортання в цеп відділення і заходи безпеки при виконанні цих дій. Він пояснює, що за командою “Відділення, приготуватися до спішування” солдати ставлять зброю на запобіжник, виймають її з бійниць і готуються до спішування. Механік-водій відшукує укриття, щоб зробити коротку зупинку. Навідник-оператор продовжує спостереження за противником, перебуваючи в постійній готовності до відкриття вогню.
За командою “До машини” механік-водій зменшує швидкість руху машини або, використовуючи існуюче укриття, робить коротку зупинку, солдати швидко вискакують з машини та розгортаються в цеп. У машині залишаються навідник-оператор і механік-водій. Бойова машина піхоти продовжує рух за цепом відділення і підтримує атаку своїм вогнем.
Заняття 6. Дії солдата під час вогневого впливу противника. Заняття вогневої позиції. Порядок знищення бронеоб’єктів противника. Ведення вогню за командою або самостійно (оцінка та вибір цілі, прицілу і точки прицілювання). Спостереження за боєм. Пересування в ході бою.
6. 1. Дії солдата під час вогневого впливу противника
Якщо вулична стрільба застала вас в приміщенні, рекомендується вимкнути світло і лягти на підлогу. Якщо стріляють снарядами, намагайтеся, щоб між вами і стріляють виявилося більше стін. Найкраще – сховатися у внутрішньому приміщенні, приміром, у ванній кімнаті, або навіть забратися у ванну. Коли це неможливо, слід не лише лягти, але також прикритися або загородитися предметами, які здатні захистити від осколків і куль (якщо приміщення має бетонні стіни, куля, що влетіла в нього, може кілька разів від них відскочити, перш ніж втратить забійну силу).
|
|
|
Якщо при початку стрільби ви виявилися на вулиці, не потрібно намагатися сховатися за автомобілями або кіосками, оскільки по них стріляють найперше. Автомобіль - дуже слабка перешкода для куль і до того ж має бензобак, який може вибухнути. За відсутності можливості швидко досягти укриття рекомендується просто лягти і не рухатися.
Прийнятним засобом захисту від куль може виявитися бордюр тротуару, ліхтарний стовп, бетонна сміттєва урна, сходинка ганку.
Поки не закінчився бій, не кидайтеся на допомогу пораненим, як би голосно вони не звали, оскільки ви можете самі стати мішенню.
При знаходженні поблизу військових машин, що рухаються, потрібно мати на увазі, що у водіїв броньованих машин ускладнений огляд довколишнього простору, а якщо вони на додаток в шлемофонах, то чий-небудь крик або інший звуковий сигнал ними навряд чи буде почутий.
Не слід піднімати із землі які-небудь знахідки: запальнички, ручки, книги, сумки тощо, оскільки вони можуть виявитися з вибуховими пристроями. Вибуховому пристрою непотрібно бути великим і потужним: досить, якщо вибухом відірве жертві пальці або виб'є око. Не слід також штовхати ногою предмети, що лежать на землі.
6. 2. Заняття вогневої позиції
Навчання солдатів заняттю вогневої позиції командир відділення проводить спочатку на місцевості, що має укриття (лунки, канави, пеньки, руїни тощо), використовуючи для цього обладнані ділянки тактичного навчального поля, а потім на необладнаній місцевості.
При виборі вогневої позиції на обладнаній різними укриттями ділянці місцевості командир відділення звертає увагу тих, кого навчають, на те, що місцеві предмети, якщо їх уміло використовувати, захищають солдат від куль і осколків, скорочують час на обладнання позиції і забезпечують сприятливі умови для ведення вогню. При цьому не слід забувати про те, що обрані укриття повинні забезпечувати спостереження за противником.
|
|
|
Для того, щоб ті, кого навчають, добре усвідомили цю вимогу, командир відділення, подавши сигнал на позначення противника мішенями, займає не зовсім вдало обрану позицію, викликає до себе солдат і пояснює, що при всіх зручностях даного укриття воно не забезпечує головного – умов спостереження за противником. Для того, щоб підлеглі переконалися в цьому, він наказує їм по черзі зайняти вогневу позицію в укритті та доповісти, чи спостерігають вони противника та що їм заважає.
Переконавшись, що всі зрозуміли недолік даної позиції, він займає інше укриття і в такому ж порядку пропонує солдатам переконатися в перевазі даної позиції в порівнянні з першою.
6. 3. Порядок знищення бронеоб’єктів противника
У бою солдатові доводиться боротися не лише з живою силою противника, а й з його технікою, особливо танками і броньованими машинами, які є небезпечними цілями і повинні знищуватися в першу чергу. Танк не страшний солдатові, якщо він діє проти нього сміливо і розважливо, добре знає його тактико-технічні характеристики, уразливі місця і вміло застосовує свою зброю.
Сучасний танк має потужний двигун, велику швидкість, могутнє озброєння, має такі слабкі сторони: поганий огляд місцевості; великі, габарити; при попаданні в гусениці протитанковою гранатою танк не може рухатися; танк не може вражати ціль від З0 м і ближче, якщо вона нижча за корму корпусу.
Вибір засобів і способів знищення броньованих об'єктів противника залежить від конкретних обставин. Для ураження танків та інших броньованих цілей в бою використовуються: реактивних протитанкових гранат (РПГ-18 (22, 26), гранатомети, ПТКРС, протитанкові гранати, протитанкові міни, пляшки із запальною сумішшю, а також вогонь зі стрілецької зброї по оглядових щілинах.
Якщо до позиції (окопу) наближається танк і його не вдалося знищити з РПГ-18 (22, 26), гранатомета, то потрібно зачекати, поки він підійде на відстань 25-30 м.
На такій відстані вогневі засоби танка не можуть уразити солдата. Цей момент і потрібно використати для метання протитанкової гранати. Якщо кинута граната не завдасть шкоди танку, то треба відскочити траншеєю вбік або лягти на її дно, а коли танк пройде, швидко піднятися і кинути гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху приготуватися до стрільби по екіпажу, який намагатиметься залишити танк.
|
|
|
При метанні гранат по танках, БМП і бронетранспортерах противника правильна точка прицілювання має вирішальне значення, оскільки протитанкові гранати завдають шкоди тільки в разі безпосереднього попадання в броньовану ціль. Якщо танк рухається на солдата або від нього, треба кидати гранату назустріч чи навздогін, як по нерухомій вертикальній цілі, враховуючи при цьому, що за час польоту гранати машина встигне пройти 5-10 м.
Якщо танк рухається вздовж фронту на відстані 15-20 м від солдата зі швидкістю приблизно 15 км/год. (це швидкість людини, яка спокійно біжить), то точку прицілювання слід умовно визначити на 1/2 корпусу танка від переднього обрізу бічної броні.
У боротьбі з танками та іншими броньованими цілями противника вирішальну роль відіграють сміливість, рішучість, навченість і непохитна впевненість солдата у своїх можливостях.
Танки та інші бронеоб’єкти противника - це найважливіші й найнебезпечніші для солдата цілі на полі бою. По таким цілям як сучасний танк із завданням його надійної уразити варто вести вогонь із декількох протитанкових засобів. Варто враховувати те, що потрапити в танк мало, треба його вивести з ладу, ведучи вогонь по найбільш уразливих місцях.
|
|
|
