 |
Варіант сигналів, які подаються руками
|
|
|
|
Варіант сигналів, які подаються руками
Порядок передачі команд і сигналів засобами зв'язку.
Будьте уважні! Не відрізняйтесь від інших солдат, намагайтесь подавати команди приховано для противника
Корисно знати наступне:
сигнали рукою чи автоматом видні вдень на 300-1000 м;
ліхтарем уночі – 1000-1500 м;
прапори сигнальні вдень – 800-1500 м;
ракети вдень до 5000 м, вночі до 15000 м.
Для передачі команд (сигналів) застосовуються радіо-, проводові, рухомі і сигнальні засоби зв’язку.
Радіозасоби є найважливішими, а інколи єдиними засобами, які здатні забезпечити управління підрозділами. Під час роботи на радіостанціях суворо дотримуються правил ведення переговорів.
Під час передачі команд найменування підрозділів і посади командирів вказуються позивними, а пункти місцевості – умовними (кодованими) найменуваннями або від орієнтирів.
Проводові засоби зв’язку застосовуються самостійно та в комплексі з радіозасобами під час розташування на місці, у вихідному районі та в обороні. Лінії прокладання проводового зв’язку повинні ретельно маскуватись.
Рухомі засоби зв’язку застосовуються в усіх видах бою (дій), а також під час переміщення і розташування підрозділів на місці. У якості рухомих засобів використовуються штатні або спеціальні транспортні засоби, а також піші зв’язківці.
Сигнальні засоби зв’язку застосовуються для передачі команд, сигналів оповіщення, розпізнавання, управління і взаємодії. Вони використовуються для передачі заздалегідь установлених зорових, світлових і звукових сигналів, і повинні бути простими, легкими для запам’ятовування і сприйняття. До засобів передачі зорових сигналів належать прапорці, прожектори бойових машин, димові шашки, ручні димові гранати, димові снаряди (міни); вони можуть подаватися за допомогою зброї або рукою. До світлових сигнальних засобів належать сигнальні патрони, трасуючі кулі і снаряди, сигнальні ліхтарики та лазерні указки. До звукових сигнальних засобів належить електро- і пневмосигнали, сирени, сигнальні свистки, удари в гільзу тощо; вони можуть подаватися пострілами (вибухами), а у розвідці – імітацією звуків тварин і птахів.
|
|
|
Під час подачі команди на відкриття вогню із стрілецької зброї командир механізованого взводу (відділення) вказує: кому (підрозділ, вогневий засіб); цілевказання (положення цілі); за необхідністю установки прицілу, точку прицілювання, величина виносу точки прицілювання; довжину черги, (розхід боєприпасів за необхідності); “ВОГОНЬ” – момент відкриття вогню.
Заняття 4. Пересування солдата в бою різними способами. Вибір та заняття вогневої позиції. Підготовка до бою. Самоокопування та маскування позицій (місць для стрільби)
4. 1. Вибір та заняття вогневої позиції
Командир відділення показує на місцевості особовому складу наявні укриття та пояснює, чим потрібно керуватися при виборі шляху руху до об'єкта атаки, де і які застосовувати способи пересування залежно від характеру місцевості і можливого впливу противника, як використовувати місцевість і місцеві предмети в ході висування для захисту від вогню противника та для спостереження за ним, потім особисто показує, як треба діяти на місцевості застосовуючи той або інший спосіб пересування. Ті, кого навчають, пересуваються за командиром відділення праворуч, ліворуч і позаду нього й уважно стежать за його діями.
З вихідного положення командир відділення йде прискореним кроком, потім переходить на біг. Наближаючись до чагарника, пригинається, а потім, вибравши зручне місце, лягає і пояснює, що далі пересуватися в зріст і нахилившись небезпечно, тому що ділянка місцевості від кущів до канави відкрита та обстрілюється противником, тому її необхідно подолати перебіжками, і показує, як це робиться.
|
|
|
Командир відділення, подавши команду для перебіжки, ставить автомат на запобіжник, швидко підхоплюється, пробігає 20-40 кроків, падає на землю, відповзає (перекочується) небагато в бік (якщо є – за укриття), потім знову підхоплюється, добігає до канави і лягає в неї, приготувавшись до стрільби. Після цього він пояснює, що далі небезпечно пересуватися перебіжками і, щоб непомітно наблизитися до вогневої точки противника, раптово напасти і знищити її, необхідно пересуватися переповзанням, і показує техніку виконання переповзання по-пластунськи, на напівкарачках і на боці.
Закінчивши показ у цілому, командир відділення повертається з відділенням у вихідне положення і повідомляє порядок відпрацювання показаних дій елементами: пересування прискореним кроком (бігом); пересування перебіжками; пересування переповзанням.
Пересуванню прискореним кроком і бігом командир відділення вчить солдат по черзі, потоком, подаючи команду кожному, кого навчають.
Наприклад: “Рядовий Шпак, прискореним кроком (бігом) на рубіж уперед”.
Рядовий Шпак виконує команду, а командир відділення та всі ті, кого навчають, стежать за його діями. По досягненні ним зазначеного рубежу командир відділення подає команду наступному солдату для пересування на цей же рубіж тощо. У ході навчання техніки пересування прискореним кроком і бігом командир відділення пояснює всім помилки, які були помічені під час виконання команд, а також як їх усунути. Так солдатам варто пояснити, що при пересуванні прискореним кроком або бігом зброя тримається як зручніше, але завжди повинна бути спрямована у бік цілі і кожен солдат повинен постійно вести спостереження за противником.
Командиру відділення при відпрацьовуванні дій необхідно перебувати там, звідки йому зручніше спостерігати за діями тих, кого навчають, і де він зможе вчасно вказувати їм на допущені помилки.
Тому командир відділення, пропустивши більшу частину солдат прискореним кроком (бігом) на рубіж чагарника та визначивши черговість дій тих, хто залишився на вихідному рубежі, переміщується на рубіж чагарника до основної частини відділення і, подаючи сигнал на виконання команди відмахуванням прапорцем, оцінює дії чергового солдата немовби із боку противника і коментує їх для тих, хто перебуває поруч.
|
|
|
Після тренування солдат у пересуванні прискореним кроком (бігом) у бік чагарника по одному, командир відділення уточнює положення противника і проводить тренування при русі у зворотному напрямку. Для прищеплення солдатам твердих навичок під час дій у складі відділення він шикує особовий склад в одну шеренгу з інтервалами між солдатами 8-12 кроків, подає команду на пересування прискореним кроком або бігом на рубіж – яр, зламане дерево – усьому особовому складу та по черзі стежить за діями кожного солдата, тобто вчить одного, а тренує всіх.
Помітивши помилку в діях того, кого навчають, командир відділення зупиняє солдат (при відпрацьовуванні в складі відділення він викликає до себе тих, хто допустив помилку), пояснює, у чому полягає помилка і як потрібно правильно діяти, і продовжує тренування спочатку в повільному темпі, потім прискорює темп і домагається, щоб усі солдати вкладалися в час, установлений нормативом. Указувати на помилки необхідно голосно, щоб чули всі, але спокійно.
Навчивши солдатів діям щодо пересування прискореним кроком і бігом, командир відділення приступає до відпрацьовування наступного елемента – пересування перебіжками. Спочатку він коротко пояснює, коли застосовується пересування перебіжками і порядок його виконання.
Зокрема вказує: перебіжка здійснюється з положення лежачи, а на ділянці, що повинна долатися перебіжками, необхідно вибрати укриття для перепочинку і намітити шлях руху від одного укриття до іншого. Досягнувши рубежу збоку від укриття для перепочинку, солдат повинен з ходу залягти і відповзти за нього, для того щоб противник не міг взяти під приціл місце падіння і уразити солдата, коли він буде підніматися для наступної перебіжки.
|
|
|
Довжина перебіжки 20-40 кроків, пересування потрібно здійснювати стрімко, щоб противник не встиг уразити солдата під час перебіжки. Після показу порядку пересування перебіжками командир відділення приступає до тренування солдатів на ділянці від чагарника до канави.
Методика навчання цьому способу пересування аналогічна методиці навчання пересуванню прискореним кроком.
Особливу увагу командир відділення приділяє стрімкості пересування, вдалому вибору місця для перепочинку, правильному приготуванню для ведення вогню й стежить за тим, щоб ті, кого навчають, вели постійне спостереження за противником.
Переконавшись у правильності виконання тими, кого навчають, пересування перебіжками, командир відділення тренує їх відповідно до вимог нормативу з тактичної підготовки № 10. Завершивши відпрацьовування пересування перебіжками, командир відділення приступає до навчання пересуванню переповзанням.
Спочатку командир відділення особисто показує способи переповзання (напівкарачках, на боці та по-пластунськи), пояснюючи при цьому, що вибір способу переповзання визначається умовами місцевості, тобто наявністю й висотою укриття, що є на шляху солдата, і вогнем противника.
При переповзанні будь-яким способом зброю варто поставити на запобіжник і оберігати від ударів і забруднення, особливо від попадання сторонніх предметів у канал ствола. Навчання техніці пересування переповзанням командир відділення проводить відповідно до Бойового статуту Сухопутних військ.
Методика навчання аналогічна методиці навчання першим двом способам: показ із поясненням, тренування спочатку в повільному темпі, а потім з прискоренням до часу, установленого нормативом. При цьому командир відділення особливу увагу звертає на те, щоб ті, кого навчають, постійно вели спостереження за противником, діяли швидко, уміло використовували місцевість і місцеві предмети при пересуванні, робили правильний вибір місця для стрільби, оберігали зброю від забруднення. Завершивши відпрацьовування способів пересування, командир відділення відпрацьовує навчальне питання в цілому, а потім організує тренування солдатів у пересуванні комбінованим способом відповідно до вимог нормативу з тактичної підготовки № 10.
Закінчивши відпрацьовування першого навчального питання, командир відділення шикує особовий склад і проводить короткий розбір, у якому вказує, як засвоєні кожним солдатом способи пересування, вказує на найбільш характерні помилки і їхні причини, оцінює вміння солдатів використовувати захисні властивості місцевості, що маскують.
|
|
|
