 |
Таблиця 7. Спостереження за боєм.
|
|
|
|
Таблиця 7
Визначення упередження при стрільбі по цілі, що рухається
| Дальність стрільби, м | Ціль, що рухається зі швидкістю 3 м/с (приблизно 10 км/год) | Мотоціль, що рухається зі швидкістю 20 км/год (приблизно 6 м/с) | |||
| Упередження (приблизно) | |||||
| у метрах | у фігурах цілі | у поділках цілика | у метрах | у діленнях цілика | |
| 0. 34 | 0. 5 | 1. 5 | 0. 63 | 3. 0 | |
| 0. 72 | 1. 5 | 2. 0 | 1. 34 | 3. 5 | |
| 1. 16 | 2. 5 | 2. 0 | 2. 14 | 3. 5 | |
| 1. 66 | 3. 5 | 2. 0 | 3. 06 | 4. 0 | |
| 2. 24 | 4. 5 | 2. 0 | 4. 15 | 4. 0 | |
| 2. 91 | 6. 0 | 2. 5 | 5. 39 | 4. 5 | |
| 3. 70 | 7. 5 | 2. 5 | 6. 85 | 5. 0 | |
| 4. 63 | 9. 5 | 3. 0 | 8. 56 | 5. 5 | |
| 5. 62 | 11. 5 | 3. 0 | 10. 40 | 6. 0 | |
| 6. 74 | 13. 5 | 3. 5 | 12. 48 | 6. 0 | |
Під час руху цілі під гострим кутом до напрямку стрільби упередження береться в два рази менше, ніж указано у таблиці.
Під час руху цілі зі швидкістю більшою (меншою), ніж указано в таблиці, упередження збільшується (зменшується) пропорційно зміні швидкості руху цілі.
Вогонь по цілі, яка рухається під кутом до напрямку стрільби, ведеться способом супроводження або способом очікування цілі (вогневого нападу).
Під час ведення вогню способом супроводження цілі автоматник (кулеметник) бере необхідне упередження і переміщує автомат (кулемет) вбік руху цілі, в момент найбільш правильної наводки веде вогонь короткими або довгими чергами в залежності від дальності стрільби і від швидкості руху цілі.
Під час ведення вогню способом очікування цілі (вогневого нападу) автоматник (кулеметник) прицілюється в точку, обрану попереду цілі, і з підходом цілі до цієї точки навеличину півтора-двох табличних упереджень, міцно тримаючи автомат (кулемет), проводить довгу чергу; потім, якщо ціль не буде знищена, вибирає попереду неї нову точку прицілювання, прицілюється і під час підходу до неї на величину необхідного упередження здійснює довгу чергу тощо. Якщо під час стрільби з кулемета упередження взяте за допомогою цілика, вогонь відкривається при суміщенні рівної мушки з серединою цілі.
|
|
|
Використання трасуючих куль під час стрільби по цілях, що рухаються, забезпечує краще спостереження за результатами стрільби і можливість уточнення упередження.
Спостереження за боєм.
Спостереження повинно бути організовано в усіх умовах обстановки всіма підрозділами та ведеться безперервно і є основним способом розвідки.
Спостереження дає можливість добувати відомості про пересування військ противника; розташування підрозділів і вогневих засобів в обороні противника; розташування та характер оборонних споруд і загороджень противника; характер поводження противника в обороні; розташування командних і спостережних пунктів противника; зосередження піхоти і танків противника для атаки й інші відомості, що визначають характер бойової діяльності противника.
У нічний час, а також в умовах обмеженого бачення спостереження ведеться із застосуванням приладів нічного бачення, засобів освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням. За звуковими ознаками спостерігач може визначити: характер дій противника і робіт, які ним проводяться (шум руху машин, вирубка дерев, вбивання кілків, розмовна мова й т. ін. ); імовірний напрямок стрільби з кулеметів, мінометів і артилерії; напрямок руху танків й інших бойових і транспортних машин.
Особовий склад відділення веде спостереження з ходу, з коротких зупинок та з місця. Під час руху БМП (БТР) кожен солдат відділення повинен безперервно спостерігати за визначеним йому сектором і доповідати про все помічене командиру відділення. Під час пересування від одного укриття до іншого спостереження ведеться залежно від обстановки через відчинені люки та оптичні прилади.
|
|
|
Зупинки робляться в укритих і зручних для спостереження місцях (пунктах спостереження). Для зупинки бойової машини механік-водій, використовуючи складки місцевості й місцеві предмети, розташовує БМП (БТР) за наказом командира відділення так, щоб забезпечити його маскування і дати командиру можливість вести спостереження з башти. Пункт спостереження повинен задовольняти основним вимогам: забезпечувати найкращий огляд у бік противника і повну скритність спостереження.
Командир відділення може вести спостереження залежно від обстановки і рельєфу місцевості з бойової машини або поза нею. Зовні БМП (БТР) він займає зручний пункт, з якого веде спостереження. Вночі, крім того, заглушивши двигун, прислухається до звуків, щоб на слух визначити наявність противника.
Особовий склад відділення повинен уважно стежити за своїм командиром і бути завжди в готовності негайно надати йому допомогу. Займаючи пункт спостереження, необхідно діяти приховано, а також завжди пам'ятати, що противник теж маскується й веде спостереження і що ознаки, за якими ми встановлюємо наявність противника, знайомі йому.
Якщо до пункту спостереження не можна приховано підійти на техніці, то потрібно, спішившись, висуватися пішки або переповзанням. Досягнувши укриття, командир відділення має уникати різких рухів, голову піднімати повільно, залишаючи плечі й руки за укриттям.
Особливо уважно й ретельно потрібно оглядати всі підозрілі місця, де може укритися противник: яри, лощини, ліси, кущі тощо. В окремих випадках особовий склад відділення може призначатися для ведення розвідки спостереженням на спостережному посту.
Спостережний пост – це призначена група військовослужбовців, що виконує завдання розвідки спостереженням з місця, обладнаного в інженерному відношенні.
Спостережний пост, як правило, обладнується в обороні й під час підготовки наступу. На марші, у ході наступального бою, під час виходу з бою і відходу в підрозділах призначаються спостерігачі, які безперервно ведуть спостереження за противником і положенням своїх військ. Кількість спостерігачів і спостережних постів у підрозділі залежить від умов обстановки і завдання, яке виконується цим підрозділом. Так, в обороні та в період підготовки до наступу зазвичай призначаються: у відділенні – 1, у взводі – 1-2 спостерігачі. При розташуванні підрозділів у районах зосередження (на місці) спостереження ведеться також пішими дозорами (патрулями) і секретами.
|
|
|
До складу спостережного поста призначаються два-три спостерігачі з найбільш підготовлених для цього солдатів і сержантів, один з них призначається старшим. Особовий склад забезпечується приладами спостереження, великомасштабною кодованою картою або схемою місцевості, журналом спостереження, компасом, ліхтарем, годинником, засобами зв'язку й подачі сигналів оповіщення, а спостерігач – приладами спостереження. Для роботи вночі спостережні пости (спостерігачі) забезпечуються приладами нічного бачення, засобами освітлення місцевості, радіолокаційною станцією наземної розвідки.
Для зручності спостереження необхідно розділити сектор (смугу) спостереження на зони: ближню, середню та дальню, позначаючи їх умовними лініями по місцевих предметах (орієнтирах).
Ближня зона включає ділянку місцевості в межах бачення неозброєним оком дрібних предметів, об'єктів і цілей. Середня зона намічається в межах бачення місцевих предметів, що виділяються. Дальня зона охоплює решту простору до межі бачення.
Після швидкого огляду місцевості детальне її вивчення проводиться за допомогою бінокля одним із наведених нижче способів.
Перший спосіб. Спочатку оглядаються дороги, що йдуть у напрямку руху, потім поперечні дороги, околиці населених пунктів, кущі, узлісся, сади, виходи з лощин і ярів тощо.
Другий спосіб. Спочатку оглядається ближня зона в межах до 400 м, потім середня – від 400 до 800 м і, арешті, дальня зона – у межах видимості.
У більшості випадків попереду спостережного поста будуть знаходитися елементи рельєфу місцевості, населені пункти, ліс та інші місцеві предмети, що ускладнюють спостереження за визначеними ділянками і створюють зони невидимості. Тому необхідно точно виявляти ці зони, а потім визначати, з якого місця ці ділянки можна оглядати. У цих умовах командир підрозділу повинен організувати взаємодію між сусідніми постами.
|
|
|
