Умови реалізації програми. Розділ III. Вікові особливості учнів. Початкова школа. Психологічні вікові особливості. Педагогічні завдання

Умови реалізації Програми

Програма виховання учнів реалізується у процесі організації:

• навчально-виховної діяльності;

• позаурочної та позакласної діяльності;

• позашкільної освіти;

• роботи органів учнівського самоврядування;

• взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

Дитина є суб'єктом виховного процесу, тому доцільно у прак­тику роботи школи впроваджувати такі виховні технології, ін­терактивні методи та форми діяльності, які ставлять за мету не нав'язування правил і норм та примусове їх виконання, а ство­рення умов для осмислення суті моральних правил і норм, їх доціль­ності, добровільного сприйняття, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісного ставлення до самого себе, до людей, до навколишнього світу. А це потребує розвитку таких механізмів морального становлення особистості, як ідентифікація, децентра­ція, позитивний образ «Я», емпатія, совість, рефлексивно-вольові механізми.

Для реалізації Програми необхідно створити відповідні психолого-педагогічні умови у навчальному закладі, а саме:

• відповідність виховної практики засадам особистісно орієнто­ваної гуманістичної парадигми освіти;

• ставлення до особистості дитини як до суб'єкта виховання;

• перцептивна, комунікативна, інтерактивна взаємодія всіх суб'єктів виховного процесу;

• створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, перспектив її саморозвитку в колективі;

• захист і підтримка інтересів особистості дитини;

• самоідентифікація та суспільно значиме особистісне самовиз­начення дитини;

• стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини;

• створення і набуття практичних навичок, необхідних для особистісної гармонізації;

• інтеграція виховних впливів освітнього середовища;

• практичне спрямування виховного процесу навчального закладу;

• культивування цінностей особистості.

Урахування вікових та індивідуальних особливостей старших школярів передбачає добір доцільного змісту, методів, форм та від­повідних виховних технологій:

• навчально-виховних (формування необхідних знань, стійких поведінкових норм);

• особистісно орієнтованих (створення ситуацій взаємодії, емпатії, використання активних та інтерактивних технік);

     • культурологічних;

• дитиноцентричних (основа виховного процесу — створення умов для розвитку дитини);

       • соціоорієнтованих.

Для кожної вікової категорії прийнятним є використання індиві­дуальних (консультації), групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), колективних (проекти) форм діяльності.

Для забезпечення ефективної реалізації Програми необхідно роз­робити навчально-методичні посібники та методичні рекомендації.

РОЗДІЛ III.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ

Початкова школа

 

Психологічні вікові особливості

Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи.

До вікових особливостей дітей 1-4-х класів можна віднести: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і одночасно пластичність до морально-етичних впли­вів, імпульсивність та безпосередність поведінки дитини, бажання постійно розширювати коло спілкування. Тому узгодження поведінки та усвідомлення моральних явищ життя характеризуються емоцій­ними узагальненнями, аналізом ситуацій та вчинків, які відповіда­ють загальнолюдським етичним цінностям. Розрив між знаннями моральних принципів і відповідною поведінкою — найхарактерніша властивість дитини цього віку. Подальшого розвитку набуватимуть такі моральні почуття: провини, сорому, обов'язку, відповідальності, справедливості, власної гідності, сумління.

Основними потребами дитини в початкових класах є потреби у спілкуванні з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, у дружбі, товариськості, повазі до особистості, самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

Педагогічні завдання

Перед вчителем постає важливе завдання: вирізняти мотив вчинку дитини, роз'яснюючи їй його сутність і правильність в різних типових життєвих ситуаціях, даючи можливість емоційного «пере­живання» разом із практичним застосуванням отриманих знань.

Беручи участь у спільних видах діяльності, учні вчаться будувати свої взаємини із однолітками, входити в колектив ровесників. У них виникає потреба до взаємовимогливості та взаємодопомоги.

На цьому віковому етапі у дитини формується ядро особистості (моральні почуття, цінності, переконання), відбувається набуття досвіду моральної поведінки. Вона вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникає ще одне новоутво­рення — відносно стійкі форми поведінки і діяльності, які в майбут­ньому становитимуть основу формування її характеру.

Після закінчення 1-го класу у частини дітей не до кінця сформо­вані особистісні новоутворення, що є характерними для дошкільнят, а саме:

• недостатнє усвідомлення сприйняття шкільного життя, необхід­ності впорядкувати та організувати його за певними законами та правилами співжиття;

• недостатнє усвідомлення внутрішньої етичної інстанції, такої як совість (орієнтування лише на зовнішній контроль з боку дорослих, невміння діяти самостійно), що викликає у школярів почуття невпевненості у собі, спричиняє конфлікти у спілкуванні;

• відсутність переваг та продуманих дій над імпульсивними (стри­мування бажань відбувається лише в разі очікування винагоро­ди чи покарання);

• несформованість адекватної самооцінки.

Учителеві в 2-му класі слід продовжувати виховну роботу, спря­мовану на корекцію цих недоліків з метою будування специфічних для молодших школярів особистісних новоутворень: довільність психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексію, інтелектуалі­зацію життя дитини.

У вчинках дітей наприкінці другого року навчання вже прогля­дається позиція у ставленні до того, що їх оточує. Розвиваються і змінюються внутрішні етичні інстанції, формуються моральні моти­ви поведінки; розвивається здатність співпереживати, співчувати, а отже, і співдіяти з дорослими та однолітками.

Молодший шкільний вік (за І. Д. Бехом) виявляється сприятливим щодо виховання у дитини фундаментального для її морального розви­тку новоутворення, яким є здібність цінувати особистість людини.

Головним новоутворенням навчальної діяльності є формування теоретичного мислення дитини, що знаходить відповідне вираження в рівні сформованості у дітей особистісних моральних якостей, першоос­нов багатьох моральних понять: доброти (гуманності), людяності, мило­сердя, чуйності, співчуття, чесності, справедливості, терпимості та ін.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: