Виховання учнівської молоді

Основні поняття молоді. Молода людина, як особистість та

Громадянин.

2.2.2. Молодь і активна громадянська позиція, участь у житті свого

населеного пункту. Соціальне середовище та його виховні

функції.

Висновки

Список використаної лiтератури

.

Вступ

Історія розвитку людства засвідчує: майбутнє має тільки та держава, яка піклується про молодь. Згідно соціологічних уявлень, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних соціальних обставин швидко перетворюється в активну силу соціально-економічних, політичних і культурних трансформацій. Головне – правильно оцінити молодь, зрозуміти її, вчасно виявляти і вирішувати її проблеми. Кажучи словами відомого західного фахівця з питань молоді Карла Маннгейма, «завдання дослідників полягає в тому, щоб розповідати, що суспільство може дати», і чого «може чекати від молоді», «оскільки молодь ані прогресивна, ані консервативна за своєю природою, вона – потенція, готова до будь якого починання. З певністю можна стверджувати, що найдосконалішими можуть бути тільки ті суспільства, в яких різні покоління

здатні співпрацювати, дбаючи при цьому про взаємну реалізацію. Така ситуація може скластися лише за умови, якщо молоде покоління відповідним чином підготовлене до життя. Тому дослідження сутності молоді, як специфічної соціально-демографічної спільноти, характеру і особливостей її соціалізації має велике теоретичне і практичне значення. Це дає змогу, з одного боку, створити умови для саморозвитку і самореалізації молоді, а з іншого – включити її в усі суспільні процеси з метою прогресивного поступу суспільства.

Українська молодь є складовою світової спільноти молоді. В нашій державі налічується більше 14 мільйонів молодих людей віком від 15 до 34 років, що складає 30 % її населення. Це та рушійна сила, яка самою логікою історичного процесу повинна відігравати важливу роль у подоланні кризи і формуванні громадянського суспільства, в усіх інноваційних процесах державотворення. Цим зумо влено зростання інтересу до молоді з боку різних наук, що досліджують спонукальні чинники розвитку соціуму, провідне місце серед яких належить педагогіці, і, в першу чергу, такої важливої її складової як виховання молоді.

Проблема молоді, як одна із проблем освітнього знання, набула актуальності в середині 60-х років ХХ століття. Інтерес до вивчення молоді зростав і в подальшому, оскільки в Європі, США, на Африканському континенті, Азії мали місце студентські бунти, протести, які вченими названі як «молодіжні» революції. В Україні справжній науковий підхід до вивчення молоді розпочинається лише з 1991 року, коли, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, було створено Український науково-дослідний інститут проблем молоді (нині – Український інститут соціальних досліджень). Останнім часом видіялють окрему проблему, таку як виховання молоді міста.

Значний внесок у дослідження цих проблем зробили вчені – А.Резенмаєр, І.Велєв, В.Крістофер, Є.Гіденс, Н.Смелзер, К.Маннгейм, а також російські і українські вчені – В.Лісовський, В.Чупров, О.Яременко, М.Головатий, О.Балакирєва, Н.Черниш, Ю.Привалов, Н.Туленков, М.Лукашевич, В.Головенько та інші.

Вивчення молоді як скла дного, суперечного та багатоаспектного соціального феномена потребує уваги багатьох наук, або ж наукових підходів: демографічного, соціального, соціологічного, економічного, політичного, етнополітологічного, культурологічного та ін.

Я вважаєю є всі підстави досліджуватиме феномен молоді в комплексі, що дозволить створити більш об’ємний, різноплановий, узагальнювальний «портрет» молодого покоління та скласти необхідні рекомендації та розробити конкретну методику виховання молоді міста.

Загальна частина

Виховання учнівської молоді