Основні поняття молоді
Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з'ясування сутності молоді, її місця у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, які відображають специфіку її соціального статусу.Найчастіше при цьому вдаються до використання вікових ознак як найго
Педагогіка розглядає молодь як компонент соціальної структури суспільства, зосереджується на вивченні особливостей її інтеграції у професійну структуру, умов здобуття освіти, специфіки молодіжної мобільності, становища молоді на ринку праці. Певну увагу вона приділяє проблемам молодіжної субкультури, стосункам між поколіннями, ціннісній свідомості, політичній орієнтації, життєвим стратегіям. 2.2.2. Молодь і активна громадянська позиція, участь у житті свого населеного пункту. Соціальне середовище та його виховні функції
На сучасному етапі розвитку суспі Таку робота доцільно організовувати довкола трьох осей: молода людина як особистість, як громадянин і в своєму відношенні до держави, як вираження соціального запиту. Напрямки роботи: - молодь і активна громадянська позиція, місце молоді, її причетність і участь в житті свого населеного пункту; - молодіжна політика і глобальне виховання: загальні питання формального вихованням (школа), неформального (позашкільного) і абстрактного (сім'я); - співпраця багатьох учасників освітнього процесу в одній території: навчальний заклад, молодіжна асоціація, територіальні колективи, наукові молодіжні товариства, центри анімації, інститути підвищення кваліфікації вчителів тощо; - соціалізація молоді в сучасному інформаційному суспільстві. Така робота дозволяє висвітлити: - узагальнення різних способів дії з цієї проблеми; - вивчення молодіжної політики для сприяння залучення молодих людей в життя інформаційного суспільства; - перехресний аналіз навчальних дій; - визначення дій на перспективу в рамках Програми України «Молодь у дії». Завдання: - виявлення культурних, соціальних, виховних і адміністративних відмінностей молодіжної політики; - обмін досвідом; - створення загальної платформи принципів, цінностей і практик у сфері громадянського виховання молоді міста.
Для виховання та розвитку молоді міста важливе місце відіграє соціальне та навчальне середовище [8]. Середовище – все те, що оточує людину – починаючи із сім'ї, родини, включаючи середовище соціальне, яке ств Соціальне середовище – це сукупність суспільних, матеріальних та духовних умов, факторів, відносин тощо, в яких існує особистість і які так чи інакше впливають на її свідомість, поведінку і діяльність. Соціальне середовище являє собою складне структурне утворення, яке характеризується численними рівнями, складними зв'язками та відносинами між елементами. Розрізняють соціальне середовище у широкому розумінні – макросередовище, що охоплює всю суспільно-економічну систему, соціум, до якого належить учень (наприклад школа), та у вузькому розумінні – мікросередовище: безпосереднє соціальне оточення учня – сім'я, певна спільність (наприклад клас), неформальна група (коло ровесників) та ін. Вплив соціального середовища на особистість вихованця та її подальший розвиток неоднобічний, він відбувається через мікросередовище. Безпосереднє соціальне середовище є сполучною ланкою між особистістю і суспільством. Найважливіші структурні компоненти мікросередовища – первинний трудовий або навчальний колектив, профспілкова та інші громадські організації за місцем роботи, неформальне об'єднання за інтересами тощо. Середовище перебування молоді має ряд функцій, які сприяють покращенню виховного процесу та становленню особистості. - світоглядна чи ціннісно-орієнтаційна функція; - адаптаційна функція; - функція емоційного розвантаження; - організаційна функція; - коригуюча функція. - Світоглядна чи ціннісно-орієнтаційна функція розкриває зміст моральної спрямованості навчального колективу – соціальну цінність, інтегративну єдність її мети
- Адаптаційна функція навчального середовища полягає в забезпеченні входження у ритм студентського життя. Така потреба виникає з необхідністю пристосування свідомості, психіки та анатомічно-фізіологічної сфери до заданих навчально-виховних умов. молодь має перебудувати ритм свого життя, змінити навички та звички щоденної поведінки, підпорядкуватися умовам навчально-пізнавальної діяльності. Це пристосування може бути формальним і активним. Якість цього процесу залежить переважно від соціального оточення та навчального середовища. Адаптація до умов навчального процесу може бути тимчасовою, постійною, байдужою, ситуаційною і фрагментарною. Процес адаптації і реадаптації триває протягом всієї навчально-пізнавальної діяльності у конкретному навчальному закладі. - Функція емоційного розвантаження в навчальному середовищі реалізується через позитивний соціально-психологічний клімат і морально-психологічну атмосферу, що визначає самопочування кожної особистості у ньому, її задоволення групою, відчуття комфорту від перебування в ній, характер міжособистісного сприймання і налагодження взаєморозуміння, емоційний настрій. Особливо цьому сприяють змістовні культурно-виховні заходи. - Організаційна функція полягає у сприянні процесам самоорганізації, самоуправління, самовдосконалення особистості, створенні умов для виявлення здібностей кожного, взаємній відповідальності, взаємовиручці. Потенційна ефективність навчального колективу повністю проявляється у взаємодопомозі, виконанні в разі потреби функцій ровесників, а також учителів [5].. - Коригуюча функція враховує ступінь розвитку групових норм – загальних правил поведінки, яких дотримуються учні та студенти (колективні думки, традиції і правила поведінк При проведенні виховної роботи у навчальному колективі працівники органів освіти, насамперед – учителі, викладачі, психологи та ін., повинні враховувати не тільки фактори, які позитивно впливають на формування особистості, але й чинники, які об'єктивно існують в навчальному колективі та можуть заважати розвиткові особистості в бажаному напрямі.
2.2.3. Громадська думка, як засіб виховання молоді Громадська думка як метод формування особистості вихованця широко застосовувалася в педагогічній системі А. С. Макаренка, який її вважав необхідною умовою виховного впливу, сильним методом виховання звичок, переконань і суспільного обов'язку. Він підкреслював, що сила виховного впливу громадської думки залежить від рівня її сформованості, від її моральної зрілості.Вона водночас виконує роль зворотного зв'язку особистості та колективу: інформація, яка іде від колективу до особистості, може мати форму оцінки, похвали, схвалення, осуду тощо. Вона коригує, контролює та спрямовує вчинки та поведінку учня згідно з вимогами колективу. Вплив колективної думки на особистість визначається, по-перше, тим, що колективна д Позитивна ж оцінка викликає почуття законних гордощів, підйому, задоволення. Загальна думка у навчальному колективі формується під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Умовою цього процесу є взаємодія молоді міста між собою. Колективна думка має висловлюватись, першою чергою, в публічних виступах куратора, який має задавати тон у її створенні. Основними джерелами формування колективної думки в молоді міста є макросфера, мікросфера, колектив, група, окремі особистості, а також методи її формування[4]. Сила громадської думки криється в соціальній природі особистості: людина тяжко сприймає осуд, висміювання, невизнання громадськістю конкретного вчинку, мотиву, які зачіпають самолюбство, репутацію. Тому кожен не може бути нейтральним щодо соціальних оцінок його поведінки. Саме вони примушують його прислухатися до думки ровесників та змінювати свою поведінку. 2.2.4. Виховання молоді міста – комплексний підхід
Для всебічного виховання молоді весь виховний процес проходить в комплексі. Основними напрямками виховання молоді міста є: - моральне виховання; - статеве виховання і підготовка до сімейного життя; - виховання свідомої дисципліни, почуття обов'язку та відповідальності; - правове виховання; - виховання несприйнятливості до наркогенних речовин; - екологічне виховання. Моральне виховання Моральне виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якос Результати морального виховання характеризуються такими поняттями: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні переконання, моральні почуття, моральні звички і моральна спрямованість. Мораль - система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. Моральність - охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей. Моральна свідомість - одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини. Моральні переконання - пережиті та узагальнені моральні принципи норми. Моральні почуття - запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості. Моральні звички - корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов. Моральна спрямованість - стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах. Методологічною засадою морального виховання є етика. Етика - наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві. На сучасному етапі розрізняють дві етичні (моральні) системи. Перша - домінує в Західній Європі та Америці. Згідно У моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею про те, що людині від природи притаманне прагнення до добра, правди і краси. Виховання учнів, на думку О.Вишневського, має забезпечити формування в них такої наведеної вище системи моральних цінностей. Абсолютно вічні цінності - загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.). Національні цінності - є значущими для одного народу, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам'ять тощо.
Читайте также: I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|