24.Вільні асоціації та аналіз сновидінь

24. Вільні асоціації та аналіз сновидінь

У класичному психоаналізі переважаючим способом повідомлення матеріалу пацієнтом є вільна асоціація, тобто уявлення, думки, спогади, які виникають спонтанно, без напруги і зосередження. В основі правила вільних асоціацій, якого дотримуються всі практикуючі психоаналітики, лежить уявлення про те, що одна асоціація неминуче тягне за собою іншу, розташовану більш глибоко в несвідомому. Техніка вільного асоціювання грунтується на трьох припущеннях: 1)всі напрямки думки мають тенденцію призводити до того, що має значення, 2)потреби пацієнта в психотерапії і розуміння того, що його лікують, поведуть його асоціації в напрямку значимого, за винятком того випадку, коли діє опір; 3)опір зводиться до мінімуму за рахунок релаксації і значно посилюється за рахунок зосередження.

Фрейд неодноразово підкреслював, що сни - не випадкове явище; вони не безглузді і не безладні, а являють собою спосіб виконання невиконаних бажань. Фрейд розрізняв явний і прихований зміст сну. Явний - це те, що фактично галюцинує у сні; прихований - те, що виявляється при вільній асоціації сновидінь і їх тлумаченні. Ключем до розшифрування прихованого змісту сновидінь Фрейд вважав символи. Символіка сновидінь у Фрейда носить майже завжди сексуальне забарвлення. Сни, які являють собою бажання людини, Фрейд розділив на кілька груп. У першу групу входять бажання інфантильного типу - зазвичай такі сни бачать діти і підлітки. Більшу частину сновидінь складають бажання в замаскованому вигляді - вони входять у другу групу. Третя група снів - це витіснені бажання, проте замасковані вони погано. Це так звані нічні кошмари. Колись дане подання було бажанням людини, але воно було витіснене й перетворилося на страх.

25. Основні стадії та процедури психоаналізу

Перша стадія — пошук хворобливого вогнища (його згадування). На цій стадії використовують методи асоціацій, спостереження за поведінкою людини, вивчення гумору, обмовок, описок людини. Стадія закінчується виявленням цього вогнища. 2 стадія — розкриття вогнища збудження, його вербалізація. Людина вимовляється, розказує психологу про свої переживання і їх джерела. Це дуже хворобливий процес, оскільки людина як би наново переживає і страждає, при цьому дуже часто формується негативне і агресивне відношення до психолога. Стадія вважається закінченою після того, як людина все розказала і почала поступово заспокоюватися. 3 стадія — переоцінка значущості подій, прихованих в хворобливому вогнищі, так зване «переклеювання ярликів». Наприклад, з «ворога» в «неприємну людину», з «подруги» в «знайому» і т. д. На цій стадії особливе значення має уважне і дбайливе відношення психолога до клієнта, допомога клієнту в зміні його системи установок. 4 стадія — емоційне забарвлення нової системи установок, головним чином позитивне, спокійне. Здійснюється поступовий перехід від любові до байдужості, від агресивності до байдужості. 5 стадія — забування, ліквідації вогнища збудження.

Психоаналіз як психокоректувальний процес включає наступні процедури: 1)Конфронтація використовується для того, щоб показати клієнту, що він чогось боїться, уникає, для виділення, відособлення того психічного феномена, який повинен стати предметом аналізу. 2) Кларіфікація полягає в чіткому фокусуванні значущих деталей. 3) Інтерпретація припускає перетворення неусвідомлених деталей і явищ в усвідомлені. 4) Опрацьовування включає комплекс процедур і процесів, які необхідно здійснити після інсайту. Це сама трудомістка частина психоаналітичної роботи, оскільки потрібна велика кількість часу і зусиль для подолання опору, який виступає перешкодою на шляху перетворення особи.

26. Психоаналітичні техніки. Психодрама.

Класичний психоаналіз включає п'ять базисних технік:

1. Метод вільних асоціацій полягає в тому, що психолог-аналітик пропонує клієнту виказувати будь-які припущення, що з'являються у клієнта і відображають його переживання.

2. Тлумачення (інтерпретація) сновидінь клієнта, яке сам Фрейд називав «найкоротшим шляхом в підсвідоме». Під час сну ослабляються «эго»-захисні механізми і виявляються приховані від свідомості переживання. Сновидіння — це не тільки ілюстрація пригнічених переживань, але і процес їх перекладу в більш прийнятну для свідомості форму. 3. Інтерпретація є роз'ясненням неясного або прихованого для клієнта значення деяких аспектів його переживання або поведінки. При цьому неусвідомлені феномени стають усвідомленими. Інтерпретація включає три основні процедури: ідентифікацію (позначення); роз’яснення (власне тлумачення); переклад тлумачення на мову повсякденного життя клієнта.

4. Аналіз опору. Основні функції цієї техніки — забезпечити усвідомлення клієнтом своїх «эго»-захисних механізмів і прийняти необхідну конфронтацію по відношенню до них, враховуючи, що саме опір «Ego» є головною перешкодою усвідомлення особистих проблем.

5. Аналіз перенесення. В класичному психоаналізі перенесення потрактовується як неодмінний атрибут психотерапії і спеціально заохочується специфічною позицією аналітика (невтручання, відчуженість, закритість)