13.Директивні та не директивні гіпнотичні техніки.Мільтон Еріксон

13. Директивні та не директивні гіпнотичні техніки. Мільтон Еріксон

  Виділяють два основних методи гіпнотичного впливу: директивний (авторитарний) і недирективний (Еріксонівнський гіпноз). Директивний полягає в наступному наприклад: «Спати! » Це найкоротша індукція в директивному стилі, вона проводиться таким чином: пацієнт із закритими очима. Повна тиша, пауза. Потім гучним, владним голосом, несподівано для людини віддається команда: «Спати! ».

Эриксоновский гіпноз - недирективний гіпноз, розроблений Милтоном Эриксоном. У цьому різновиді гіпнозу людина концентрується на своїх внутрішніх переживаннях і на час перестає сприймати навколишню реальність, непомітно для себе входить у транс. Зовні це виглядає так, начебто людина " перебуває не тут": погляд звернений " усередину себе", подих уповільнений, тіло розслаблене.

Техніки, які застосовують в еріксонівського гіпнозі:

Техніки: 4, 3, 2, 1 і 1, 2, 3, 4 - техніка побудована на формуванні довіри пацієнта. Перші 3 речення це абсолютно істинне твердження про поведінкові реакції, які виникають у клієнта, а 4 - затвердження ведення, тобто твердження, яке призводить до виникнення у клієнта стану трансу(установка).

Техніка " розрив шаблону". Цю техніку не можна віднести до чисто мовної стратегії, оскільки її можна використовувати і без слів. Що таке шаблони, які ми збираємося розривати. Шаблон - це звична і відпрацьована до автоматизму послідовність будь-яких дій, наприклад: рукостискання, дзвінок вашого телефону викликає відповідний шаблон поведінки. Попросіть при проведенні переговорів секретаря принести вам каву, але навіть не пропонуйте її вашим гостям, навіть якщо кави буде десять чашок, а ви один, то люди здивуються.

 «Оповідання в оповіданні» ( матрьошка) одна з найбільш важких технік. Її суть полягає у розповіді трьох історій, які викликають інтерес. При цьому перша і друга історії перериваються, а третя, що містить нав’язувані установки, розповідається повністю. А коли ви перескакуєте з однієї історії на іншу, то свідомість заплутується. Свідомість приречена у всьому шукати сенс. І в цей час ви вставляєте своє навіювання. В цей момент заплутується свідомість повністю. І навіювання потрапляє прямо в підсвідомість.

Використання частки не – несвідоме людини не сприймає заперечну частку не. Методика ефективна коли пацієнт операється і не бажає бути загіпнотизованим

14. Прогресуюча релаксація за Шульцем. Біофідбек

1932-го року німецький невропатолог І. Шульц опублікував монографію “Аутогенная тренування – зосереджений розслаблення”. Аутогенная тренування є активний метод психотерапії, психопрофилактики і психогигиены, направлений замінити відновлення динамічного рівноваги системи гомеостатических саморегулюючих механізмів організму людини, порушених внаслідок стресу. АТ має два щаблі – нижчу і вищу. Початковий курс містить шість стандартних вправ. Починається аутотренінг з навчання розслабленню м'язів, після цього йдуть заняття з оволодінню серцево-судинної системою, впливу на вегетативну нервову і косно-суставную системи. Приклад вправ: вправа важкість – на розслаблення мязів, вправа тепло – на розширення судин, вправа пульс – нормалізує дихання та інші.

Аутогенная тренування найефективніша під час лікування неврозів, особливо при неврастенії, функціональних розладів і психосоматичних заболеваний.

Опанування вищої щаблем АТ дає можливість викликати трансові стану різного рівня. Перш ніж приступити до другої щаблі АТ, тренирующийся повинен освоїти першу щабель, навчившись утримувати себе у стані аутогенного занурення годину і більше. Вправи АТ-2 по задуму Шульца повинні навчити викликати складні переживання, що призводять до лікуванню через “аутогенную нейтралізацію” і катарсис. Аналізуючи опис медитативних вправ за Шульцом, можна побачити, що вони зводяться до серії прийомів своєрідного аутопсихоанализа. Сюди входять такі вправи: медитація на колір – концентрація клієнта на образах характерного кольору: зима, пейзажі….. спрямована на засіоння коляру, а не образи; вправана на візуалізацію конкретного коляру та інші. Включає 7 вправ.

Прогресуюча м'язова релаксація по Джекобсону полягає в тому, що з допомогою концентрації уваги спочатку формується здатність вловлювати напруження у м'язах і відчуття м'язового розслаблення, та був відпрацьовується навик оволодіння довільним розслабленням напружених м'язових груп. Усі м'язи діляться на 16 груп. Послідовність вправ – починаючи з м'язів верхніх кінцівок до м'язам нижніх кінцівок. Спочатку виробляється короткочасне напруга групи м'язів, які потім повністю розслаблюються, і увагу зосереджується почутті релаксації у цій галузі. Після повної розслаблення переходять до наступній групі м'язів. На завершальний етап пацієнт після повсякденного аналізу локальних м'язових напруг, що виникають у стресових ситуаціях, самостійно сягає м'язового розслаблення і долає емоційне напряжение.

Використання біофітбеку у самонавіюванні - Біологічний зворотний зв'язок - технологія, що включає в себе комплекс дослідницьких, лікувальних і профілактичних фізіологічних процедур, у ході яких пацієнтові за допомогою зовнішнього ланцюга зворотного зв'язку, організованого переважно за допомогою мікропроцесорної або комп'ютерної техніки, пред'являється інформація про стан і зміну тих або інших власних фізіологічних процесів. Використаються зорові, слухові, тактильні й інші сигнали-стимули, що дозволяє розвити навички саморегуляції за рахунок тренування й підвищення лабільності регуляторних механізмів.