45. Історія і розвиток транзактного аналізу.

45. Історія і розвиток транзактного аналізу.

  Трансактний аналіз був заснований Еріком Берном в 1955р. в США. Трансакційний аналіз розроблений як спеціальний метод групової психотерапії і ґрунтується на динамічних принципах, і має своїм предметом міжособистісну поведінку; він тлумачить проблему неврозу в дусі раціональності та відрізняє себе від когнітивної терапії. Сучасний трансактний аналіз являє собою теорію особистості, теорію комунікацій, аналіз складних систем і організацій, теорію дитячого розвитку та теорію психопатології. У практичному застосуванні він представляє собою систему психотерапії, що використовується при лікуванні всіх видів психічних розладів, від повсякденних життєвих розладів до психозів. Метод лікування окремих людей, подружніх пар, сімей і груп. В основі трансактного аналізу лежить філософське припущення про те, що кожна людина буде " в порядку" тоді, коли він буде сам тримати своє життя у власних руках і сам буде за неї відповідати. Трансакція це дія (акція), спрямоване на іншу людину. Це одиниця спілкування. Концепція Е. Берна була створена у відповідь на необхідність надання психологічної допомоги людям, що мають проблеми в спілкуванні. Е. Берн виділяє наступні три складові особистості людини, які обумовлюють характер спілкування між людьми: батьківське, доросле, дитяче. Батьківське (мати, батько - Р), яке підрозділяється на дбайливе батьківське стан Я, критичне батьківське стан Я. Батьківські Я, складається з правил поведінки, норм, дозволяє індивіду успішно орієнтуватися в стандартних ситуаціях, " запускає" корисні, перевірені стереотипи поведінки, звільняючи свідомість від завантаженості простими, повсякденними завданнями. Крім того, Батьківські Я забезпечує з великою ймовірністю успіху поведінка в ситуаціях дефіциту часу на роздуми, аналіз, почерговий розгляд можливостей поведінки. Доросле (Дорослий - В) стан Я сприймає і переробляє логічну складову інформації, приймає рішення переважно обдумано і без емоцій, перевіряючи їх реальність. Доросле Я, на відміну від Батьківського, сприяє адаптації не в стандартних, однозначних ситуаціях, а унікальних, вимагають роздумів, що дають свободу вибору і, разом з цим, необхідність усвідомлення наслідків і відповідального прийняття рішень. Дитяче (Дитя - Д, або Дитина) стан Я слід життєвому принципом почуттів. На поведінку в сьогоденні впливають почуття з дитинства. Дитяче Я також виконує свої, особливі функції, не властиві двом іншим складовими особистості. Воно " відповідає" за творчість, оригінальність, розрядку напруги, отримання приємних, іноді " гострих", необхідних деякою мірою для нормальної життєдіяльності вражень. Крім того, Дитяче Я виступає на сцену, коли людина не відчуває достатньо сил для самостійного вирішення проблем: не здатний подолати труднощі або / і протистояти тиску іншої людини. Це Я підрозділяється на: природне дитяче Я (спонтанні реакції типу радості, печалі і т. д. ), що пристосовується дитяче Я (пристосовується, прислужувати, боязкий, винуватий, що коливається і т. п. ), що заперечує дитяче Я.

Для оптимального функціонування особистості, з точки зору трансактного аналізу, необхідно, щоб в особистості були гармонійно представлені всі три стани Я.

46. Основні поняття трансактного аналізу: стани «Я», трансакції, ігри, сценарії, контракти, захист, дозвіл та дієздатність

Стан «Я» - Батько (Б) – вимагає, оцінює (засуджує і схвалює), навчає, керує, піклується і т. п. (Піди і зроби..., Ти зобов’язаний..., Ти не повинен..., Не дозволяється)

Дорослий (Др) – працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки і т. п. (Характерні фрази: Що ми знаємо про цей предмет?, Останні дані вказують на..., тому я пропоную.. )

Дитина (Дт) – виявляє почуття (образи, страху, провини і т. п. ), підкоряється, пустує, виявляє безпорадність, задає питання: «Чому я? », «За що мене покарали? », перепрошує у відповідь на зауваження і т. п. (користується такими словами: Давайте..., Я хочу..., Як чудово... )

Трансакція – це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції.

Сценарій – це поступово розгортаючий життєвий план, який формується у ранньому дитинстві під впливом батьків; психологічний імпульс, який штовхає людину вперед, на зустріч долі, і досить часто незалежно від її супротиву або вільного вибору.

«Гра» - фіксований і неусвідомлюваний стереотип поведінки, що включає тривалий ряд дій, що містять слабкість, пастку, відповідь, удар, розплату, винагороду. Контракт включає в себе опис поведінки, наприклад, що клієнт буде рідше з близькими людьми або більш продуктивно використовувати свій час, а не неясних відчуттів або абстрактних понять на кшталт " щастя" або " задоволення життям".

Захист, дозвіл і дієздатність – ось три складових діяльності керівника в групі. Захист має на увазі, що керівник досить кваліфікований, щоб керувати групою і сприяти досягненню цілей, які визначаються контрактами членів групи. Захист також припускає для членів групи гарантію від фізичної шкоди і доступність (в розумних межах) для них керівника.

Дозвіл є невід'ємною частиною поведінкового репертуару будь-якого керівника групи. Керівник надає кожному члену групи можливість розвивати свою особистість так, щоб протидіяти засвоєним в дитинстві заборонам. Структуруючи групу, даючи дидактичні пояснення і пропонуючи експерименти, керівник тим самим відкриває шлях до змін

Дієздатність – це здатність керівника до своєчасного лікувального втручання.