 |
34. Особливості підготовки та проведення екологічної екскурсії
|
|
|
|
34. Особливості підготовки та проведення екологічної екскурсії
Процес підготовки екологічних (природознавчих) екскурсій складається з наступних етапів:
вибір теми екскурсії;
визначення її мети, завдань;
відбір екскурсійних об'єктів;
підбір літературних джерел;
розробка маршруту екскурсії;
об'їзд (обхід) маршруту;
створення контрольного тексту екскурсії;
відбір додаткового наочного матеріалу;
вибір методичних прийомів;
складання технологічної карти екскурсії;
формування індивідуального тексту;
отримання висновку про текст і технологічній карті екскурсії;
проведення пробного екскурсії;
затвердження екскурсії.
Мета екологічних (природознавчих) екскурсій - розширення природничонаукових знань, формування естетичного смаку, виховання почуття любові до рідного краю і дбайливого ставлення до його екології, природі, а також організація відпочинку.
Основна частина екскурсії - колективне спостереження. Екскурсовод допомагає підмітити і усвідомити екскурсантам характерні ознаки предметів і явищ. Екскурсовод доповнює спостереження своєю розповіддю і поясненням. Основна увага в спостереженні приділяється питанням, питанням-завданнях, який змушує екскурсантів розглядати предмет, порівнювати, знаходити відмінність і схожість, встановлювати зв'язок між явищами природи. В основі проведення екскурсії лежить принцип «від показу до розповіді», причому показ об'єктів займає в ній провідне місце. Показ в екологічній екскурсії - це цілеспрямований, послідовний процес подання екскурсоводом тих об'єктів, на яких розкривається зміст екскурсійної теми. Показ об'єктів повинен вестися цілеспрямовано, відповідно до поставлених цілей, інакше екскурсія може перетворитися на розважальний захід.. Показ об'єктів на екологічній екскурсії здійснюється за допомогою різноманітних методичних прийомів. Найбільш широко застосовуються попередній огляд, екскурсійний природничонауковий аналіз, зорова реконструкція та монтаж, локалізація подій, зорове порівняння, показ наочних посібників, адже не завжди в природознавчої екскурсії об'єкти або природні явища можна показати в натурі: ми чуємо спів птахів, але їх самих не бачимо, не можна влітку побачити весняний розлив річки. У цих випадках використовуються наочні посібники: натуральні (гербарії, колекції насіння, мінералів), образотворчі (репродукції картин художників-пейзажистів, малюнки, фотографії рослин, риб, птахів і т. д. ), звукові (записи голосів звірів, співу птахів), а також магнітофонні записи музичних творів, віршів про природу у виконанні майстрів мистецтв.
|
|
|
Відмінною особливістю методики показу об'єкта природи є те, що джерелом інформації виступає сам об'єкт, а не події, з ним пов'язані. На відміну від об'єктів історичних, архітектурних, літературних та інших об'єкти живої і неживої природи знаходяться в постійному русі, у взаємозв'язку, змінюють свій вигляд (луг навесні і восени).
41. Особливості екскурсійного обслуговування іноземних туристів
Проведення екскурсії для іноземного туриста.
Організування екскурсії: стандартне.
Особливості:
- гід та перекладач, який розмовляє мовою туриста; (додаткова оплата)
- екскурсія мовою туриста; (додаткова оплата)
48. Культурно-просвітницька робота музеїв
Культурно-виховна і просвітницька робота – це система культурно-просвітницьких заходів та організаційної діяльності щодо організації дозвілля особового складу, спрямована на формування високої духовної культури і моральних якостей, задоволення естетичних потреб.
|
|
|
Культурно-просвітницька діяльність музеїв зазнала суттєвих змін: освітня та виховна функції реалізуються в освітніх програмах, культурно-мистецьких акціях, співпраці з навчальними закладами; розважальна функція — в активній участі особистості у творчих майстернях, клубах, вечорах відпочинку, концертах, у створених на території музеїв комерційних структурах: ресторанах, барах, торговельних ятках. Поступово музеї стають складовою індустрії дозвілля.
55. Віртуальний музейний простір
Віртуа́ льна екску́ рсія — організована підбірка фото та відео зображень про видатні місця, іноді з текстовим або аудіо супроводом та засобами навігації; також — перегляд такої підбірки.
Музеї - духовні скарбниці, що зберігають безцінні пам''ятки історії, культури та мистецтв, служать суспільству та його розвиткові. Тому головним у музеї є відвідувач.
Тобто, за допомогою віртуальної екскурсії музеєм Ви зможете продивитися та оглянути всі таємниці та експозиції музею, що Вас цікавить. ( не виходячи з кімнати, не подорожуючи країнами) Нові технології-це гарне залучення людей до пізнання нового.
62. Еклектика
еклектика, також еклектизм (грец. " обраний, добірний"; від грец. " вибирати, вибирати, обирати"; ) - змішання, з'єднання різнорідних стилів, ідей, поглядів і т. п., засноване на їх штучному з'єднанні. Термін еклектика введений у вживання в II столітті родоначальником філософської школи еклектизму Потамоном.
Надалі термін одержав більш широке використання. Еклектика міцно зайняла своє місце в сучасному житті. Еклектика з'єднує деталі, почерпнуті з різних джерел, вигідно обігруючи і підкреслюючи їх за рахунок один одного. Секрет еклектики полягає в обмеженні двома-трьома стилями і об'єднання їх за рахунок фактури, кольору і тд.
Використання елементів так званих «історичних»; архітектурних стилів (неоренесанс, необароко, неорококо, неоготика) називають еклектикою в радянській і російській практиці. У зарубіжному мистецтвознавстві вживаються не несуть негативного забарвлення терміни романтизм (для другої чверті XIX століття) і історизм (для другої половини XIX століття).
Еклектиці притаманні, з одного боку, всі риси європейської архітектури XV-XVIII століть, а з іншого - в ній є принципово інші властивості. Еклектика зберігає архітектурний ордер (на відміну від модерну, що не використовує ордер), але в ній він втратив свою винятковість.
|
|
|
