 |
не емпірично сприймані об’єктивні речі диктують нам те, що ми думаємо, вважаємо, переживаємо, а
|
|
|
|
не емпірично сприймані об’єктивні речі диктують нам те, що ми думаємо, вважаємо, переживаємо, а
ми самі надаємо речам тих значень, які зумовлені нашими бажаннями, життєвими цілями, інтересами,
потребами, ціннісними орієнтаціями.
Ці значення утворюють наш “життєвий світ” – сферу суб’єктивних феноменів: смислів, які ми засвоїли разом з мовою та соціальним досвідом, одержаним від інших людей у процесі виховання ще до того, як почали здобувати свій власний, особистий досвід.
Таким чином, Гуссерль утверджує первинність суб’єктивного “життєвого світу” і ставить завдання повернути філософію до пекучих питань людського існування.
Питання для самоконтролю
1. Який зміст має категорія «буття»?
2. Які підходи до розуміння субстанції існують у класичній філософії?
3. Охарактеризуйте поняття «матеріалізм», «ідеалізм», «дуалізм», «паралелістичний монізм».
4. Чому в кінці XIX ст. падає інтерес філософів до натуралістичної онтології?
5. Хто з філософів стверджував: " у світі немає нічого, крім матерії, що рухається"?
6. У чому суть " основного питання філософії" за марксизмом?
7. Які форми руху матерії описує марксизм?
8. У чому суть кризи у фізиці, яка призвела до виникнення «фізичного ідеалізму»?
9. У чому суть визначення матерії Леніним?
10. Аргументуйте твердження: світ не розумний, він абсурдний за своєю природою.
11. Аргументуйте тезу Сартра: переживати повсякчасне розчарування – означає мати тверезу, нормальну та істинну свідомість.
12. Аргументуйте тезу: людина несе весь тягар світу на своїх плечах. Яка філософська течія її висунула?
13. Для якого філософського напряму головне питання онтології – питання про смисл буття, а не про його сутність. Чому?
|
|
|
14. Охарактеризуйте зміст поняття «екзистенція» як " справжнє буття".
15. За екзистенціалізмом, де може людина знайти смисл, який вона шукає в речах навколишнього світу?
16. За Ясперсом, що є " справжнє існування" людини?
17. За Ясперсом, чому людині не варто шукати в історії свого призначення?
18. Поясніть, за Вернадським, суть поняття ноосфери та передумови її утворення.
19. У чому, за Тейяром де Шарденом, полягає зміст еволюції універсуму?
20. Які щаблі (етапи) еволюції проходить Всесвіт у своєму розвитку, за Тейяром де Шарденом?
21. Як ви розумієте твердження Тейяра де Шардена: “Якась душа витворюється на вершині світу”?
22. У яких значеннях філософи вживають поняття “духовне”, “ідеальне”?
23. 
Яка філософська течія визначає ідеальне як суб’єктивний образо об’єктивного світу? Розкрийте суть цього визначення.
24. Якими чинниками пояснює марксистський матеріалізм походження свідомості?
25. Поясніть зміст тези «неможливо пояснити свідомість, досліджуючи те, що свідомістю не є». Хто і з якою метою формулює цей принцип?
Тема 5. Проблеми пізнання та істинності наукового знання у філософії (4 год. ).
План
1. Основні проблеми класичної гносеології.
2. Провідні гносеологічні напрями некласичної філософії:
a) Марксизм
b) Прагматизм
c) Позитивізм
d) Феноменологія
3. Методологія наукового пізнання.
4. Моделі розвитку науки: класичної, некласичної, постнекласичної.
Питання 1.
Гносеологія має предметом свого дослідження сутність, закономірності та межі знання й пізнання. Вона прагне дати відповідь на питання: що таке пізнання, який його механізм та які його джерела? Чи можливе пізнавання поза межами людського досвіду, тобто трансцендентально? Що є істина та який її критерій?
Основні питання класичної гносеології:
|
|
|
Ø чи може людина пізнати світ?
Ø які засоби для цього вона має?
Ø що є істина?
На ці питання у класичній філософії ми розглянули такі варіанти відповідей:
І питання - чи може людина пізнати світ?
Ø гносеологічний оптимізм (Гегель): пізнання можливе, воно реально здійснюється безперервно у процесі саморозвитку світу і не має меж, тобто сягає аж до граничних засад буття
Ø скептицизм (Кант): пізнання можливе, але лише до певної межі. Ми ніколи не матимемо гарантії, що наше знання є істинним
Ø агностицизм (Берклі, Юм): пізнання в принципі неможливе, те, що ми називаємо знанням про об’єктивні речі – це витвір наших власних відчуттів
ІІ питання - які засоби має людина для пізнання?
Класичний підхід, який бере початок від філософії Аристотеля і стає домінуючим у філософії Нового часу, стверджує: пізнання є адекватним відбитком предмета в розумі людини.
Ø Емпіризм (Ф. Бекон): Пізнання – це відображення об’єктивної дійсності у розумі суб’єкта, розум подібний до дзеркала: «Немає нічого у розумі, чого перед тим не було б у відчутті».
Ø Раціоналізм (Р. Декарт): знання – це результат діяльності розуму, абстрактного мислення.
Емпіризм та раціоналізм розглядають дві реальні сторони процесу пізнання, але кожен бере за основу лише один бік, тому не можуть показати цілісну картину. Причина на це – те, що вони не можуть пояснити, яким чином у пізнанні поєднуються чуттєвість та racio – у класичній філософії це зробив лише Кант, проте некласична філософія буде змушена ще не раз повернутися до цього питання.
ІІІ питання - що є істина?
У розумінні істини класичні філософи дотримувалися кореспондентної теорії Аристотеля:
істинне знання – це правильне відображення зовнішнього предмета в розумі людини. Істинне знання - це “точне” віддзеркалювання предметів і процесів природи.
|
|
|
