 |
Феноменологія. Феноменологія як філос. -методол. Концепція. Герменевтика. Герменевтика та її методологія
|
|
|
|
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ
Феноменологія як філос.. -методол. концепція.
Феноменологію можна розглядати як:
1. певна галузь філософського знання, філос.. дисципл., вчення про феномени(Кант, Гегель)
2. кінець ХІХ-поч ХХ філос. концепція, яка з’явилась із проблем співвідношення об’єктного та суб’єктного впливу, суб’єктного погляду на О, враховуючи суб’єктного фактору.
Приклад: одній і ті ж самі об’єкти оцінюються по-різному: староста 3 групи – об’єкт=субєкт=феномен, індивідуальний, неповторний
Є криза науки як природн. Н – через фізику, хімію, математику – феноменологія.
Поняття феномен, в тому числі державно-правова інтерпретація виключно через усвідомлення сенсу цього явища. Треба зрозуміти не те, що це явище взагалі, а для кожного із нас конкр. + значення для кожного з нас, вплив на середовище і на нас.
Машков: Что вижу, то и пою – феноменологія.
Феноменологія: наука стає з суб’єктного наповнення; що мене влаштовує
З особистого досвіду, стану, інтересів – на даний час.
Розуміння мною необхідності існування феномена в цей конкретний час, в конкретному випадку.
Костенко: Кант – дуаліст. Концепція: живемо на межі феноменів і ноуменального світу. Об’єктивний причинно-наслідковий зв’язок може реалізуватися, але підсвідомо.
Кант: зміни (закони??? ) світу і меж – різні трохи – невпевненість
1806 Гегель – «феноменологія духа» через абстракцію матеріальн. Зв’язку –об’єктивне і наш дух, думка – інд., суб’єкт. відчуття.
«ми повинні до духу ставитись як до О»
А. А. Козловский – феноменологія права
Машков: феноменологія – безсенсове, мрачное, не н. – всплывание из глубин сознания аспектов действительности поряд з позитивізмом, діал., синергетикою.
|
|
|
Феноменологія – протиставляла себе так званій класичній наукі і пост класичній наукій парадигмі, яка спиралась на класичну науку.
Намагалась відійти від стандартів, які надала наука природничій науці.
Кінець ХІХ століття – підйом психологічного знання, фізіології, анатомії.
Виникнення феноменології пов’язують з об’єктивним матеріальним розвитком науки і цінності матеріального світу позитивізму не задовольняв людину, тому що потрібно було ще щось(духовне).
Феноменологія виробила метод (Машков не вважає це методом), який складається з 2-х видів редукції:
- ейдична редукція (ідея) - процес, в ході якого відбувається відмова від більшості тверджень про об’єктивність існування буття:
- трансцендентальна редукція (перехід, межа) – відмова від більшості антропологічних, соціальних основ свідомості; погляд на свідомість як на чисте «созерцание»: не я дивлюсь на відображення, а відображення на мене!
Правове явище: 1) термінологія природ. науки;
2)об’єктивний погляд
3)дивлюсь на право поза межами антропологічних цінностей, нав’язаних суспільством.
Феноменологія намагається знайти сенс речі:
1) яка річ є сама по собі;
2) значення для мене;
3) стаю часткою цієї речі, в тому числі і права.
Всі терміни права можна інтерпретувати у феноменологічному ключі, крім вузького розуміння права.
Коли феноменологія вривається в вузьке розуміння права, з’являється інтегрована концепція (природно-правові+ психологічні+соціологічні аспекти)
Машков – 1) Концепція прав людини – феноменологічний порядок: свобода слова і думки
Природничо-пр.: скачала+ прочитала+ погодилась
Феномен.: не знаю-доходжу до висновків, які можуть бути геніальні, нетривіально дивимося на речі. (як дитина) – щось відкрила
|
|
|
2) буддизм, індуїзм – абстрагування від реальності, щоб пізнавати світ.
Нірвана – спокій або чисте «сознание» пізнає себе.
Ф. як метод чи як напрям філософії і метод виник як реакція на виведення за межі наук дослідження
«Н» стала дослідж, все що завгодно, але не «s» [суспільство: матер. Блага …дослідж]
Ф. відреагував на вищевказане – поверн. «н» на «s»
Костенко: Сознание хочет сделать заложником весь мир; Відслідковував своє сознание
Станіславський: «вірю-не вірю»
Актори стають своїми героями – руйнування суб’єктивності.
Шекспір « весь світ – театр» - Ф – це боротьба, недовіра об’єктивній реальності.
Ейнштейн: теорія відносності і Бог. – як співвідносяться?
Якби всередині себе то теж були б богом, а для зовнішн. Світу – як особа.
Машков Л. В.
Основні методи в силу цього погляду на нс - дедуктивний метод
Головна наука – форм логіка, а цариця наук – математика – абстрактна форма логіки.
ГЕРМЕНЕВТИКА
Герменевтика та її методологія
Термін «Герменевтика» виник в стародавній Греції, походить від імені грецького бога Гермеса.
Поступово термін набув сенсу- спостереження, інтерпретації інформації, отриманої від оракулів - людей що спілкуються з богом – 3 оком.
Г як поняття, напрям, метод пізнання, пов'язаний з інтерпретацією
Герменевтику розглядають як:
1)метод
2)методологія
3)певна філософська школа
Як метод Г розвивався з СГ?????
А як наукове поняття виникнення Герменевтики пов’язують з певними особливостями 2 пол 20 століття навколо проблеми розуміння і інтерпретації текстів.
Але основоположники - Г. Фрідріх, Шреймейхер- дали основні тези для теорії інтерпретації
Вільгем Дільтей (нім) є два блоки знань – гуманітарні і природничі, між якими є певна різниця.
Висунув тезу для Г – інтерпретатор в процесі пізнання займався охопленням окремих смислів людського буття.
Романтизм – погляд на світ в легкій формі, але де намагаються зрозуміти смисл буття.
Пошук сенсу-Г як універсальний метод
Шпеймейхер – давайте звернемося до легкої форми розуміння
Дельтей – требі відчути текст інтуїтивно, вихопити весь сенс
Однак Г в середині 20 ст. подолала протиставлення гуманітарного і природничого знання. Герменевтика стала універсальною філософською концепцією, а її методологія – універсальною методологією пізнання.
|
|
|
О. гум. і природ. Наук
Найбільш вплив на розвиток сучасної Г – Гадомер, Рікер, Апель.
Як займатись герменевтикою
Сходість з м. з. пробл-ки Г і Неоп., однак мет-я Г в принципі відрізняється від неопозитивізму
|
|
|
