 |
Перший вид. Другий вид. Третій вид. 2.1 Відносні. 2.2. Невідносні. Четвертий вид. 3.1. Абстрактні. 3.2.Конкретні. П’ятий вид
|
|
|
|
Перший вид
Всі поняття за об’ємом поділяються на:
1) загальні - охоплюють велику кількість предметів, явищ тощо
2) одиничні – охоплюють 1 предмет або явище
3) пусті -нульовий об’єм нема понять що його наповнюють
Приклади:
1)загальне поняття-студент
2)Одиничне-Миколаєнко
3) ідеальне- двигун, баба яга
Другий вид
Співвідношення: поняття між собою можуть бути збірні і подільні(розделительные)
Збірні характеризуються сукупністю предметів та явищ з точки зору властивості, яка в них відіграє більшу роль; властивість є типовою для всіх явищ, які формують його, але є необов’язковою для кожного предмета або явища, які входять в це поняття.
Ці збірні поняття дуже важко використовувати для норм, нормативного аналізу.
А роздільні: ознаки всієї множини притаманні кожному об’єкту, який до неї входить.
Приклад
А)виборці проголосували за партію /регіонів
Б)виборці в США проголосували за обаму: президент Обома-збірне поняття, бо не всі проголосували 100% за Обаму
В) подільні поняття
Г) студент КНУ: означає «вчиться в КНУ-Об. ознак для всіх
Підтверджує:
1) наказ про зарахування в студенти
2) не відраховані
3) знання
Д)Березова роща: скільки там % берез треба
Третій вид
2. 1 Відносні
2. 2. Невідносні
Деякі поняття існують парами;
З якими поняттями корелює
Приклад:
1)« право та обов’язок»
Більшість понять не відносні для розкриття змісту не треба залучати парні категорії, співвідносні поняття за…… парні категорії
2) «добро і зло» Але щоб існувало добро треба зло?!
Юрист: коли людина має проблеми-ми маємо роботу
Юристи – необхідне зло для суспільства
|
|
|
Правопорушення-умова нашого існування.
Четвертий вид
3. 1. Абстрактні
3. 2. Конкретні
3. 1. Адстрактні – лише найбільш важливі і суттєві ознаки певної групи обєктів
3. 2. конкретні –відображають явища предмети самі по собі, а не абстрагуються від великої кількості ознак, а чітка ідентичність ознак о. - багато ознак
Приклад: Юрист
П’ятий вид
4. 1Регіструючі – коли предмети, явища і певні поняття можна чітко перерахувати (обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність)
4. 2. Нерегіструючі – не можемо чітко перерахувати – (обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність)
Типи співвідношень між поняттями
Категорії і поняття: для означ.; логіки; співвідн. Пон. і О
Але треба знати ширше-вужче, родове-видове.
1. Порівнювані – володіють одні і ті ж ознаки, в окремих до-…х прояву; озн. З’єднання однорід в межах змісту.
1. 1 тайожні о_О
1. 2 перехрещення
1. 3 субординація
1. 1 
– які мають однакові об’єм, але різний зміст; АЕ: цп: особи і s прав (заштрихований)
1. 2 П. мають різний зміст, але об’єми частково співпадають; АЕ: s ПД і ФОП
 |
1. 3 об’єм 1-го поняття є часткою об’єму іншого; АЕ: ….
 |
2. Непорівнювані.
2. 1 протирічать один одному(несовместимые)
2. 2 протилежні
2. 3 координація
2. 1 ознаки, що притаманні першому з понять заперечується в іншому.
АЕ: осудні і неосудні
2. 2 Які відносяться до одного і того ж роду, але у кожного з цих понять є ознака, яка не притаманна іншому поняттю; АЕ: …
 |
2. 3 Поняття, які мають у змісті загальним елементи(ознаки), і входять в одне родове поняття, але заг. яв. В об’єкті нема. АЕ: правова система суспільства ширше с-ма пр. 1 (кінець 2 сторінки)
Приклад, 1. Пр. система 1. 1 застосування практики, 1. 2пр. ідеологія
|
|
|
2. система права
3. система законодавства
Система НПА
3. ) визначаємо цп через науку Цп, практику
4) S КВ 1)вік 2) осудність; не всі осудні досягли п\л (14 років)
Поки ми не співвіднесемо поняття – не знайдемо, де формально – логічна політика
Як вірно давати визначення поняттям? Це складна процедура.
Визначення = дефініція
Види дефініцій:
1. Через найближче родові та видові відмінності. – вказуються найчастіше ширше поняття, в об’єм якого входить менше поняття, яке включаємо.
Ці поняття мають бути співвідносні; одне має входити в інше.
АЕ: Закон –НА, що приймався ВРУ
Вид. рід.
2. Генетичні дефініції – лише проц.. динамічн. Явищам – описується процес формування, виникнення того чи іншого явища
Процеси, близькі до визначення, які схожі дефініції, але не є такими:
Пояснення – не заміщує, а доповнює дефініціію.
Сенс: пристосувати певні поняття за допомогою інших понять, символів, знаків, які є більш зрозумілими особам, яким пояснюємо.
Понять, символів, знаків, які є більш зрозумілі особам, яким пояснюється
Аналогія – як метод в процесі пояснення
Яких намагалися дати визначення, через пояснення – дефініції приймалися уявно, а ….
АЕ: бавовна – рослина + видова ознака.
…
Описові визначення – певні о, за допомогою його ознаки їх к повно чи неповно описуються. Але не визначається, найближчий вид і видова відмінність від найближчого об’єкта.
|
|
|
